Сторінка 3 з 6
В згуртуванні й політичному вихованні населення Балинців, Трофанівки та Бучачків чимала заслуга комуніста В. Ю. Корбутяка. Він народився в Балинцях 1883 року в сім'ї бідняка. Змалку пізнав злидні, нестатки. Перед першою світовою війною емігрував до Канади. Звідти переїхав до США. За океаном В. Ю. Корбутяк зв'язав свою долю з революційним рухом, брав участь у мітингах, демонстраціях, страйках. У 1920 році, повернувшись до рідного села, привіз з собою твори К. Маркса, Ф. Енгельса та В. І. Леніна і
відразу поринув у революційну роботу. На зборах селян, під час бесід з односельчанами він розповідав про міжнародне становище, економічний розвиток СРСР, про шляхи боротьби трудящих за їх соціальне й національне визволення. Під його керівництвом комуністи розвішували червоні прапори, вивчали революційні пісні, організовували Першотравневі демонстрації.
1 травня 1923 року понад 200 чоловік непомітно пробралися до Бучачків, звідки з червоними прапорами, музикою вирушили до містечка Заболотова, де й відбувся мітинг. Це перше масове святкування надовго залишилось у пам'яті трудящих. Про В. Ю. Корбутяка як організатора походу і мітингу в Заболотові стало відомо Гвіздецькому повітовому суду. Незабаром його заарештували.
Коли Коломийський окружком КПЗУ, секретарем якого після звільнення став В. Ю. Корбутяк, вирішив урочисто відзначити 1 Травня 1924 року в Заболотові, до нього одразу почали готуватися комуністи Балинців. У день свята в селі відбулися збори трудящих, потім селяни з червоними прапорами і революційними піснями попрямували до Заболотова на святкову демонстрацію. Коли почався мітинг, десятки озброєних поліцаїв, прокладаючи собі шлях багнетами, кинулись до трибуни. Пролунали постріли. Та захопити прапор й арештувати організаторів демонстрації поліції на цей раз не вдалося.
Вірним помічником комуністів була комсомольська організація, створена 1926 року. Її спочатку очолював М. В. Проскурник, а з 1929 року М. М. Лящук. Комсомольці Я. В. Корбутяк, М. М. Яворська та інші проводили велику роботу серед молоді, розповсюджували революційну літературу. Вони закликали молодь бойкотувати вибори до польського сейму у 1928 році. В 1933 році балинцівські комсомольці М. Лящук і Ю. Грицюк взяли активну участь в організації страйку сільськогосподарських робітників у маєтку поміщика Агопсовича.
У грудні 1931 року до Балинців приїхав член ЦК КПЗУ, відомий український письменник Ярослав Галан. У клубі, де зібралося понад 300 членів місцевої організації «Просвіти», він виступив з доповіддю «Боротьба українського народу за соціальне й національне визволення». Оратор відзначав, що на перешкоді визвольної боротьби стоять українські буржуазні націоналісти, які вірно служать панівним класам. З особливою силою доповідач і виступаючі підкреслили спільність інтересів українського, російського і польського народів у боротьбі проти гнобителів. На зборах було викрито і затавровано наступ українських буржуазних націоналістів на сельробівський рух. Після другої доповіді Я. Галана про стан «Просвіти» і діяльність її керівництва збори одностайно прийняли резолюцію, спрямовану на боротьбу проти польських окупантів та їх прислужників - українських буржуазних націоналістів і уніатів.
Польський буржуазно-поміщицький уряд відповів на піднесення революційної боротьби трудящих репресіями і судовими розправами. У вересні 1930 року на 2,5 року кинуто до в'язниці Я. Корбутяка.
В 1934 році в Коломиї відбувся судовий процес. Обвинувачували 37 чоловік у революційній діяльності. Серед засуджених були комсомольці з Балинців - М. М. Лящук, С. Яворський, М. Яворська, М. Й. Демчук.
У вересневі дні 1939 рокубуло покладено край гніту, злидням і темряві. Селяни Балинців з перших днів визволення взяли активну участь у підготовці до виборів до Народних Зборів Західної України. Депутатом від Балинцівського виборчого округу було обрано колишню підпільницю комсомолку М. Яворську. Селяни одностайно вітали рішення Народних Зборів.
Селяни Балинців, Бучачків і Трофанівки одержали безплатно понад 800 га землі, багато зерна, сільськогосподарського інвентаря та худоби.
В Балинцях почала працювати українська школа, відкрили клуб і бібліотеку. Селяни вперше побачили кіно. Прагнучи краще зрозуміти радянське життя,
Дивиться також інші населені пункти району: