Сторінка 5 з 8
Німеччини, часто ризикуючи своїм життям. У 1943 році сміливці, пробравшись до тюрми, визволили близько 20 заарештованих.
2 квітня 1944 року частини 20-ї гвардійської мотострілецької бригади, якою командував А. X. Бабаджанян, розвиваючи наступ на Станіславському
напрямі, увійшли в Отиню. Однак під тиском переважаючих сил ворога вони змушені були залишити селище. В квітні - липні 1944 року біля Отині точилися жорстокі бої. 23 липня 1944 року війська 18-ї армії (командуючий генераллейтенант Є. П. Журавльов, начальник політвідділу Л. І. Брежнєв) перейшли в наступ, завдяки якому 25;липня визволено 52 населені пункти і серед них - Отиню.
В ході боїв за Отиню відзначився командир відділення 8-ї стрілецької роти гвардії молодший сержант комсомолець В. І. Возняк, який першим увірвався в селище і повів за собою всю роту. Він особисто знищив 5 гітлерівців і навіть поранений не залишив поля бою. Героїзм у боях за Отиню виявили командир кулеметної обслуги гвардії старший сержант Левшун, гвардії сержант Томин і гвардії рядовий Ф, І. Дідковський.
Героїчно билася за Отиню й група літаків «ІЛ-2» під командуванням гвардії старшого лейтенанта Г. Стародубцева з 166-го гвардійського штурмового авіаполку. Згодом Г. Стародубцеву було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
В боях за визволення Отині і навколишніх сіл 330 воїнів Червоної Армії полягли смертю хоробрих. Серед них були представники 13 національностей. 5 листопада 1967 року в селищі їм відкрито пам'ятник-обеліск.
Мужньо боролися проти ворога на фронтах Великої Вітчизняної війни багато мешканців Отині. За виявлений героїзм 15 бійців нагороджені орденами і медалями Союзу РСР.
Ще тривала Велика Вітчизняна війна, коли почалася відбудова Отині. 23 і 31 грудня 1944 року відбулися збори селян Отинянського району, на яких ухвалили в найкоротший строк підняти з руїн господарство. 1945 рік був оголошений роком відбудови господарства Отині і району. Вже у перші місяці після визволення в селищі почали працювати маслозавод, радгосп, МТС, лісництво, банк, відновили роботу культурно-освітні заклади, школа, яку 1945 року реорганізовано в середню, лікарня. В лютому 1945 року пущено харчокомбінат.
Однак відбудові перешкоджали банди українських буржуазних націоналістів. Жертвами їх в цей час стало близько 40 радянських активістів. Багато жителів селища добровільно йшли до загонів, які боролися з бандитизмом, допомагали органам Радянської влади викривати націоналістів, вказуючи місця їх перебування.
В жовтні 1948 року понад 30 бідняцьких господарств об'єдналися в колгосп ім. Жданова, а в 1951 році колективізацію в Отині було завершено.
Отинянська МТС одержувала машини з Уралу, Москви, Ростова-на-Дону. Висока технічна оснащеність забезпечила механізацію трудомістких виробничих процесів у всіх 18 колгоспах району, які обслуговувала МТС.
Навесні 1945 року розпочалася відбудова промкомбінату. За післявоєнні роки він перетворився на одне з найбільших підприємств селища. Тут є кілька виробничих приміщень, зокрема котельня з трьома паровими котлами, механічна майстерня, електростанція, сушарка, паркетний цех. Механізовано всі виробничі процеси. 1964 року: на базі промкомбінату створено деревообробний комбінат, продукція якого, зокрема паркет, надходить у Київ, Харків, Ленінград, Кишинів та в інші міста. З 1966/року основною його продукцією стали меблі.
Тут велика увага приділяється виробничо-технічному навчанню робітників. Всі працюючі закінчують річні курси. Інженерно-технічний персонал підвищує свою кваліфікацію на курсах при тресті «Прикарпатліс», у Києві та Львові. За останні 3 роки 8 робітників заочно закінчили технікум механічної обробки деревини. 5 чоловік навчаються в технікумах та інститутах без відриву від виробництва.
Багато робітників підприємства, опанувавши новітню техніку, добиваються високих виробничих показників. 13 новаторів виробництва завоювали почесне звання ударника комуністичної праці. У соціалістичному змаганні підприємств тресту «Прикарпатліс» на честь 50-річчя Великого Жовтня комсомольсько-молодіжна бригада комбінату, яку очолював комуніст Р. М. Ковалів, посіла друге місце і нагороджена Почесною грамотою, грошовою
Дивиться також інші населені пункти району: