Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Отиня

Сторінка 4 з 8
Незважаючи на репресії, організація КПЗУ зростала за рахунок інших борців. Комуністи вели роботу серед трудящих містечка та мешканців навколишніх сіл Грабича, Глибокої, Угорників. 24 січня 1933 року під час ярмарку в Отині було розповсюджено відозву КПЗУ, яка закликала трудове селянство до боротьби за возз'єднання Західної України з Радянською Україною. Відозва закінчувалася закликами: «Геть руки від кордонів СРСР!», «Хай живе робітничо-селянський уряд!».
У своїй діяльності комуністи спиралися на легальні організації трудящих. Під їх впливом перебувала половина членів спортивного клубу «Езра», читальня «Просвіти» тощо. Існувала в Отині й нелегальна організація КСМЗУ. За даними поліції, вже у 1934 році партійна організація Отині налічувала майже 40 членів КПЗУ. В цей час її очолював Д. Літман, а комсомольську - Г. Шрайєр. Постійні репресії, арешти привели до зменшення її лав. 1937 року на волі залишилося 15 комуністів. Найбільш активними були С. О. Пеленська, Михайло Совкович, Макс Ціммерман, Д. О. Хомицький.
Величезним було прагнення трудящих Отині до возз'єднання з Радянською Україною. Коли 17 вересня 1939 року в Отині появилися перші радянські танки, трудове населення з червоними прапорами, з хлібом і сіллю зустрічало воїнів-визволителів. Другого дня в селищі відбувся мітинг трудящих, на якому створили тимчасовий комітет. Головою його обрано С. І. Костева. Комітет організував робітничоселянську міліцію, яку очолив колишній член КПЗУ С. М. Яцків. Органи влади, керовані комуністами, відновлювали роботу культурно-освітніх закладів, здійснювали охорону майна, забезпечували безперебійну торгівлю. Комітет допомагав незаможним селянам, проводив масово-політичну роботу під час підготовки до виборів у Народні Збори Західної України. Депутатом було обрано Д. О. Хомицького. 5 лютого 1940 року тимчасовий комітет було реорганізовано в Отинянську селищну Раду. Отиня стала районним центром.
Органи Радянської влади націоналізували маслоробний, лісопильний і цегельний заводи, торговельні підприємства. Безземельні і малоземельні селяни одержали землю, реманент і тяглову силу. їм надано також державні кредити.
В березні 1940 року в Отині було створено МТС. Трактори викликали у селян радісне захоплення. Вже тоді вони приходили до висновку, що ця корисна машина може працювати тільки на великих ланах. МТС обслуговувала 5 колгоспів району, допомагала понад 1020 селянським господарствам обробити землю.
На базі поміщицьких угідь у 1940 році в Отині створено перше радянське господарство. Вже у лютому селяни розгорнули діяльну підготовку до весняної сівби. Виконуючи звичайні сільськогосподарські роботи, вони водночас готувалися до організації супряг, дбали про допомогу безкінним.
Самовіддано працювали колективи промислових підприємств. Робітники лісопильного заводу включилися у соціалістичне змагання й зобов'язалися виконувати виробничі програми достроково, підвищувати продуктивність праці.
Перетворення не обминули культурного життя й охорони здоров'я трудящих. Розпочала роботу семирічна школа, де учні змогли навчатися рідною мовою. У школі було створено піонерську організацію. Дорослі вчилися грамоти в гуртках ліквідації неписьменності й малописьменності. Відкрили 2 клуби, бібліотеку. Кожному трудящому було забезпечено кваліфіковану безплатну медичну допомогу. Почали діяти лікарня, дитяча і жіноча консультація, амбулаторія.
Будівництво нового життя викликало у трудящих Отині нечуваний до цього приплив сил і енергії. Кожний прагнув внести свій вклад у спільну справу. Однак тривало нове будівництво недовго -1 липня 1941 року фашистські війська окупували Отиню. Гітлерівці за допомогою українських буржуазних націоналістів вчинили криваву розправу над радянськими людьми. За перші 2 місяці вони розстріляли 45 чоловік, а всього за час окупації стратили 730 мешканців Отині, вивезли на каторжні роботи до Німеччини 156 чоловік. Фашистські загарбники зруйнували понад 400 будинків, школу, лікарню, 2 клуби, 10 установ, лісопильний завод, МТС.
Жителі Отині саботували заходи і розпорядження окупантів. 1943 року гітлерівці вимагали облікувати велику рогату худобу. Мешканці вулиці Загребля не виконали це розпорядження. Тоді фашисти насильно забрали в селян усю худобу, кількох чоловік покарали. Люди уникали відправки до


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Отиня