Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Трудящі села вели боротьбу проти фашистських загарбників і українських буржуазних націоналістів. Радянські патріоти Жабйого знищили начальника т. зв. української поліції. Гуцули допомагали партизанському з'єднанню під командуванням С. А. Ковпака. Житель Жабйого Д. П. Самокіщук був провідником у ковпаківців влітку 1943 року. Пізніше, в 1944-1946 рр., Д. П. Самокіщук очолював групу активістів по боротьбі з українськими буржуазними націоналістами.
З квітня до осені 1944 року точилися жорстокі бої за Жаб'є. Лише у вересні село було остаточно визволене від гітлерівських загарбників. Під час боїв загинули понад 100 офіцерів і солдатів Червоної Армії. Вдячні жителі села свято бережуть дві братські могили героїв-визволителів, де встановлені пам'ятники.
Жахливу картину являло визволене Жаб'є. Німецько-фашистські окупанти та українські буржуазні націоналісти спалили майже всі будинки, лікарню, зруйнували мости, лісопильний завод, електростанцію, кінотеатр і навіть церкву - культурно-історичну пам'ятку XVII століття.
22 жовтня 1944 року відбулися перші районні збори трудящих. Вони прийняли рішення щодо відбудови зруйнованого фашистами господарства, налагодження медичного й культурного обслуговування населення, радіофікації села, поліпшення матеріального забезпечення. Пленум райкому партії, що відбувся 9 грудня 1944 року, обрав першим секретарем райкому Я. І. Береста. Головою райвиконкому став М. А. Мовчан, першим секретарем райкому комсомолу - Г. Г. Середа.
Під керівництвом районної партійної організації розгорнулася діяльна робота по відбудові зруйнованого народного господарства й культури. Велику допомогу в цій справі подали обласні організації. У травні 1945 року обком партії та облвиконком прийняли постанову про електрифікацію Жабйого. Невдовзі відновили свою діяльність лісопильний завод (пізніше об'єднаний з дрібними промисловими підприємствами і реорганізований в артіль «Вільна Гуцульщина»), колгосп, було відкрито семирічну й дві початкові школи, за парти сіли всі діти шкільного віку. Запрацювали лікарня, аптека, ряд соціально-побутових закладів; створено Гуцульський ансамбль пісні й танцю. Під керівництвом комсомольця Т. Данчука 30 аматорів розвивали свої художні здібності. Ансамбль виступав з концертами в селах свого району, в обласному центрі - місті Станіславі, а також у Києві.
Та мирній творчій праці перешкоджали банди оунівців, здійснюючи диверсії, залякуючи й тероризуючи населення. Вони підірвали приміщення Жаб'ївської сільської Ради, спалили електростанцію, систематично псували телефонний зв'язок та лінії електропередач, грабували, вбивали радянських і партійних активістів, колгоспників. Від рук українських буржуазних націоналістів загинули колишній голова сільської Ради В. Д. Волинюк разом з матір'ю і сином, перший голова колгоспу В. І. Ілюк та його дружина, бригадир колгоспу І. Г. Чупринчук, доярка Додюк, активістка П. Т. Стефурак, її брати Іван і Дмитро, вчитель Леонід Брелінський, його дружина Марія Василівна, син Ярослав та ін.2 Бандити, вбили також активних учасників Гуцульського ансамблю пісні й танцю Михайла Сорука, Михайла Комана, Миколу Юсипчука.
Однак нове життя перемагало. В лютому 1948 року в Жабйому створено територіальну партійну організацію, в листопаді - колгоспну первинну партійну організацію, секретарем якої обрано О. О. Морощука. Комсомольську організацію колгоспу очолював М. Г. Федорчук. Комуністи й комсомольці проводили значну роботу по зміцненню економіки колгоспу, поліпшенню трудової дисципліни, працювали пропагандистами й агітаторами.
Колгосп дістав допомогу від держави: мінеральні добрива, посівний матеріал, сільськогосподарський інвентар, кредит на капітальне будівництво. Для окремих колгоспників збудували хати. Члени артілі активно взялися будувати нове життя, успішно завершили осінню сівбу 1948 року.
