Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


П’ядики

Сторінка 4 з 6
Восени 1939 року всі 400 дітей шкільного віку сіли за парти в семирічній школі, де викладання основ наук здійснювалося українською мовою. З великим завзяттям вчилися й дорослі, яким не пощастило знати грамоту,- створювалися гуртки ліквідації неписьменності. Відкрито також 5-7-і класи для сільської молоді. Із східних областей України до П'ядиків приїхало 8 вчителів. У дружний вчительський колектив уперше в житті потрапив мешканець П'ядиків І. В. Гнатюк, який протягом 20 років польського
поневолення на рідній землі не мав роботи тільки тому, що не підписав присягу на вірність Речі Посполитій. Розгорнулася масова художня самодіяльність у щойно відкритому клубі. Природно, що в справах культурних перетворень на селі перед вела молодь, яка вийшла з підпілля й створила свою комсомольську організацію наприкінці знаменного 1939 року. Комсомольців налічувалося 18, секретарем вони обрали В. Ю. Ясінського.
7 липня 1941 року в село увірвалися фашисти. Настали чорні дні тимчасової окупації. Жителі П'ядиків приховували хліб, худобу, ухилялися від робіт на користь загарбників. Сільські комуністи продовжували свою діяльність. Мешканці П'ядиків всіляко їм допомагали, оберігали від ворога. На село неодноразово наїжджали фашистські кати, влаштовували облави і вивозили молодь до Німеччини, грабували селян. На каторжні роботи насильно було вивезено понад 70 чоловік. Взимку 1942 року фашистські кати розстріляли М. Н. Черкаса тільки за те, що в 1939 році його обирали депутатом Народних Зборів Західної України.
28 березня 1944 року частини 1-ї гвардійської танкової бригади визволили П'ядики від фашистів. Мешканці села допомагали радянським воїнам громити ворогів. М. Ф. Мельничук вказав радянським танкістам найкоротший шлях до станції Годи, чим допоміг нашим військам наздогнати і розбити німецький ешелон, який вивозив з Коломиї награбоване добро. Понад 200 мешканців П'ядиків влилися в ряди Червоної Армії, з них 82 чоловіка загинули на фронтах. Близько 50 воїнів з села нагороджено орденами і медалями Союзу РСР.
Одразу після визволення відновлено радгосп. В 1946 році у П'ядиках створено перший колгосп ім. І. Я. Франка. В ньому об'єдналося 28 селянських господарств. Головою обрали М. М. Ткачука. Тоді ж створено сільську партійну організацію. Нині в селі 126 комуністів. Істотною підтримкою молодої артілі була допомога Коломийської МТС, що містилася в П'ядиках. Майже весь комплекс польових робіт здійснювався механізаторами.
Успіхи в соціалістичному будівництві викликали лють оунівців. Вони підпалили колгоспні стайні, закатували комуніста В. П. Піддубрівного, вбили дільничного міліціонера Д. М. Криська. Терор оунівських бандитів, хоч і завдавав шкоди колгоспному будівництву, не зміг стримати переходу селян до соціалістичного господарювання. Селяни допомагали органам державної безпеки виловлювати оунівських бандитів і їх поплічників. 1946 року створили озброєний загін, до якого ввійшли 12 чоловік. Цей загіп охороняв колгоспне майно від зазіхань ворогів. До 1950 року банди було ліквідовано.
В 1948 році П'ядицьку семирічку перетворено на середню школу. Незабаром при ній відкрили вечірню середню школу. 1950 року завершено колективізацію - виникла ще одна артіль - ім. С. М. Будьонного. Восени обидві артілі об'єдналися в
колгосп, якому 1962 року присвоєно ім'я Мирослава Ірчана. Земельні угіддя колгоспу становлять 1114 га. Створилася можливість повніше використовувати сільськогосподарську техніку, краще розставляти кадри. Колгоспне господарство з кожним роком зростало, міцніла його матеріально-технічна база. Комуністи посилювали політико-виховну роботу серед колгоспників, залучивши до цієї справи колективи сільських вчителів, лікарів, бібліотечних і клубних працівників. Завдяки цьому зміцніла трудова дисципліна, змінилося ставлення до самої роботи. Було виявлено всі резерви колгоспного виробництва. В зимовий період партійна організація дбала про агрономічне навчання польових ланок та тракторних бригад. Істотно позначилася на піднесенні економіки колгоспу спеціалізація виробництва. З 1959 року колгосп став льонарським. Ланкова М. С. Роздільська з року в рік добивається добрих урожаїв. У 1968 році її ланка зібрала по 5,7 цнт насіння і по 7,0 цнт волокна льону з гектара. За великі досягнення М. С. Роздільська удостоєна високого звання Героя Соціалістичної Праці.


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - П’ядики