Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коломия

Сторінка 12 з 18
Всією роботою щодо здійснення соціалістичних перетворень у місті керувала партійна організація. В квітні 1940 року відбулася перша міська партійна конференція, на якій обрано міський комітет КП(б)У. Очолив його А. Т. Бойко.
Чимало кращих робітників вступило у партію. В місті налічувалося 26 первинних парторганізацій. На підприємствах і в установах створювалися комсомольські, профспілкові організації. Депутатом Верховної Ради СРСР трудящі Коломиї обрали Г. В. Гаврищука, депутатом Верховної Ради УРСР - О. Я. Сенюк, яка за революційну діяльність 5 років сиділа в польських тюрмах.
Найпершим завданням, що стояло перед органами влади, була організація промислового виробництва. Невдовзі відновили роботу текстильна фабрика і черепичний завод. Збудовано меблеву й розширено паперову фабрику. Завод братів Біскупських, який раніше виробляв дрібний сільськогосподарський інвентар, реорганізовано в завод сільгоспмашин. У 1940 році тут працювало 160 робітників. Підприємство виготовило протягом півріччя близько 2 тис. віялок, молотарок, ручних соломорізок тощо. Це перші радянські машини, створені на Прикарпатті. 1941 року в місті працювало 19 промислових артілей, підприємства побутового обслуговування. Вже влітку цього року на заводах і фабриках налічувалося понад 1200 новаторів виробництва.
Докорінні зміни сталися в галузі освіти і культури, охорони здоров'я. Було відкрито 18 загальноосвітніх шкіл, у т. ч. школу робітничої молоді. Навчанням було охоплено понад 6 тис. учнів. Відкрито також 5 дитячих садків. Почали працювати педагогічна школа, технікум механічної обробки деревини, школа ФЗН, музична школа-семирічка. Розгорнули роботу будинок культури, бібліотека, кінотеатр, пересувний драматичний театр. Став державним і значно збагатив свої фонди музей народного мистецтва Гуцульщини. Для народних майстрів створено художньо-промисловий пункт (вишивка, ткацтво, килимарство), підпорядкований Укрхудожпромспілці.
Протягом кількох місяців створено мережу медичних закладів: 2 поліклініки, протитуберкульозний диспансер, санепідемстанцію, пологовий будинок. Всі медичні заклади забезпечено кваліфікованими кадрами і обладнано сучасним устаткуванням. На охорону здоров'я трудящих міста в 1940 році було асигновано коштів у 21 раз більше, ніж за панської Польщі.
В перший же день Великої Вітчизняної війни фашистська авіація бомбила Коломию. Удари ворога прийняли на себе частини гарнізону міста, 28-а гірськострілецька дивізія, авіаційна частина та окрема Коломийська прикордонна комендатура. 24 червня 1941 року гітлерівці скинули десант в районі Коломиї, але прикордонники його знищили. В боях виявили особливу мужність і героїзм воїни-прикордонники під командуванням майора Р. І. Філіппова.
В ці дні міський комітет партії скеровував зусилля трудящих на допомогу фронту. На мітингу в паровозному депо жінка-машиніст А. Кобель закликала всіх трудівників наслідувати її приклад і оволодівати різними спеціальностями, щоб замінити чоловіків, які пішли на фронт. Частини Червоної Армії 1 липня 1941 року  залишили місто, куди вдерлися фашистські війська.
Окупанти катували і вбивали радянських людей. За допомогою зрадників фашистські загарбники знищили в численних катівнях близько 90 тис. мешканців Коломиї та приміських сіл, а також військовополонених. Багатьох з них зв'язували колючим дротом, кидали у рів і живими засипали землею.
Та радянські люди не корилися ворогові. Заболотівська підпільна комуністична організація, що була створена за дорученням ЦК КП(б)У восени 1941 року І. І. Голубцовим, поширювала свою діяльність і на Коломию. Керівники цієї організації К. Варениця та І. Лукащук розповсюджували тут антифашистські листівки, провадили серед населення роз'яснювальну роботу, організовували диверсії і саботаж на
підприємствах та залізниці, здобували вогнепальну зброю. В Коломиї також була створена бойова група «Народної гвардії». Член Станіславської групи організації «Народна гвардія» І. М. Дупляк завозив до Коломиї антифашистську літературу. В місті здійснювали операції і члени Чорноославської підпільної антифашистської групи І. М. Чуревич, П. Д. Рагушняк і Василь Зенюк. На одній з конспіративних квартир підпільники мали радіоприймач. їм допомагали вчителі Йосип і Стефанія Ногаї.


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Коломия