У 1949 році колгосп названо ім'ям письменника М. Коцюбинського. З 1953 року він спеціалізується як тваринницьке господарство. За 5 років в артілі в 6,4 раза збільшилася кількість поголів'я великої рогатої худоби,
Верховина
Сторінка 5 з 7
над трудящими. Вже у серпні 1941 року в Ільцях, поблизу Жабйого, вони розстріляли понад 1500 жителів, зокрема колишніх членів КПЗУ І. Д. Волинюка і Б. М. Тайка.Трудящі села вели боротьбу проти фашистських загарбників і українських буржуазних націоналістів. Радянські патріоти Жабйого знищили начальника т. зв. української поліції. Гуцули допомагали партизанському з'єднанню під командуванням С. А. Ковпака. Житель Жабйого Д. П. Самокіщук був провідником у ковпаківців влітку 1943 року. Пізніше, в 1944-1946 рр., Д. П. Самокіщук очолював групу активістів по боротьбі з українськими буржуазними націоналістами.
Жахливу картину являло визволене Жаб'є. Німецько-фашистські окупанти та українські буржуазні націоналісти спалили майже всі будинки, лікарню, зруйнували мости, лісопильний завод, електростанцію, кінотеатр і навіть церкву - культурно-історичну пам'ятку XVII століття.
22 жовтня 1944 року відбулися перші районні збори трудящих. Вони прийняли рішення щодо відбудови зруйнованого фашистами господарства, налагодження медичного й культурного обслуговування населення, радіофікації села, поліпшення матеріального забезпечення. Пленум райкому партії, що відбувся 9 грудня 1944 року, обрав першим секретарем райкому Я. І. Береста. Головою райвиконкому став М. А. Мовчан, першим секретарем райкому комсомолу - Г. Г. Середа.
Під керівництвом районної партійної організації розгорнулася діяльна робота по відбудові зруйнованого народного господарства й культури. Велику допомогу в цій справі подали обласні організації. У травні 1945 року обком партії та облвиконком прийняли постанову про електрифікацію Жабйого. Невдовзі відновили свою діяльність лісопильний завод (пізніше об'єднаний з дрібними промисловими підприємствами і реорганізований в артіль «Вільна Гуцульщина»), колгосп, було відкрито семирічну й дві початкові школи, за парти сіли всі діти шкільного віку. Запрацювали лікарня, аптека, ряд соціально-побутових закладів; створено Гуцульський ансамбль пісні й танцю. Під керівництвом комсомольця Т. Данчука 30 аматорів розвивали свої художні здібності. Ансамбль виступав з концертами в селах свого району, в обласному центрі - місті Станіславі, а також у Києві.
Та мирній творчій праці перешкоджали банди оунівців, здійснюючи диверсії, залякуючи й тероризуючи населення. Вони підірвали приміщення Жаб'ївської сільської Ради, спалили електростанцію, систематично псували телефонний зв'язок та лінії електропередач, грабували, вбивали радянських і партійних активістів, колгоспників. Від рук українських буржуазних націоналістів загинули колишній голова сільської Ради В. Д. Волинюк разом з матір'ю і сином, перший голова колгоспу В. І. Ілюк та його дружина, бригадир колгоспу І. Г. Чупринчук, доярка Додюк, активістка П. Т. Стефурак, її брати Іван і Дмитро, вчитель Леонід Брелінський, його дружина Марія Василівна, син Ярослав та ін.2 Бандити, вбили також активних учасників Гуцульського ансамблю пісні й танцю Михайла Сорука, Михайла Комана, Миколу Юсипчука.
Однак нове життя перемагало. В лютому 1948 року в Жабйому створено територіальну партійну організацію, в листопаді - колгоспну первинну партійну організацію, секретарем якої обрано О. О. Морощука. Комсомольську організацію колгоспу очолював М. Г. Федорчук. Комуністи й комсомольці проводили значну роботу по зміцненню економіки колгоспу, поліпшенню трудової дисципліни, працювали пропагандистами й агітаторами.
Колгосп дістав допомогу від держави: мінеральні добрива, посівний матеріал, сільськогосподарський інвентар, кредит на капітальне будівництво. Для окремих колгоспників збудували хати. Члени артілі активно взялися будувати нове життя, успішно завершили осінню сівбу 1948 року.
У 1949 році колгосп названо ім'ям письменника М. Коцюбинського. З 1953 року він спеціалізується як тваринницьке господарство. За 5 років в артілі в 6,4 раза збільшилася кількість поголів'я великої рогатої худоби,
Дивиться також інші населені пункти району:
- Яблуниця
- Устеріки
- Стебнів
- Пробійнівка
- Перехресне
- Кривопілля
- Красноїлів
- Зелена
- Замагорів
- Довгопілля
- Гринява
- Голови
- Верхній Ясенів
- Білоберізка
- Бистрець
- Криворівня