Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Важливе значення для дальшого розвитку сільського господарства мали рішення вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС. Для втілення їх у життя обласна партійна організація вжила ряд заходів. З обласного центру, міст і районів було направлено в села для зміцнення партійних організацій близько 1200 комуністів, у колгоспи виїхало 558 агрономів і зоотехніків. У виробництво впроваджувалися досягнення агрономічної науки,
використовувався досвід колгоспного будівництва східних областей республіки. На кінець 1958 року на вирішальних ділянках колгоспного виробництва працювало 3406 комуністів і понад 13 тис, комсомольців. Вони очолювали боротьбу за дальше піднесення всіх галузей сільського господарства. Добрими організаторами колгоспного виробництва виявили себе тридцятитисячники, такі як Я. Г. Грудєв, С. І. Панченко, В. Й. Цап. За успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства, 1303 колгоспники, партійні і радянські працівники були нагороджені орденами й медалями Союзу РСР, а ланкові М. О. Яремійчук, М. Я. «Позиняк, М. С. Мойса, доярки М. П. Ферлей, А. І. Шабат іа голова колгоспу В. О. Драгун - удостоєні високого звання Героя Соціалістичної Праці.
З кожним роком зміцнювалась матеріально-технічна база колгоспів. У 1958 році вони закупили техніку машинно-тракторних станцій, що були реорганізовані в ремонтно-технічні станції. На колгоспних полях працювало близько 3 тис. тракторів, понад 400 комбайнів та багато інших сільськогосподарських машин. Все це позначилось на підвищенні врожайності і продуктивності тваринництва. Неподільні фонди колгоспів, порівнюючи до 1950 року, збільшилися в 15 разів.
Зміцнення економіки області зумовило підвищення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих. Реальні доходи робітників і службовців, у порівнянні з довоєнним періодом, зросли в 2 рази. Оплата трудодня в колгоспах з 1951 по
1958 рік збільшилася в 5 разів. Поліпшилося культурно-побутове обслуговування населення. В багатьох селах виникли нові лікарні, клуби, палаци культури, навчальні заклади. Запроваджено загальне обов'язкове восьмирічне навчання. У 1958 році працювало 858 загальноосвітніх шкіл і 39 шкіл робітничої і сільської молоді. Кіно, радіо, книги, газети стали необхідністю кожного трудівника. Буйніше розквітли народна художня самодіяльність та мистецтво Гуцульщини. Другий обласний фестиваль молоді (травень 1957 р.) та перша обласна виставка образотворчого мистецтва (серпень 1957 р.), присвячені 40-річчю Жовтня, перетворилися на справжню демонстрацію творчого зростання народних талантів.
Знаменними віхами в житті прикарпатців, як і всього радянського народу, були XXI і XXII з'їзди КПРС. Вони вказали конкретні шляхи будівництва комунізму. Трудящі області з творчим піднесенням взялися за виконання семирічного плану, брали підвищені зобов'язання і наполегливо боролися за втілення їх у життя.
Ширився рух за комуністичне ставлення до праці. В цьому патріотичному русі взяло участь понад 70 тис. чоловік. До початку 1960 року 270 послідовників В. Гаганової перейшли з передових на відстаючі ділянки виробництва й добилися їх піднесення.
В 1959-1965 рр. на Прикарпатті значно в більших масштабах, ніж раніше, здійснювались реконструкція й будівництво нових промислових підприємств. Швидко розвивалися такі галузі індустрії, як електроенергетична, хімічна, нафтопереробна, будівельна й машинобудівна. Стали до ладу Ямницький цементний завод, Калуська база будівельної індустрії, Бурштинський збірно-розбірний завод домобудування, Івано-Франківський шинноремонтний і Долинський газобензиновий заводи, нафтопровід Долина - Дрогобич, газопровід Угерськ-Івано-Франківськ-Чернівці. Значно розширено й реконструйовано Коломийський завод сільськогосподарських машин, Івано-Франківський приладобудівний і Надвірнянський нафтопереробний заводи та інші підприємства.
