Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ковалівка

Сторінка 2 з 6
42 голови. Переважна більшість селян терпіла злидні, мусила працювати на багатіїв або шукати заробітків у містах.
Ще з 20-х років XVIII ст. було відомо про вугільне родовище на території між Косовом і Кутами. У 1890 році промисловець С. Шепановський заснував у Ковалівці 4 шахти глибиною 25-ЗО метрів, де видобували вугілля з верхнього пласта. У 1891 - 1899 рр. середньорічний видобуток становив 7 тис. тонн. Наприкінці XIX ст. шахти законсервовано через малу потужність верхнього пласта. Замість них збудовано вертикальну шахту глибиною 75 метрів, де залягав пласт потужністю 0,7 метра. Устаткування було примітивним, умови праці - тяжкими. Шахта працювала протягом 12 років і видавала близько 100 тонн вугілля на добу. За час її існування видобуто 250 тис. тонн вугілля.
Мешканцям Ковалівки та навколишніх сіл не завжди щастило знайти тут заробіток, бо шахта працювала з перебоями. Тому вони мусили найматися за жалюгідну плату до місцевих поміщиків та куркулів або їхати в інші країни. В кінці XIX ст. виїхав до Німеччини Г. П. Мельник, до Франції - І. П. Ясінський та М. В. Заячук, до Чехії - Л. І. Іванюк, М. І. Боднарук та інші. Але й там вони не знаходили кращої долі. 17-річний М. П. Дмитрук у 1911 році влаштувався працювати чорноробом на шахті в Чехії. В 1915 році його забрали до війська. Потрапив він на італійський фронт, де був тяжко поранений. Не легше жилося йому й після повернення додому. Лише за Радянської влади він відчув себе людиною, став працювати на шахті в Ковалівці гірничим майстром.
Австрійські власті менш за все дбали про освіту українського населення. В Ковалівці не було школи. Незважаючи на нужденність життя, селяни прагнули до знань. Тому діяльність сільських просвітителів завжди знаходила тут підтримку. Прихильно ставилися селяни до вчителів, які не тільки навчали дітей, а й своїми знаннями живили допитливий природний розум селянина. Особливою повагою серед своїх односельців користувався Микола Колцуняк, що вчителював у Яворові.
1885 року мешканці Ковалівки на власні кошти відкрили читальню4, що містилася в хаті В. Ясінського. Відкриття її стало святом, на яке прибули люди з навколишніх сіл. Микола Колцуняк виступив з промовою про потребу освіти для народу. Кирило Геник, вчитель з Березова, прочитав доповідь про життя Т. Г. Шевченка та декламував його поему «Наймичка». Вчитель Максим Крушельницький з глобусом у руках розповідав селянам про рух Землі, Сонця і планет, причину зміни дня і ночі, пір року.
В 1905 році в Ковалівці було 2 невеличкі читальні: «Просвіти» та ім. Качковського. Тут знайомилися з творами українських письменників, відзначали їхні ювілеї. В 1906 році в селі відбувся урочистий вечір на честь Т. Г. Шевченка. На нього запросили хор з Печеніжина. Лише в 1907 році у Ковалівці відкрито однокласну школу, на утримання якої мешканці села вносили окремий податок.
В роки першої світової війни мешканцям Ковалівки довелося зазнати всіх лих і нестатків, що випадали на долю прифронтових населених пунктів. Через село кілька разів проходила лінія фронту. Мобілізовані до австро-угорської армії ковалівські селяни здавалися в полон росіянам, зокрема М. І. Мельник, О. О. Ясінський. Повернувшись після закінчення війни додому, вони розповідали односельцям про Велику Жовтневу соціалістичну революцію.
Після розпаду Австро-Угорщини в Ковалівці при владі стали зунрівці, які нічого не зробили, щоб поліпшити становище трудящих.
Наприкінці 1919 року до села вступили окупаційні війська буржуазно-поміщицької Польщі. Новий гніт і безправ'я принесли вони трудящим. Селяни терпіли від малоземелля і безземелля - в середньому на господарство припадало 3 га землі. Однак 5 дворів мали більш як по 10 га землі, 54 - від 1 до 2 га, а 29 господарств мали менше гектара. 1933 року в Ковалівці було 102 двори, яким належало 43 коней, 15 волів, 188 корів, 104 голови ялівника і телят, 8 овець і кіз, 253 свиней - всього 115 голів.
Селяни одержували низькі врожаї. Так, у 1934 році зібрано жита й ячменю ярого - 6 цнт з га, вівса - 12, озимої пшениці - 8, кукурудзи - 12, картоплі - 80 цнт з гектара. На городах садили багато огірків, які вивозили до Яблунова.


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Ковалівка