Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Коломия

Сторінка 13 з 18
У чорні роки фашистської окупації працівники музею і бібліотеки В. В. Кобринський та А. А. Чайковський переховували бюст В. І. Леніна та радянську літературу. За саботаж та агітацію проти німецьких загарбників фашисти розстріляли ливарників заводу сільгоспмашин Михайла Черкаса та Фелікса Баранюка. Мешканці околиць міста подавали допомогу продуктами і медикаментами партизанам з'єднання С. А. Ковпака.-
Як залізничний вузол і опорний пункт оборони фашистів у передгір'ях Карпат Коломия мала важливе стратегічне значення. Оволодіння містом, захоплення переправи через Прут блискуче здійснили 28 березня 1944 року воїни 1-ї гвардійської танкової бригади полковника В. М. Горєлова приіпідтримці 351-ї стрілецької дивізії (командир генералмайор М. М. Заміровський) та інженерних військ 1-ї гвардійської танкової армії (начальник - полковник Ф. І. Харчевін). В ході боїв кількасот угорських та німецьких солдатів було взято в полон. Серед захоплених трофеїв виявилося 13 танків «Тигр», 15 залізничних ешелонів, 45 паровозів, 10 складів, 450 автомашин.
29 березня 1944 року Москва салютувала доблесним військам 1-го Українського фронту, що визволили Коломию. Капітану В. О. Бочковському, молодшому лейтенантові А. М. Ігнатьєву і рядовому А. Є. Землянову, які відзначилися в боях за місто, присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Німецько-фашистські війська неодноразово намагалися перейти в контрнаступ. Розгорнулися запеклі бої, і Коломия знову стала прифронтовим містом. Ворожого обстрілу місто зазнавало до 15 липня 1944 року. В ці дні в Коломиї перебував начальник політвідділу 18-ї армії полковник Л. І. Брежнєв.
У весняно-літніх боях 1944 року, що точилися на околицях Коломиї, прославилися сотні радянських воїнів. Тут загинули смертю хоробрих росіяни Герої Радянського Союзу С. В. Артамонов і Д. М. Синенков. Українець В. П. Майборський під час наступу роти кинувся з гранатами на дзот і закрив своїм тілом амбразуру. Вважали, що він загинув, і йому було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В пам'ять про його подвиг молодший лейтенант А. Зуров написав пісню «Герою Майборському». Та виявилося, що він був важко поранений, але лишився живим. Грузин Ероніс Інаурі кинувся на замінований колючий дріт і ціною свого життя проклав у ньому прохід. На висоті бійці зробили напис: «Ми будемо жити! Але якщо доведеться вмирати, то помремо, як комсомолець Інаурі!».
Мешканці Коломиї свято шанують пам'ять героїв-визволителів. Р. І. Філіппов, А. Д. Богданов, М. П. Семенов, І. С. Коротков, І. В. Шарлай, С. В. Артамонов, Д. М. Синенков, В. Д. Пачуліа, Е. Інаурі навічно занесені в список жителів міста, їх іменами названі вулиці, піонерські загони і дружини. Героїв Радянського Союзу В. О. Бочковського, А. М. Ігнатьєва, А. Є. Землянова й В. П. Майборського обрано почесними громадянами Коломиї.
Після визволення Коломиї чоловіки призовного віку пішли до лав Червоної Армії. Високе почуття патріотизму проявила жителька міста М. Г. Кобилецька, старший син якої був на фронті. Вона дала материнський наказ своїм трьом молодшим синам наслідувати приклад брата, добити ненависного ворога. Трудящі міста всіляко допомагали фронту, вносили кошти на будівництво літаків і танків, на заводі сільгоспмашин ремонтували бойову техніку і зброю.
Під час війни багато уродженців Коломиї було в лавах діючої армії. Вони героїчно билися проти фашистських загарбників. Це, зокрема, генералмайор М. О. Білоскурський, капітан Ю. С. Мельничук, сержант С. М. Кобилецький. Розвідник-радист сержант 3. В. Чех був закинутий у Прагу, де за допомогою чеських підпільників збирав важливі дані й передавав їх командуванню 1-го Українського фронту. Схоплений фашистами і жорстоко катований, він не сказав нічого. Фашисти засудили його до розстрілу. Але повстання жителів Праги на початку травня 1945 року вирвало 3. В. Чеха з пазурів смерті, і він разом з повстанцями бився на барикадах. В боях під Берліном загинув талановитий гончар К. Ф. Санойца.
Визволене від фашистських загарбників місто лежало в руїнах. Відступаючи, гітлерівці знищили 23 промислові підприємства, електростанцію, зруйнували залізничний вузол, 2 лікарні, 15 шкільних приміщень, 13 культурно-освітніх закладів, спалили понад 1400 житлових будинків. Фашисти пограбували музей народного мистецтва Гуцульщини, бібліотеки.


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Коломия