Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
не припиняли боротьби проти кріпосницького гніту. Вони виступали проти шляхти й церкви, заорювали поміщицькі й церковні землі, рубали панський ліс, захоплювали «двірські ниви» і пасовиська.
Не раз зазнавали жителі села лиха і від інших завойовників. У 1672 році їм довелося боронитися від татар під Калушем. Через чотири роки татари знов напали на Новицю, а після жорстокого бою зруйнували й спалили її.
З 80-х років XVII ст. Новиця стала володінням магнатів Чарторийських, які хазяйнували тут майже 100 років. Орендарі села змінювалися часто. Дбаючи про захист себе від селян, вони в центрі села мали укріплений валами і огорожею двір з 2 гарматами, де стояли будинок шляхтича й господарські будівлі. Село складалося з 2-х частин: Новиці Верхньої та Новиці Нижньої. В ньому налічувалося 152 господарства. На той час тут було 2 водяні млини, які мали по 3 камені й по 2 ступи, 2 корчми, що належали багатіям, та 2 церкви. Кращими землями й угіддями володіли поміщик та інші багачі. За переписом 1787 року, всі ліси (2098 моргів), більше половини лук і пасовиськ та значна частина орної землі (всієї налічувалося 1588 моргів) були в руках поміщика. Чималими ділянками землі обзавелися корчмар, мельник, лісничий, попи та куркулі. Селяни ж мали набагато менше, ніж по «третині» землі, а 25 дворів - загородників - лише невеличкі ділянки - загороди. Обмаль було в селян і худоби. Тільки один селянський двір мав 3 коней, 4 воли і 2 корови Половина дворів була без тягла, а 10 родин не мали й корів. За користування клаптиками землі селяни змушені були відбувати панщину, заготовляти будівельний матеріал і дрова у фільварках, пасти панську худобу, працювати на панських лісових промислах.
Бідні селяни працювали на солеварнях, лісових промислах, у фільварку поміщика, в господарстві попів та інших сільських багачів. У другій половині XVIII ст. в Новиці було 4 дрібні солеварні, де працювало 25 робітників. Селяни-кріпаки повинні були поставляти сюди багато дров для виварювання солі.
Солеварні орендували спритні підприємці і мали від того великий зиск. Щороку Новиця давала по 160-170 тонн солі.
З 1772 року Новиця опинилася під владою Австрії і була включена до т. зв. Калуського камерального маєтку. Гніт місцевих і польських феодалів доповнився ще й гнобленням австрійських баронів. Соляний промисел у 1790 році було закрито. Багато селян позбулося й того жалюгідного заробітку, який вони мали на солеварні.
Щоб зміцнити свої позиції і послабити виступи незаможного селянства, власті поселяють у Новиці австрійських колоністів. 1820 року тут уже жило 42 колоністи, вони мали по 16-20 моргів землі кожний.
Становище бідноти Новиці значно погіршується у першій половині XIX ст., коли в село проникають капіталістичні відносини. Поглиблюється класове розшарування селян. У 1820 році кілька куркульських господарств мали по 50-60 моргів орної землі, а сільські бідняки - по 300-400 кв. сажнів.
Не поліпшилося становище трудящих Новиці і після реформи 1848 року. Селяни одержали всього по 0,5-1 га болотистої землі. Дві третини всіх земельних угідь залишилося в руках поміщика, сільських багачів і церкви. Безземелля викликало хронічне голодування селян, яке до того ж супроводжувалося різними пошестями. У 1852 році в селі стався великий голод, поширилася епідемія холери, від чого
померло 186 чоловік. Ще й до цього часу збереглися залишки «холерного цвинтару», де поховано померлих.
Розвиток капіталізму в певній мірі сприяв піднесенню економіки. Водночас збільшилась і чисельність населення. З 1880 року по 1910 кількість населення в Новиці зросла на 800 чоловік і становила 3200 жителів. Разом з тим посилилося зубожіння селян. На початку XX ст. куркулі мали по 30-40 га землі, 60 га землі належало церкві, а селяни на двір мали по 0,5-0,7 гектара. Зубожілі селяни змушені були кидати село, шукаючи заробітку в
Новиця
Сторінка 2 з 5
шляхетських... двори шляхетські палили, стада, худобу і інше майно забирали». При цьому підкреслювалось, що повстанці діяли «...за прикладом... Хмельницького». В березні 1649 року шляхтич С. Понятовський скаржився в суд на те, що 39 чоловік з Новиці брали участь у повстанні проти шляхти. Найбільш активними серед них були Ф. Войкович, І. Дулібан, В. і А. Ількови, присяжний Д. Ільків, І. Яцько. Польська шляхта жорстоко придушила повстання. Але трудящі НовиціНе раз зазнавали жителі села лиха і від інших завойовників. У 1672 році їм довелося боронитися від татар під Калушем. Через чотири роки татари знов напали на Новицю, а після жорстокого бою зруйнували й спалили її.
