Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коломия

Сторінка 11 з 18
процес тридцяти семи. На процесах комуністи трималися мужньо, виголошували революційні заклики, співали «Інтернаціонал». Поліція силою виводила їх із залу суду. І за тюремними ґратами комуністи продовжували боротьбу. Таємно читали політичну літературу, проводили бесіди і дискусії. В'язниця для них була політичним університетом.
Коломийський окружком КПЗУ вів послідовну і гостру боротьбу проти польського шовінізму, українського та єврейського буржуазного націоналізму, а також проти церковників, виховуючи трудящих в дусі пролетарського інтернаціоналізму, згуртовуючи їх під великим прапором марксизму-ленінізму. Для цього використовувалися різні легальні і напівлегальні можливості, зокрема, комуністи вели роботу, спрямовану на викриття націоналістів у «Сельробі», у профспілках, у «Просвіті», в спортивних та інших організаціях. В Коломийському окрузі активно діяв напівлегальний Союз революційних стрільців. Ця бойова політична організація рішуче виступала проти підготовки війни з Країною Рад. Вона готувала кадри для активної самооборони в боротьбі з польськими окупантами та українськими буржуазними націоналістами.
Експлуататорська суть польського уряду особливо яскраво проявилася в галузі освіти й культури. Хоч у місті налічувалося 4 народні школи і 2 гімназії, майже третина дітей шкільного віку взагалі не була охоплена навчанням. Навчання велося польською мовою, в школах застосовувалося фізичне покарання учнів. Переслідування влади спричинилися до різкого зменшення учнів в українській гімназії.
Прогресивна інтелігенція Коломиї брала активну участь в громадському житті міста. Вчителями гімназії у 20-х роках працювали А. В. Крушельницький, син І. Франка - Петро Франко (1890-1941), український фольклорист і перекладач
О. І. Роздольський (1872-1945). В Коломийській гімназії вчилися і починали свою діяльність письменники П. С. Козланюк, Мирослав Ірчан(А. Д. Баб'юк, 1897-1937),
І. В. Ткачук (1891 - 1948). В 20-30-х роках тут жили і працювали письменники Ірина Вільде (Д. Д. Дроб'язко), А. Я. Чайковський (1857-1935), поет Ю. А. Шкрумеляк. Неодноразово бували у Коломиї Я. О. Галан, О. Я. Гаврилюк, які підтримували тісні зв'язки з місцевою комуністичною організацією. Пропаганді музичних знань сприяла заснована в 1921 році перша на Гуцульщині музична школа - філія вищого музичного інституту ім. Лисенка у Львові. Член КПЗУ, поет, драматург і графік І. А. Крушельницький заснував у Коломийській гімназії театральну школу для молоді. Театральне мистецтво ніс у маси відомий актор Микола Бенцаль. З 1926 року почалося створення музею народного мистецтва Гуцульщини, його відкрито 1936 року як приватний. Заснував музей В. В. Кобринський. Виходили газети «Селянські вісті», «Голос Покуття», журнал «Жіноча доля» і календар «Світ праці». В місті було 2 друкарні.
Дізнавшись про визвольний похід Червоної Армії, передові робітники створили ревком, загін Червоної гвардії, разом з селянами села Дебеславців роззброїли поліцію, визволивши з тюрми політв'язнів, що чекали розстрілу. Комсомольці Геннадій Пшегродський і Роман Кушнірчук підняли на ратуші червоний прапор. 19 вересня 1939 року мешканці Коломиї зустрічали хлібом-сіллю частини Червоної Армії. Відбувся багатолюдний мітинг, на якому від імені всіх трудящих робітник Василь Козяк від щирого серця подякував рідній Червоній Армії за визволення від панського гніту. В місті було створено тимчасове управління, до складу якого ввійшли колишній член КПЗУ В. Д. Баб'юк (брат Мирослава Ірчана), вчитель І. С. Михалевський. Почали працювати електростанція, гардинна фабрика та інші підприємства. Понад 500 безробітних дістали роботу. З 1 жовтня 1939 року почала виходити міська газета «Червоний прапор».
22 жовтня 1939 року трудящі Коломиї обрали депутатами до Народних Зборів Західної України робітників Ф. В. Сенюка, 3. І. Якимовича, В. Г. Білана та лісоруба з Космача Г. В. Гаврищука. Як член Повноважної Комісії, обраної Народними Зборами, Г. В. Гаврищук, виступаючи на сесії Верховної Ради СРСР, висловив подяку Комуністичній партії, Радянському урядові та просив прийняти західних українців у сім'ю народів Радянського Союзу. Незабаром Г. В. Гаврищука було обрано заступником голови Коломийської міськради.


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Коломия