Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ковалівка

42 голови. Переважна більшість селян терпіла злидні, мусила працювати на багатіїв або шукати заробітків у містах.
Ще з 20-х років XVIII ст. було відомо про вугільне родовище на території між Косовом і Кутами. У 1890 році промисловець С. Шепановський заснував у Ковалівці 4 шахти глибиною 25-ЗО метрів, де видобували вугілля з верхнього пласта. У 1891 - 1899 рр. середньорічний видобуток становив 7 тис. тонн. Наприкінці XIX ст. шахти законсервовано через малу потужність верхнього пласта. Замість них збудовано вертикальну шахту глибиною 75 метрів, де залягав пласт потужністю 0,7 метра. Устаткування було примітивним, умови праці - тяжкими. Шахта працювала протягом 12 років і видавала близько 100 тонн вугілля на добу. За час її існування видобуто 250 тис. тонн вугілля.
Мешканцям Ковалівки та навколишніх сіл не завжди щастило знайти тут заробіток, бо шахта працювала з перебоями. Тому вони мусили найматися за жалюгідну плату до місцевих поміщиків та куркулів або їхати в інші країни. В кінці XIX ст. виїхав до Німеччини Г. П. Мельник, до Франції - І. П. Ясінський та М. В. Заячук, до Чехії - Л. І. Іванюк, М. І. Боднарук та інші. Але й там вони не знаходили кращої долі. 17-річний М. П. Дмитрук у 1911 році влаштувався працювати чорноробом на шахті в Чехії. В 1915 році його забрали до війська. Потрапив він на італійський фронт, де був тяжко поранений. Не легше жилося йому й після повернення додому. Лише за Радянської влади він відчув себе людиною, став працювати на шахті в Ковалівці гірничим майстром.
Австрійські власті менш за все дбали про освіту українського населення. В Ковалівці не було школи. Незважаючи на нужденність життя, селяни прагнули до знань. Тому діяльність сільських просвітителів завжди знаходила тут підтримку. Прихильно ставилися селяни до вчителів, які не тільки навчали дітей, а й своїми знаннями живили допитливий природний розум селянина. Особливою повагою серед своїх односельців користувався Микола Колцуняк, що вчителював у Яворові.
1885 року мешканці Ковалівки на власні кошти відкрили читальню4, що містилася в хаті В. Ясінського. Відкриття її стало святом, на яке прибули люди з навколишніх сіл. Микола Колцуняк виступив з промовою про потребу освіти для народу. Кирило Геник, вчитель з Березова, прочитав доповідь про життя Т. Г. Шевченка та декламував його поему «Наймичка». Вчитель Максим Крушельницький з глобусом у руках розповідав селянам про рух Землі, Сонця і планет, причину зміни дня і ночі, пір року.
В 1905 році в Ковалівці було 2 невеличкі читальні: «Просвіти» та ім. Качковського. Тут знайомилися з творами українських письменників, відзначали їхні ювілеї. В 1906 році в селі відбувся урочистий вечір на честь Т. Г. Шевченка. На нього запросили хор з Печеніжина. Лише в 1907 році у Ковалівці відкрито однокласну школу, на утримання якої мешканці села вносили окремий податок.
В роки першої світової війни мешканцям Ковалівки довелося зазнати всіх лих і нестатків, що випадали на долю прифронтових населених пунктів. Через село кілька разів проходила лінія фронту. Мобілізовані до австро-угорської армії ковалівські селяни здавалися в полон росіянам, зокрема М. І. Мельник, О. О. Ясінський. Повернувшись після закінчення війни додому, вони розповідали односельцям про Велику Жовтневу соціалістичну революцію.
Після розпаду Австро-Угорщини в Ковалівці при владі стали зунрівці, які нічого не зробили, щоб поліпшити становище трудящих.
Наприкінці 1919 року до села вступили окупаційні війська буржуазно-поміщицької Польщі. Новий гніт і безправ'я принесли вони трудящим. Селяни терпіли від малоземелля і безземелля - в середньому на господарство припадало 3 га землі. Однак 5 дворів мали більш як по 10 га землі, 54 - від 1 до 2 га, а 29 господарств мали менше гектара. 1933 року в Ковалівці було 102 двори, яким належало 43 коней, 15 волів, 188 корів, 104 голови ялівника і телят, 8 овець і кіз, 253 свиней - всього 115 голів.
Селяни одержували низькі врожаї. Так, у 1934 році зібрано жита й ячменю ярого - 6 цнт з га, вівса - 12, озимої пшениці - 8, кукурудзи - 12, картоплі - 80 цнт з гектара. На городах садили багато огірків, які вивозили до Яблунова.




Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Ковалівка