Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Конюшки

Сторінка 4 з 6
Печарський, Н. М. Тимчишин, М. Крокошинський, В. Димкар, М. І. Краєвський. Було створено і волосний революційний комітет, головою якого обрали Д. П. Сьому. До сільської і волосної міліції селяни делегували активних бідняків Д. С. Іванова, К. П. Ж.уравінського та інших.
Тимчасовий революційний комітет передав сільській бідноті 553 га землі, 145 голів худоби, понад 250 цнт зерна. Багато бідняків уперше в своєму житті привели додому корову, коня, притягли воза. В день, коли батрачка вдова П. І. Короташ одержала корову, закінчився для її сім'ї час напівголодного життя. Жінка одержала ще гектар землі, засіяної пшеницею і житом, і півгектара -під ярі культури. Тікаючи від злиднів, у 20-х роках батрак Г. Й. Мотика опинився аж у далекій Аргентіні.
Повернувшись звідти, він і далі батракував на поміщика. У вересневі дні 1939 року його наділили коровою, конем, возом, дали півтора гектара землі.
Трудящі Конюшок взяли активну участь у виборах депутатів до Народних Зборів Західної України, куди вони послали свого земляка Д. П. Сьому. В грудні 1940 року сільські трудівники обрали свою першу сільську Раду, головою якої став В. Л. Печарський. Селяни розуміли: хоч вони й вільні, але поодинці їм з нужди не вийти, краще й легше буде працювати спільно. Взимку 1941 року у селі почала роботу ініціативна група для організації колгоспу, а весною цього ж року 70 бідняків і середняків подали заяви про вступ до колгоспу.
22 червня 1941 року в селі готувалися відкрити перший колгоспний дитячий садок. Все було зроблено: прибрано приміщення -колишній палац поміщика - закуплено посуд. Та відкриття не відбулося. Почалася війна. 23 червня на колгоспному полі фашистські льотчики вбили кулеметними чергами колгоспників-косарів - І. А. Куча, К. І. Дволятика, І. Д. Данилкова і тяжко поранили В. С. Іванова. Це були перші жертви війни в селі Конюшках. Того ж дня відбувся мітинг. 28 червня гітлерівці захопили село. Окупанти спільно з націоналістами хапали людей, знущались з них, били. В одну з січневих ночей 1942 року вони зігнали до льоху активістів і вчинили над ними криваву розправу. Окупанти та їх бандерівські прихвосні зруйнували колгосп, спалили всі його приміщення, клуб і понад 30 приватних будинків. За час окупації вони вивезли на каторжні роботи до Німеччини 142 чоловіка.
Та селяни не мирилися з фашизмом. Вже у 1942 році виникла антифашистська група опору, до якої входили М. Крокошинський В. Л. Печарський (керівник), М. В. Ткачук, В. П. Сьома, М. І. Краєвський, П. Чорнописький (житель села Чагрова) та ін. Підпільники приймали і розповсюджували повідомлення Радянського інформбюро, допомагали жителям уникати виїзду на каторгу до Німеччини, а згодом налагодили зв'язок з партизанським з'єднанням С. А. Ковпака і постачали йому продукти, одяг, вели разом розвідку.
25 липня 1944 року бійці 13 7-ї стрілецької дивізії визволили Конюшки від фашистів. 77 місцевих жителів пішли в Червону Армію захищати свою Вітчизну, з них - 41 загинув у боях. За героїзм 18 воїнів нагороджено орденами і медалями Союзу РСР.
Після визволення селяни приступили до відбудови зруйнованого господарства. Почали працювати клуб, школа, бібліотека. У липні 1947 року відновила роботу партійна організація (секретар І. К. Поліщук), а через півроку -і комсомольська організація. З ініціативи комсомольців було відбудовано клуб. Колгоспники першими в області виявили ініціативу у відродженні культурно-освітніх закладів. Вони забезпечили клуб паливом, обладнали меблями, радіофікували, побудували спортивний майданчик, укомплектували сільську й клубну бібліотеки. За рішенням бюро обкому партії почин трудівників Конюшок став надбанням області.
Д ля успішного обмолоту хліба селяни, які ще не об'єдналися в колгосп, виявили бажання організувати громадський тік.
Навесні 1949 року на території села вже було 2 колгоспи - ім. Б. Хмельницького та ім. Т. Г. Шевченка. У 1955 році вони об'єднались в один ім. Т. Г. Шевченка. Колгосп мав 1678 га землі, у т. ч. орної 1177 га. Та не вистачало тягла, техніки. На допомогу молодим колгоспам прийшла держава. МТС надіслала сюди трактори, молотарки та інші машини й реманент. Надходила допомога із східних областей. Широке застосування нової техніки значно полегшило працю хліборобів. Весняного вечора, повертаючись з роботи, колгоспниці не раз вітали трактористів піснею, яку


Сучасна карта - Конюшки