Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Трудящі Новиці всіляко чинили опір окупантам. 63 місцеві жителі за саботаж заходів гітлерівських властей було розстріляно.
28 липня 1944 року Новицю визволили війська Червоної Армії. Понад 100 чоловік пішло до армії. Багато з них відзначені високими урядовими нагородами.
З перших днів визволення Новиці відновили роботу сільська Рада, школа, клуб, бібліотека. З 1945 року відновила свою діяльність комсомольська організація.
Розгорнулася підготовка до створення колгоспу. Почала роботу ініціативна група. За допомогою робітників Калуського калійного комбінату і Калуської МТС вона підготувала умови для переходу селян на колективне господарювання. Весна 1949 року стала датою народження колгоспу ім. Ворошилова. Економіка молодого господарства ще була слабкою. Бідняки могли усуспільнити кілька десятків кінних плугів та борін, одну молотарку. Не вистачало тягла, рогатої худоби. У перші роки значну допомогу колгоспу подали шефи. Вони взяли участь в обладнанні стайні і корівника, відремонтували плуги, молотарку, проклали водопровід тощо. Куркулі й націоналістичні банди чинили шалений опір соціалістичним перетворенням на селі, тероризували селян, вбивали кращих синів і дочок трудящих.
Серед загиблих були депутат Народних Зборів Ф. І. Стрільців, секретар сільради Я. І. Кучерак, перший голова колгоспу І. Шушняк, сім'я Д. О. Небиловича. Бандити грабували селян, палили їхні хати, колгоспні будівлі, зруйнували школу, міст через річку Лімницю. Але ні опір куркулів, ні звірячі розправи оунівських бандитів не могли затримати розвиток нового життя. Трудящі твердо йшли шляхом соціалізму.
Об'єднавшись, селяни повели рішучу боротьбу проти оунівців і скоро розгромили бандитські кубла.
Міцнів, багатів колгосп. Дальшому розвитку господарства сприяло створення в 1954 році колгоспної первинної партійної організації.
Правління колгоспу та партійна організація особливу увагу звернули на раціональне ведення господарства відповідно до економічних і грунтово-кліматичних умов. Колгосп почав спеціалізуватися на розвитку тваринництва, льонарства - найбільш вигідних галузях у передгірських районах.
1952 року до Новицької сільської Ради приєднали село Зелений Яр, де на той час був колгосп ім. Будьонного. Два колгоспи об'єдналися в один - під назвою «Вільне Прикарпаття». У 1960 році до нього приєднався колгосп ім. 8 березня (село
Старий Угринів). Артіль «Вільне Прикарпаття» стала великим розвинутим господарством. Її земельні угіддя становлять 4,6 тис. га, у т. ч. 1,7 тис. га орної землі.
Артільне господарство швидко зростало. З кожним роком розширювалася його матеріально-технічна база. 1969 року в колгоспі працювало 17 тракторів, 16 автомашин, 5 комбайнів, 5 молотарок та багато іншої техніки. Завершено механізацію всіх трудомістких процесів у рослинництві й тваринництві.
Нова техніка, поліпшення організації праці, впровадження досягнень сучасної агрономії дали можливість колгоспникам підвищувати врожайність зернових і технічних культур. З 1952 по 1969 рік урожай зернових зріс більш як у 2 рази, альонуволокна - у 3,5 раза.
Важливою галуззю господарства стало тваринництво. Його продуктивність і товарність зросли в кілька десятків разів. За 1951-1969 роки поголів'я рогатої худоби збільшилося в 33 рази, вироблено молока - в 62 рази і м'яса - у 7 разів. Передова доярка комуніст Г. С. Кучерак надоює на кожну фуражну корову до 4000 кг молока. Вона першою в колгоспі удостоєна звання ударниці комуністичної праці. Значно підвищилась і товарність тваринництва. За ці роки продаж молока державі зріс у 87 разів і м'яса - у 7 разів. Зміцнення економіки колгоспу сприяло достроковому виконанню семирічного плану і планів наступної п'ятирічки.
Успішний розвиток громадського господарства забезпечив і неухильне зростання прибутків колгоспу. Доходи артілі за ці роки збільшилися у 9 разів, а неподільний фонд - у 279 разів.
