Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


П’ядики

Сторінка 2 з 6
жандармам біднота не наважилася й розійшлася. Жандарми почали переслідувати активістів.
Коли 1918 року владу в Галичині захопили українські буржуазні націоналісти, трудящі виступили проти ЗУНР. Мешканці П'ядиків І. М.
Федюк, В. Г. Гнатюк, Ф. М. Куташівський та інші брали участь у демонстрації 1 травня 1919 року в Коломиї. Демонстрація пройшла під лозунгами: «Геть буржуазну націоналістичну раду!», «Хай живе міжнародне свято Перше травня!», «Хай живе Радянська Україна!». Демонстранти вимагали возз'єднання з Радянською Україною. В кінці травня 1919 року П'ядики окупували румунські війська, а з серпня 1919 року тут встановилася влада польських панів.
Мешканці села не хотіли визнавати влади окупантів. У грудні 1919 року в П'ядиках було проведено віче, на якому селяни висловили протест проти окупації Західної України і вимагали возз'єднання з Радянською Україною. В. Г. Гнатюк закликав селян не визнавати влади польських панів, не платити жодного гроша податку, посилювати боротьбу за возз'єднання з Радянською Україною. Наприкінці 1921 року в П'ядиках виникла бойова дружина, якою керував Я. О. Мельничук. До складу її входило близько 20 чоловік. Дружина розпочала збройну боротьбу проти окупантів. Наступного року дружинники підірвали залізничну колію поблизу села і спалили поміщицький двір у Ценяві. Дружинники проводили агітаційну роботу, закликали селян не сплачувати податків, страхових зборів тощо, відбирали в екзекуторів награбовані гроші і повертали їх трудящим. Поліції вдалося розгромити дружину та заарештувати А. М. Біланюка, В. Г. Гнатюка й інших. Я. О. Мельничук спочатку переховувався, а 1923 року емігрував за кордон.
Саме в цей час на допомогу повстанцям Покуття з Радянської України йшов легендарний загін - «Червона дванадцятка», одним з його командирів був С. О. Мельничук (Молот). С. О. Мельничук народився 19 грудня 1898 року в сім'ї п'ядицького селянина. Вчився у Коломийській гімназії. З 1916 року перебував у австро-угорській армії. У 1919 році перейшов на бік Червоної Армії. С. Мельничук як командир Червоної Армії брав участь у визвольному поході на західноукраїнські землі. З січня 1922 року С. О. Мельничук працював у Бердичеві. Разом з друзями-галичанами уважно стежив за спалахами народного гніву на рідній землі. Та не міг полум'яний патріот залишатися пасивним спостерігачем. 22 жовтня 1922 року група партизанів на чолі з Молотом і Червоним (П. М. Шереметою) та політруком І. Г. Цепком, за рішенням закордонного центру КПСГ, перейшла кордон під Кудринцями. Скоро вони з'явилися в с. Мишкові Заліщицького повіту на Тернопільщині. Знищивши там поліцейський постерунок, повстанці перетворили село на опорну базу. Трудове населення співчувало партизанам і допомагало їм.
Власті кинули проти «Дванадцятий» військовий загін і поліцію. Не маючи можливості поповнювати боєприпаси, партизани вирішили розділитися на дві групи. Одну очолив С. О. Мельничук, а другу - П. М. Шеремета з І. Г. Цепком. Невдовзі ця група була розбита. І. Г. Цепко загинув, а пораненого П. М. Шеремету схопили. Група Мельничука потрапила в оточення і в нерівному бою теж була розбита. Поранений і побитий Мельничук був доставлений у чортківську тюрму. 2 листопада 1922 року в місті Чорткові розпочався суд над партизанами. їх засудили до розстрілу. В останньому листі до батьків С. О. Мельничук писав: «У боротьбі за визволення нашого бідного, нещасного, віками пригніченого народу я за годину віддам цьому народові найдорожче, що тільки може віддати людина... Я загину, але ідея, за яку я йшов, не пропаде. Вона буде жити в серцях мільйонів українського люду». Після страти патріотів ЦК КПСГ видав листівку, в якій викривав цю злочинну розправу з комуністами. Земляки свято шанують пам'ять героїв, про них склали пісню, яка швидко поширилася на західноукраїнських землях. Іменем Степана Мельничука названо колгосп у селі Турці, одну з вулиць Коломиї та П'ядицьку середню школу. В обласному центрі і в його рідному селі встановлено пам'ятники С. О. Мельничукові.
На листопад 1922 року було призначено вибори до польського сейму і сенату. Я. О. Мельничук, М. Ф. Мельничук, А. І. Чередарчук та інші передові селяни розгорнули агітацію серед односельців за бойкот виборів. їх підтримала більшість мешканців П'ядиків. За виставлених кандидатів тут голосувало тільки 9 проц. виборців.
1926 року в П'ядиках виникла організація «Сельробу». Керував нею комуніст П. Д. Остафійчук. Відразу сельробівці розгорнули боротьбу за


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - П’ядики