Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


П’ядики

Сторінка 3 з 6
оволодіння читальнею «Просвіти», яка була заснована в селі ще наприкінці XIX ст. За короткий час вони досягли своєї мети. Спочатку в організації було 20 членів, а вже 1930 року їх налічувалося 50.
В 1930 році два поміщики у П'ядиках тримали у своїх руках 1950 моргів землі, а основна маса селян - 394 господарства - була малоземельною, 62 господарства -

безземельні. 193 двори не мали корів. До того ж, селянське поле було розкидано в 5-6 місцях невеличкими ділянками. Бідняки не мали чим ні удобрити, ні виорати своїх ділянок. «Господарства бідняків,- як писала прогресивна газета,- не дають селянинові ані жити, ані вмерти». Біднота мусила від ранку до пізнього вечора гнути спину на поміщицьких ланах. Платили їй повністю або частково натурою, зрідка грішми. Іноді давали на тимчасове користування ділянку землі (0,14- 0,20 га) під посів, город або випас для корови. А це ще більше посилювало залежність селян від поміщика. Злиденна платня поденного робітника коливалася від 0,7 до 2 злотих на день. Під час жнив і косовиці переважала натуральна форма оплати: дванадцятий-чотирнадцятий сніп, сьома копиця сіна. Поширеною в селі була система відробітків за випас худоби на поміщицькому пасовиську, за зимові позички тощо. Прагнучи поліпшити своє злиденне становище, бідняки їхали за океан шукати кращої долі. З 1923 по 1933 рік з П'ядиків емігрувало понад 50 чоловік.
Дітям трудящих, по суті, був закритий шлях до освіти. В 1922 році однокласну школу перетворено на двокласну, г. зв. утраквістичну (двомовну), а фактично вона сгала польською. В 1926 році в П'ядиках засновано школу товариства «Рідна школа», утримувалась вона за рахунок внесків. Але урядовці заборонили вести навчання українською мовою, що було ще одним свідченням політики полонізації польських властей на західноукраїнських землях. Школа не мала спеціального приміщення, заняття відбувалися в звичайній селянській хаті. Відвідували її 22 учні. В обох школах у 1939 році навчалося тільки 200 дітей. На власні кошти селяни в 1926 році спорудили клуб.
1927 року в П'ядиках утворилася підпільна організація КПЗУ, яку очолював Д. Ю. Піддубрівний. До складу її входило 6 комуністів. Наступного року молодь, що була під впливом комуністів, заснувала свою організацію. Секретарем комсомольці обрали В. Д. Баб'юка. Членів КСМЗУ налічувалося 16. Комуністи й комсомольці стали керівною силою в боротьбі проти польських окупантів. 1 травня 1929 року вони поширили велику кількість листівок ЦК КПЗУ, які закликали селян до активних виступів проти експлуатації й національного гніту. Біля клубу в цей день полум'янів транспарант з написом «Хай живе КПЗУ!». Велику активність у поширенні комуністичних відозв і листівок проявляли комсомольці М. Ф. Мельничук, М. В. Демидюк, І. С. та М. С. Микуляки. З 1936 року секретарем комсомольської організації був М. Ф. Мельничук. Разом з комуністами п'ядицькі комсомольці в червні 1936 року керували страйком робітників на цегельні «Рамлерівка» в Коломиї.
На революційні виступи трудящих власті відповідали посиленням терору. В 1937 році вони закрили сільський клуб, що був не тільки центром культурної роботи, а й опорою в революційній діяльності підпільників. З особливою люттю власті переслідували комуністів і комсомольців. Коли їм вдалося заарештувати першого комсомольського вожака В. Д. Баб'юка, його засудили на 4 роки тюремного ув'язнення. За підпільну роботу був засланий у концтабір Березу Картузьку і його наступник М. Ф. Мельничук. Але терор не зламав волі революціонерів. У П'ядиках провадив комуністичну агітацію М. Ю. Гнатюк.
Коли у вересні 1939 року до П'ядиків вступили частини Червоної Армії, було організовано тимчасовий комітет, головою якого став один з активніших п'ядицьких комуністів В. Г. Гнатюк. Комітет розподілив між безземельними селянами 1950 моргів землі. Бідняки одержали понад 130 голів худоби, зерно і картоплю. Коней
не роздавали, а обробляли ними поле всім біднякам. Одержавши землю та інвентар, сільська біднота досягла рівня забезпечених селян. На базі панського фільварку в 1939 році створено радгосп. Тоді організовано ІГядицьке сільське споживче товариство, яке об'єднало мешканців П'ядиків, Турки, Годи-Добровідки, Ценяви і Малої Кам'янки.


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - П’ядики