Новиця
Сторінка 4 з 5
разом з оунівцями пограбували селян, спалили 49 дворів. Понад 600 жителів села вивезли на каторгу до фашистської Німеччини.Трудящі Новиці всіляко чинили опір окупантам. 63 місцеві жителі за саботаж заходів гітлерівських властей було розстріляно.
28 липня 1944 року Новицю визволили війська Червоної Армії. Понад 100 чоловік пішло до армії. Багато з них відзначені високими урядовими нагородами.
Розгорнулася підготовка до створення колгоспу. Почала роботу ініціативна група. За допомогою робітників Калуського калійного комбінату і Калуської МТС вона підготувала умови для переходу селян на колективне господарювання. Весна 1949 року стала датою народження колгоспу ім. Ворошилова. Економіка молодого господарства ще була слабкою. Бідняки могли усуспільнити кілька десятків кінних плугів та борін, одну молотарку. Не вистачало тягла, рогатої худоби. У перші роки значну допомогу колгоспу подали шефи. Вони взяли участь в обладнанні стайні і корівника, відремонтували плуги, молотарку, проклали водопровід тощо. Куркулі й націоналістичні банди чинили шалений опір соціалістичним перетворенням на селі, тероризували селян, вбивали кращих синів і дочок трудящих.
Серед загиблих були депутат Народних Зборів Ф. І. Стрільців, секретар сільради Я. І. Кучерак, перший голова колгоспу І. Шушняк, сім'я Д. О. Небиловича. Бандити грабували селян, палили їхні хати, колгоспні будівлі, зруйнували школу, міст через річку Лімницю. Але ні опір куркулів, ні звірячі розправи оунівських бандитів не могли затримати розвиток нового життя. Трудящі твердо йшли шляхом соціалізму.
Об'єднавшись, селяни повели рішучу боротьбу проти оунівців і скоро розгромили бандитські кубла.
Міцнів, багатів колгосп. Дальшому розвитку господарства сприяло створення в 1954 році колгоспної первинної партійної організації.
Правління колгоспу та партійна організація особливу увагу звернули на раціональне ведення господарства відповідно до економічних і грунтово-кліматичних умов. Колгосп почав спеціалізуватися на розвитку тваринництва, льонарства - найбільш вигідних галузях у передгірських районах.
1952 року до Новицької сільської Ради приєднали село Зелений Яр, де на той час був колгосп ім. Будьонного. Два колгоспи об'єдналися в один - під назвою «Вільне Прикарпаття». У 1960 році до нього приєднався колгосп ім. 8 березня (село
Старий Угринів). Артіль «Вільне Прикарпаття» стала великим розвинутим господарством. Її земельні угіддя становлять 4,6 тис. га, у т. ч. 1,7 тис. га орної землі.
Артільне господарство швидко зростало. З кожним роком розширювалася його матеріально-технічна база. 1969 року в колгоспі працювало 17 тракторів, 16 автомашин, 5 комбайнів, 5 молотарок та багато іншої техніки. Завершено механізацію всіх трудомістких процесів у рослинництві й тваринництві.
Нова техніка, поліпшення організації праці, впровадження досягнень сучасної агрономії дали можливість колгоспникам підвищувати врожайність зернових і технічних культур. З 1952 по 1969 рік урожай зернових зріс більш як у 2 рази, альонуволокна - у 3,5 раза.
Важливою галуззю господарства стало тваринництво. Його продуктивність і товарність зросли в кілька десятків разів. За 1951-1969 роки поголів'я рогатої худоби збільшилося в 33 рази, вироблено молока - в 62 рази і м'яса - у 7 разів. Передова доярка комуніст Г. С. Кучерак надоює на кожну фуражну корову до 4000 кг молока. Вона першою в колгоспі удостоєна звання ударниці комуністичної праці. Значно підвищилась і товарність тваринництва. За ці роки продаж молока державі зріс у 87 разів і м'яса - у 7 разів. Зміцнення економіки колгоспу сприяло достроковому виконанню семирічного плану і планів наступної п'ятирічки.
Успішний розвиток громадського господарства забезпечив і неухильне зростання прибутків колгоспу. Доходи артілі за ці роки збільшилися у 9 разів, а неподільний фонд - у 279 разів.