Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Балинці

Сторінка 2 з 6
Балинцях згнила через недогляд цінна бібліотека, зібрана покійним священиком Никоровичем.
Весною 1910 року на вічі в Балинцях селяни зажадали, щоб вибори до австрійського парламенту проходили на основі загального, прямого, рівного виборчого права при таємному голосуванні. Ставилась також вимога збільшити число мандатів для українців відповідно до кількості населення, утворити окрему національну курію. Віче вимагало, щоб «по громадах, де є більшість українців, були школи українські і не було б примусу польської мови». В 1912 році трудящі села добилися відкриття чотирикласної школи з українською мовою навчання.
Значною подією в Балинцях було спорудження в 1914 році на кошти селян пам'ятника Т. Г. Шевченку. Ініціаторами цього стали І. Корбутяк, М. Демчук, М. Рурак та І. Угринчук - учасники місцевого хору. За їх пропозицією погруддя Кобзаря купили за 360 злотих у косівського різьбяра. Липи, що ростуть тепер навколо пам'ятника, завезено в 1930 році О. Соколяном та М. Корбутяком із села Сопова.
Перша світова війна призвела до занепаду селянські господарства. Усіх чоловіків призовного віку мобілізували на фронт. Внаслідок реквізиції для потреб війни зменшилася кількість робочої і продуктивної худоби. Територія Балинців перетворилася на арену жорстоких боїв між російськими і австро-угорськими військами, село кілька разів переходило з рук у руки.
Від російських революційно настроєних солдатів селяни дізнавались про події у Росії. Чоловіки, яких силоміць мобілізували до австро-угорської армії і відправили на фронт, добровільно здавались у російський полон. Повернувшись додому, і. М. Грицюк, С. І. Качуляк, І. В. Проскурняк та інші розповідали своїм односельчанам про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, встановлення Радянської влади у Росії, про націоналізацію промисловості й передачу землі селянам.
Розповіді про соціалістичні перетворення в Радянській державі мали значний вплив на селян і надавали їх виступам більшої рішучості. У 1918 році вони захопили й поділили між собою землю та майно поміщика Агопсовича, який утік до Гвіздця і повернувся до Балинців лише через півроку в супроводі війська. Селян-пропагандистів знову відправили до війська. І. М. Грицюка було засуджено до 3 місяців тюремного ув' язнення.
З новим загарбанням Галичини панською Польщею в Балинцях ще більше зросла кількість малоземельних і безземельних селянських господарств. Посилився податковий тягар. Все це примушувало бідняків емігрувати за кордон у пошуках «кращої долі». Але й там на них чекали лише злидні, безправ'я, голод і поневіряння. За роки польської окупації з території теперішньої Балинцівської сільської Ради виїхало за океан 75 чоловік.
Колонізаторська політика буржуазного уряду Польщі особливо проявилася в спробах ополячування українського населення і, зокрема, учнівської молоді.
Селяни Балинців рішуче виступали проти полонізації. 7 лютого 1927 року вони надіслали скаргу міністерству освіти і віросповідань у Варшаві, гнівно протестуючи проти полонізації української школи в селі, де мешкає 99 проц. українців. Проте кураторія Львівського шкільного округу 20 листопада 1930 року прийняла рішення про запровадження в Балинцівській школі двомовного навчання1, що фактично означало викладання всіх предметів (крім релігії й української мови) польською мовою.
Нестача приміщень і вчителів, дуже низький матеріальний рівень життя спричинилися до того, що в селі майже половина дітей не відвідувала школу і мало хто закінчував її. В 1938 році у Балинцях навчалася лише половина дітей шкільного віку. За всі роки панування польських окупантів тільки 2 уродженці села здобули вищу і 7 чоловік середню освіту.
В селі не було жодної бібліотеки. Про медичну допомогу селянинові лишалося тільки мріяти, адже за візит лікаря чи обстеження треба було заплатити 5-7 злотих. їх селянин міг заробити в пана, працюючи більше тижня.
Посилення соціального і національного гніту та політичного безправ'я викликало дальше загострення класової боротьби. Виступи балинцівських селян стали більш організованими і цілеспрямованими після створення у 1922 році підпільного осередку КПСГ. Очолив його В. Ю. Корбутяк. Наступного року такі організації виникли в Трофанівці і Бучачках. Першими комуністами тут були О. І. Качуляк, В. Каралаш, Д. М. Лящук, П. В. Проскурник та ін. Комуністи мали значний вплив на селянські маси.


Сучасна карта - Балинці