Розпочалося будівництво таких велетнів сучасної індустрії, як Бурштинська ДРЕС і Калуський хіміко-металургійний комбінат. Вони стали ударними комсомольськими будовами, прикладом інтернаціональної дружби радянських людей. Поруч з українцями тут працюють росіяни, білоруси,
Івано-Франківська область
Сторінка 22 з 29
використовувати кадри і техніку, вирішено об'єднати колгоспи. Ця робота провадилась поступово з урахуванням реальних умов у кожному районі.Важливе значення для дальшого розвитку сільського господарства мали рішення вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС. Для втілення їх у життя обласна партійна організація вжила ряд заходів. З обласного центру, міст і районів було направлено в села для зміцнення партійних організацій близько 1200 комуністів, у колгоспи виїхало 558 агрономів і зоотехніків. У виробництво впроваджувалися досягнення агрономічної науки,
З кожним роком зміцнювалась матеріально-технічна база колгоспів. У 1958 році вони закупили техніку машинно-тракторних станцій, що були реорганізовані в ремонтно-технічні станції. На колгоспних полях працювало близько 3 тис. тракторів, понад 400 комбайнів та багато інших сільськогосподарських машин. Все це позначилось на підвищенні врожайності і продуктивності тваринництва. Неподільні фонди колгоспів, порівнюючи до 1950 року, збільшилися в 15 разів.
Зміцнення економіки області зумовило підвищення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих. Реальні доходи робітників і службовців, у порівнянні з довоєнним періодом, зросли в 2 рази. Оплата трудодня в колгоспах з 1951 по
1958 рік збільшилася в 5 разів. Поліпшилося культурно-побутове обслуговування населення. В багатьох селах виникли нові лікарні, клуби, палаци культури, навчальні заклади. Запроваджено загальне обов'язкове восьмирічне навчання. У 1958 році працювало 858 загальноосвітніх шкіл і 39 шкіл робітничої і сільської молоді. Кіно, радіо, книги, газети стали необхідністю кожного трудівника. Буйніше розквітли народна художня самодіяльність та мистецтво Гуцульщини. Другий обласний фестиваль молоді (травень 1957 р.) та перша обласна виставка образотворчого мистецтва (серпень 1957 р.), присвячені 40-річчю Жовтня, перетворилися на справжню демонстрацію творчого зростання народних талантів.
Знаменними віхами в житті прикарпатців, як і всього радянського народу, були XXI і XXII з'їзди КПРС. Вони вказали конкретні шляхи будівництва комунізму. Трудящі області з творчим піднесенням взялися за виконання семирічного плану, брали підвищені зобов'язання і наполегливо боролися за втілення їх у життя.
Ширився рух за комуністичне ставлення до праці. В цьому патріотичному русі взяло участь понад 70 тис. чоловік. До початку 1960 року 270 послідовників В. Гаганової перейшли з передових на відстаючі ділянки виробництва й добилися їх піднесення.
В 1959-1965 рр. на Прикарпатті значно в більших масштабах, ніж раніше, здійснювались реконструкція й будівництво нових промислових підприємств. Швидко розвивалися такі галузі індустрії, як електроенергетична, хімічна, нафтопереробна, будівельна й машинобудівна. Стали до ладу Ямницький цементний завод, Калуська база будівельної індустрії, Бурштинський збірно-розбірний завод домобудування, Івано-Франківський шинноремонтний і Долинський газобензиновий заводи, нафтопровід Долина - Дрогобич, газопровід Угерськ-Івано-Франківськ-Чернівці. Значно розширено й реконструйовано Коломийський завод сільськогосподарських машин, Івано-Франківський приладобудівний і Надвірнянський нафтопереробний заводи та інші підприємства.
Розпочалося будівництво таких велетнів сучасної індустрії, як Бурштинська ДРЕС і Калуський хіміко-металургійний комбінат. Вони стали ударними комсомольськими будовами, прикладом інтернаціональної дружби радянських людей. Поруч з українцями тут працюють росіяни, білоруси,