Сторінка 3 з 6
підприємці не задовольнили, а 15 найактивніших учасників страйку позбулися роботи.
В 1936-1937 рр. у Вигоді посилюється діяльність профспілок. 21 лютого 1937 року на профспілкових зборах робітників фірми «Сільвінія» було вирішено зажадати від дирекції підвищити зарплату на 40 проц., а в разі відмови оголосити страйк. Він почався 24 лютого. Тиждень не працювали 250 робітників, доки не добилися підвищення заробітної плати на 12 проц. В січні 1938 року на знак протесту проти відмови дирекції державних лісів
укласти з робітниками колективний договір страйкувала половина робітників лісопилок Вигоди. Про зростання класової свідомості і організованості вигодських трудящих свідчить 20-денний страйк 400 робітників фірми «Сільвінія» в березні 1939 року. Страйкарі вимагали усунення з посади керівника вузькоколійної залізниці за погане ставлення до них. Ці вимоги були відхилені.
Восени 1939 року здійснилися сподівання трудящих Вигоди на соціальну справедливість - 22 вересня хлібом-сіллю, з червоними прапорами вони зустрічали Червону Армію. Було створене тимчасове управління, яке взяло під охорону промислові підприємства, житловий фонд, контролювало громадський порядок, дбало про забезпечення трудящих продовольством і промисловими товарами. На підприємствах діяли робітничі комітети, вони здійснювали контроль за виробничою і фінансовою діяльністю адміністрації підприємств, збутом продукції. За їх допомогою запроваджено 8-годинний робочий день, підвищено заробітну плату, налагоджено охорону праці, техніку безпеки, поліпшено побутові умови робітників. Корінні перетворення сталися також у галузі охорони здоров'я й освіти. В селищі відкрили семирічну школу з українською мовою навчання. Розгорнулася масова робота по ліквідації неписьменності серед дорослого населення, запрацювали бібліотека й клуб.
Почався новий етап в житті трудящих Вигоди, вони ставали активними учасниками суспільно-політичного та економічного життя. Завдяки націоналізації лісоробні підприємства, лісохімзавод, ліси, луки, пасовиська, орні землі належали
тепер народу. Після запровадження протягом грудня 1939 - січня 1940 років на Західній Україні нового адміністративно-територіального поділу Вигода перетворилася на центр новоорганізованого району, яким була до 1957 року.
Велику роль відігравали партійні організації селища, вони зміцнювались і зростали чисельно. В першій половині 1940 року партійна організація району об'єднувала 59 комуністів. Під їх керівництвом у Вигоді розгорнулась велика робота по відбудові й реконструкції промислових підприємств, на що держава виділила значні кошти. Особлива увага
приділялась лісозаготівлі; запровадили планову вирубку лісових масивів. Трудомісткі процеси на заготівлі деревини полегшували шляхом механізації: старий лісорубний інструмент було замінено більш досконалими допоміжними валяльними пристроями. Лісоруби почали використовувати трактори, автомобілі та різне обладнання. Завдяки вжитим заходам деревообробна промисловість вже 1940 року досягла значних успіхів: лісозавод виконав державний план на 124 проц. Великі зрушення сталися у політичному житті селища. В грудні вигодчани обирали депутатів до місцевих Рад депутатів трудящих. Першим головою селищної Ради став лісоруб І. М. Бойчук.
Але вже влітку 1941 року трудящі селища змушені були залишити мирну працю - почалась війна. 2 липня 1941 року Вигоду окупували німецько-фашистські війська. Жителі не корилися загарбникам, вони всіляко саботували різні заходи окупантів, не виконували їх розпоряджень. Частими були випадки, коли на лісохімзаводі горіли вагони з вугіллям. Пожежі виникали через те, що робітники навмисне вантажили у вагони ще не застигле вугілля. На лісозаводі працювала група патріотично настроєних робітників під керівництвом Барчука і Ляха. Група складалася переважно з колишніх радянських активістів; шість чоловік з них були замордовані українськими буржуазними націоналістами.
Гітлерівці стратили за антифашистську діяльність 10 жителів Вигоди. Не обмежуючись репресіями, вони вивезли до Німеччини 218 чол.2 За роки війни німецькофашистські окупанти завдали великих збитків селищу. Були знищені всі підприємства, залізнична колія, вагонний парк, міст через Свічу,
Дивиться також інші населені пункти району: