Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
відвідувачів радянського павільйону на всесвітніх виставках в Монреалі у 1967 році та Осако в 1970 році.
Світове визнання завоювали твори Юрія й Семена Корпанюків, Миколи Кіщука, Ганни Герасимович, Івана Балагурака. їм присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості УРСР.
Плідно продовжують розвиватися на Прикарпатті і літературні традиції. Обласне літературне об'єднання згуртовує понад 50 літераторів. У їх творчому доробку чимало прозових і поетичних книг. Це об'єднання видало кілька номерів альманаху «Радянське Прикарпаття».
Духовною потребою кожного трудівника стали книги, газети, журнали, кіно, радіо, телебачення. Для обслуговування населення області відкрито 973 масові бібліотеки з книжковим фондом 9,9 млн. примірників, якими користується 993,9 тис. читачів. На кожну тисячу жителів передплачується 1101 примірник газет і журналів. Видається 2 обласні газети («Прикарпатська правда», «Комсомольський прапор») та 14 районних газет.
Загальнодоступними стали радіо і телебачення. Якщо в 1940 році в області було лише 300 радіоточок і 280 радіоприймачів, то тепер їх налічується відповідно 252,5 тис. і 77 тисяч. У 1965 році в Івано-Франківську побудовано телевізійний ретранслятор. У містах і селах є 100 кінотеатрів і 843 кіноустановки.
Прикарпатці люблять свій край, шанують його багату історію, пишаються грандіозними здобутками. Найцінніші реліквії народу від найдавніших часів до наших днів зібрані в Івано-Франківському краєзнавчому музеї та його філіалі в селі Крилосі Галицького району. Багато славних сторінок історії краю пов'язані з іменем Івана Франка, на честь якого названа область. Про його діяльність на Прикарпатті розповідає музей у гірському селі Криворівні. Літературно-меморіальні музеї Василя Стефаника в селі Русові Снятинського району, Леся Мартовича в селі Торговиці Городенківського району та Марка Черемшини у Снятині свідчать про любов і шану трудящих до видатних письменників-демократів, уродженців Прикарпаття. Справжньою скарбницею художніх цінностей став Державний музей народного мистецтва Гуцульщини в Коломиї.
Свято шанують трудящі оновленого краю пам'ять тих, хто в лиховісні дні фашистської навали мужньо захищав Батьківщину. Про подвиги радянських воїнів-визволителів розповідають експонати музеїв бойової слави в Івано-Франківську та партизанської слави в Яремчі, сотні кімнат бойової слави в клубах і школах.
Популярними в області стали народні музеї, створені на громадських засадах. У 7 таких музеях та 169 музейних кімнатах експонуються цікаві документи й матеріали. Крім того, в школах, на підприємствах та в культурно-освітніх закладах відкрито понад 200 ленінських музеїв і кімнат.
На території області є понад 600 історичних та .культурних пам'ятників. Серед них чимало оригінальних історико-архітектурних споруд в Івано-Франківську, Коломиї, Крилосі, Рогатині, Маняві. Більш як 400 пам'ятників споруджено воїнам і активістам, що загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни та від рук українських буржуазних націоналістів.
З Прикарпаття вийшли відомі в нашій країні діячі культури і науки, серед нихдоктор фізико-математичних наук, лауреат Ленінської премії М. В. Вродин, членикореспонденти АН УРСР І. І. Данилюк та П. І. Демчук, доктор історичних наук В. В. Грабовецький, народний художник СРСР В. І. Касіян, народна артистка УРСР С. В. Федорцева, народний артист УРСР композитор А. Й. КосАнатольський, письменники П. С. Козланюк, Ю. С. Мельничук, Ірина Вільде. Р. М. Федорів, Д. В. Павличко та інші.
Чимало вихідців з області працюють у багатьох містах і селах нашої країни. В свою чергу спеціалісти союзних республік трудяться на будовах Прикарпаття. Розповідаючи про реконструкцію Надвірнянського нафтопереробного заводу, Герой Соціалістичної Праці Я. О. Осипенко писав: «Оволодіти найрізноманітнішими спеціальностями нафтопереробників
Івано-Франківська область
Сторінка 27 з 29
Прикарпаття здавна славиться творчістю народних умільців. За радянських часів їх таланти набрали особливо багатої різновидності. Обласне відділення Спілки художників України налічує 52 члени. Роботи різьбярів, вишивальниць, килимарів, граверів, кераміків стали надбанням музеїв Москви, Ленінграда, Києва, Львова та багатьох інших міст нашої країни. Твори прикарпатських майстрів експонуються на виставках Радянського Союзу і за рубежем. їх незрівнянною красою захоплювались і мільйони Світове визнання завоювали твори Юрія й Семена Корпанюків, Миколи Кіщука, Ганни Герасимович, Івана Балагурака. їм присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості УРСР.
Плідно продовжують розвиватися на Прикарпатті і літературні традиції. Обласне літературне об'єднання згуртовує понад 50 літераторів. У їх творчому доробку чимало прозових і поетичних книг. Це об'єднання видало кілька номерів альманаху «Радянське Прикарпаття».
Духовною потребою кожного трудівника стали книги, газети, журнали, кіно, радіо, телебачення. Для обслуговування населення області відкрито 973 масові бібліотеки з книжковим фондом 9,9 млн. примірників, якими користується 993,9 тис. читачів. На кожну тисячу жителів передплачується 1101 примірник газет і журналів. Видається 2 обласні газети («Прикарпатська правда», «Комсомольський прапор») та 14 районних газет.
Загальнодоступними стали радіо і телебачення. Якщо в 1940 році в області було лише 300 радіоточок і 280 радіоприймачів, то тепер їх налічується відповідно 252,5 тис. і 77 тисяч. У 1965 році в Івано-Франківську побудовано телевізійний ретранслятор. У містах і селах є 100 кінотеатрів і 843 кіноустановки.
Прикарпатці люблять свій край, шанують його багату історію, пишаються грандіозними здобутками. Найцінніші реліквії народу від найдавніших часів до наших днів зібрані в Івано-Франківському краєзнавчому музеї та його філіалі в селі Крилосі Галицького району. Багато славних сторінок історії краю пов'язані з іменем Івана Франка, на честь якого названа область. Про його діяльність на Прикарпатті розповідає музей у гірському селі Криворівні. Літературно-меморіальні музеї Василя Стефаника в селі Русові Снятинського району, Леся Мартовича в селі Торговиці Городенківського району та Марка Черемшини у Снятині свідчать про любов і шану трудящих до видатних письменників-демократів, уродженців Прикарпаття. Справжньою скарбницею художніх цінностей став Державний музей народного мистецтва Гуцульщини в Коломиї.
Свято шанують трудящі оновленого краю пам'ять тих, хто в лиховісні дні фашистської навали мужньо захищав Батьківщину. Про подвиги радянських воїнів-визволителів розповідають експонати музеїв бойової слави в Івано-Франківську та партизанської слави в Яремчі, сотні кімнат бойової слави в клубах і школах.
Популярними в області стали народні музеї, створені на громадських засадах. У 7 таких музеях та 169 музейних кімнатах експонуються цікаві документи й матеріали. Крім того, в школах, на підприємствах та в культурно-освітніх закладах відкрито понад 200 ленінських музеїв і кімнат.
На території області є понад 600 історичних та .культурних пам'ятників. Серед них чимало оригінальних історико-архітектурних споруд в Івано-Франківську, Коломиї, Крилосі, Рогатині, Маняві. Більш як 400 пам'ятників споруджено воїнам і активістам, що загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни та від рук українських буржуазних націоналістів.
З Прикарпаття вийшли відомі в нашій країні діячі культури і науки, серед нихдоктор фізико-математичних наук, лауреат Ленінської премії М. В. Вродин, членикореспонденти АН УРСР І. І. Данилюк та П. І. Демчук, доктор історичних наук В. В. Грабовецький, народний художник СРСР В. І. Касіян, народна артистка УРСР С. В. Федорцева, народний артист УРСР композитор А. Й. КосАнатольський, письменники П. С. Козланюк, Ю. С. Мельничук, Ірина Вільде. Р. М. Федорів, Д. В. Павличко та інші.
Чимало вихідців з області працюють у багатьох містах і селах нашої країни. В свою чергу спеціалісти союзних республік трудяться на будовах Прикарпаття. Розповідаючи про реконструкцію Надвірнянського нафтопереробного заводу, Герой Соціалістичної Праці Я. О. Осипенко писав: «Оволодіти найрізноманітнішими спеціальностями нафтопереробників