Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ковалівка

Сторінка 4 з 6
Одними з перших заходів, здійснених Радянською владою, були геологорозвідувальні роботи в селі та заснування Коломийсько-Мишинського шахтоуправління. В Ковалівці розпочалося будівництво нових шахт. За короткий час споруджено 2 шахти з похилими стовбурами. В 1940 році тут видобули 6,2 тис. тонн вугілля. Вугілля йшло на забезпечення місцевих потреб. Працювали тут жителі Ковалівки та навколишніх сіл, що істотно впливало на поліпшення їхнього матеріального становища.
Одночасно приділялася увага зміцненню селянських господарств. Малоземельні і безземельні одержали землю. На початку 1941 року в селі створено агрономічний гурток. Агітколектив на чолі з уповноваженим Яблунівського райкому КП(б)У С. С. Сазоненком готував селян до організації колективного господарства. Здійснювалися перші кроки в розвитку освіти, культури. Замість початкової було відкрито семирічну школу. При клубі почали працювати гуртки художньої самодіяльності.
Але соціалістичні перетворення тривали недовго - фашистська навала змусила радянських людей взятися до зброї. А 1 липня 1941 року до села вдерлися гітлерівці. Страшні часи настали для жителів Ковалівки. Як і на всіх окупованих територіях, тут встановився «новий порядок» - режим терору, розрахований на
масове винищення місцевого населення і пограбування багатств краю. Шахти було зруйновано. Чимало жителів потрапило на каторжні роботи до Німеччини. Матеріальні збитки, заподіяні окупантами Ковалівці, обчислюються сотнями тисяч карбованців.
28 квітня 1944 року Ковалівку визволили частини 2-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії. Хоч лінія фронту до початку липня 1944 року проходила поблизу села, 20 шахтарів з ентузіазмом взялися за відродження шахт. Пенсіонер М. М. Чукур розповідає, що буквально під ворожим обстрілом пробивалися гірники на шахту № 3, щоб працювати на відбудові. Розташовані тут військові частини допомагали їм. Не лишилися осторонь селяни. Вони вночі, часто під обстрілом, доставляли підводами кріпильне дерево з лісу. Коли ж у другій половині липня лінія фронту відсунулася на захід, робота пожвавилася, і на початку вересня 1944 року вугілля пішло «на гора». З кожним днем розширювалися відбудовчі роботи, прибували все нові люди з навколишніх сіл. З Донбасу та Кузбасу приїхали кваліфіковані шахтарі. В листопаді 1944 року почали діяти 3 шахти. На кінець 1944 року на шахтах вже працювало понад 190 чоловік, вони видобували 15 тонн вугілля щодоби. 1945 року створено партійну організацію, яка налічувала 9 комуністів. Тоді ж виникла й шахтна комсомольська організація.
На початку 1946 року понад 40 селянських сімей об'єдналися в колгосп. Фундаторами артілі були П. М. Дмитрук, Ю. Ю. Кравчук. Головою артілі «Ленінський шлях» обрали Ю. Ю. Кравчука. Та невдовзі він поліг від рук бандерівців. Колгосп був одним з перших у Яблунівському районі. Над ним взяли шефство комсомольці райцентру. Всіляко допомагали колгоспникам і шахтарі - вони ремонтували машини, в гарячу пору виходили в поле.
Ковалівським шахтам як основним постачальникам палива для місцевої промисловості приділяли велику увагу центральні та місцеві органи влади. Будівництвом шахт відали Коломийське управління новими шахтами Наркомату вугільної промисловості УРСР та Коломийська контора тресту «Львіввуглерозвідка».
Трудящим Ковалівки значно легше було б відродити шахти і налагодити повоєнне життя, якби не терор націоналістичних банд. Тільки-но віддалився фронт від села, як вони почали свої криваві дії. Для боротьби з оунівцями в селі було створено загін самооборони на чолі з П. Д. Соричем. На початку серпня 1944 року на загін з 10 чол., що охороняв склад зерна, напала т. зв. сотня Цигана. Загонові довелося витримати 5-годинний бій, під час якого П. Д. Сорич був тяжко поранений, але незважаючи на це, продовжував вести вогонь. Бандити, зустрівши рішучий опір, відступили. Відступаючи, вони спалили хати бійців загону самооборони П. Сорича та В. Романюка. В кінці листопада 1944 року бандерівці підпалили приміщення і знищили апаратуру на шахті № 3 та вчинили низку інших терористичних актів. У Ковалівці від їх рук загинув секретар райкому партії С. І. Саренко, працівник райфінвідділу О. С. Сергієнко. Закатували оунівці й бійця загону самооборони П. М. Мочернюка, його дружину.


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Ковалівка