З 80-х років XVII ст. Новиця стала володінням магнатів Чарторийських, які хазяйнували тут майже 100 років. Орендарі села змінювалися часто. Дбаючи про захист себе від селян, вони в центрі села мали укріплений валами і огорожею двір з 2 гарматами, де стояли будинок шляхтича й господарські будівлі. Село складалося з 2-х частин: Новиці Верхньої та Новиці Нижньої. В ньому налічувалося 152 господарства. На той час тут було 2 водяні млини, які мали по 3 камені й по 2 ступи, 2 корчми, що належали багатіям, та 2 церкви. Кращими землями й угіддями володіли поміщик та інші багачі. За переписом 1787 року, всі ліси (2098 моргів), більше половини лук і пасовиськ та значна частина орної землі (всієї налічувалося 1588 моргів) були в руках поміщика. Чималими ділянками землі обзавелися корчмар, мельник, лісничий, попи та куркулі. Селяни ж мали набагато менше, ніж по «третині» землі, а 25 дворів - загородників - лише невеличкі ділянки - загороди. Обмаль було в селян і худоби. Тільки один селянський двір мав 3 коней, 4 воли і 2 корови Половина дворів була без тягла, а 10 родин не мали й корів. За користування клаптиками землі селяни змушені були відбувати панщину, заготовляти будівельний матеріал і дрова у фільварках, пасти панську худобу, працювати на панських лісових промислах.
Бідні селяни працювали на солеварнях, лісових промислах, у фільварку поміщика, в господарстві попів та інших сільських багачів. У другій половині XVIII ст. в Новиці було 4 дрібні солеварні, де працювало 25 робітників. Селяни-кріпаки повинні були поставляти сюди багато дров для виварювання солі.
Солеварні орендували спритні підприємці і мали від того великий зиск. Щороку Новиця давала по 160-170 тонн солі.
З 1772 року Новиця опинилася під владою Австрії і була включена до т. зв. Калуського камерального маєтку. Гніт місцевих і польських феодалів доповнився ще й гнобленням австрійських баронів. Соляний промисел у 1790 році було закрито. Багато селян позбулося й того жалюгідного заробітку, який вони мали на солеварні.
Щоб зміцнити свої позиції і послабити виступи незаможного селянства, власті поселяють у Новиці австрійських колоністів. 1820 року тут уже жило 42 колоністи, вони мали по 16-20 моргів землі кожний.
Становище бідноти Новиці значно погіршується у першій половині XIX ст., коли в село проникають капіталістичні відносини. Поглиблюється класове розшарування селян. У 1820 році кілька куркульських господарств мали по 50-60 моргів орної землі, а сільські бідняки - по 300-400 кв. сажнів.
Не поліпшилося становище трудящих Новиці і після реформи 1848 року. Селяни одержали всього по 0,5-1 га болотистої землі. Дві третини всіх земельних угідь залишилося в руках поміщика, сільських багачів і церкви. Безземелля викликало хронічне голодування селян, яке до того ж супроводжувалося різними пошестями. У 1852 році в селі стався великий голод, поширилася епідемія холери, від чого
померло 186 чоловік. Ще й до цього часу збереглися залишки «холерного цвинтару», де поховано померлих.
Розвиток капіталізму в певній мірі сприяв піднесенню економіки. Водночас збільшилась і чисельність населення. З 1880 року по 1910 кількість населення в Новиці зросла на 800 чоловік і становила 3200 жителів. Разом з тим посилилося зубожіння селян. На початку XX ст. куркулі мали по 30-40 га землі, 60 га землі належало церкві, а селяни на двір мали по 0,5-0,7 гектара. Зубожілі селяни змушені були кидати село, шукаючи заробітку в