Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Яворів

Сторінка 4 з 6
була велика смертність, особливо - серед дітей. Не було лікаря. Зате власті поспішили відкрити церкву. Церковники радили людям замість лікування обмиватися «свяченою» водою.
У Яворові діяла організація «Сельроб-єдності», її очолював В. М. Вепрук, який у лютому 1930 року був делегатом 11-го крайового конгресу «Сельроб-єдності» у Львові. Члени організації розповсюджували політичну літературу, агітували за возз'єднання з Радянською Україною.
У вересні 1939 року трудящі села урочисто зустріли Червону Армію. Зразу ж було створено революційний комітет у складі В. Ф. Копчука, В. О. Лосюка, Г. М. Костреюка. Комітет негайно роззброїв польську поліцію, підняв червоні прапори над читальнею та гміною.
У жовтні 1939 року трудящі Яворова обрали колишнього члена КПЗУ бідняка М. П. Богатчука депутатом Народних Зборів Західної України. Після проголошення Народними Зборами Радянської влади жителі Яворова утворили свою першу сільську Раду, яку очолив член ревкому В. Ф. Копчук. 1940 року головою сільської Ради став М. П. Богатчук.
Радянська влада передала селянам Яворова 200 га орної землі, ліси й пасовиська. Біднякам було надано допомогу зерном, вони одержали кредит для придбання корів. Різьбярі та інші умільці дістали роботу в створеній у Косові артілі «Гуцульщина». Кращі орнаментальні твори різьбярів Юрія й Семена Корпанюків було послано на Всесоюзну сільськогосподарську виставку 1940 року в Москві.
У селі почалося будівництво клубу, школи. Відкрилися початкові школи на віддалених присілках Липному та Максимці. Почалися заняття у вечірній школі. Із східних областей України до села прибули вчителі.
У Яворові вперше за його історію відкрили медпункт, почали діяти сільське споживче товариство, а на присілках Віпчинці, Безульці, Рибниці - крамниці. Селяни готувались об'єднатися в колгосп.
Війна, розв'язана гітлерівцями, чорною ніччю насунулась і на Яворів. Фашисти окупували село 30 червня 1941 року. Уже в перші дні вони розстріляли 66 місцевих жителів. 74 - вивезли на каторгу до Німеччини. Окупанти зруйнували на території села 13 мостів, спалили багато будинків, забрали у селян худобу.
16 вересня 1944 року село було визволене від загарбників. Молодь Яворова пішла до Червоної Армії добивати ворога.
Після визволення від фашистів було відновлено Радянську владу. Українські буржуазні націоналісти чинили жорстокий опір трудящим. Вони замордували багатьох сільських активістів. Створений у селі винищувальний батальон з допомогою органів державної безпеки невдовзі знешкодив бандитські кубла на території Яворова.
Звірства окупантів та бандерівців спричинилися до скорочення населення в селі з 3595 до 3113. Кількість дворів зменшилась з 862 до 540.
У перші післявоєнні роки сільська Рада організовує трудящих на відбудову зруйнованого господарства.
Особлива увага зверталася на розвиток тваринництва, заготівлю лісу, на відбудову мостів і шляхів. Яворівці швидко відремонтували приміщення медпункту, клубу. Земельній громаді сільська Рада передала 3 млини, відібрані в куркулів; будинки колишніх лихварів одержали бідняки.
Шкільна комісія при сільській Раді чимало зробила щоб ліквідувати неписьменність серед дорослого населення. Це завдання до 1960 року було виконане.
10 вересня 1950 року було організовано колгосп ім. К. Є. Ворошилова. Першим його головою став учасник Великої Вітчизняної війни Ю. І. Рибчук. У 1959 році до Яворівського колгоспу приєднано колгосп села Річки. Укрупнене господарство стало називатися артіллю «40-річчя Великого Жовтня». Воно має 4 комплексні, художню і будівельну бригади. Очолює його син колишнього бідняка з села Річки - комуніст М. Г. Копчук. На 1 січня 1970 року в колгоспі налічувалося 1469 дворів, 2254 чоловіка працездатних. За артіллю закріплено 3981 га земельних угідь, в т. ч. сіножатей - 1885 га, пасовиськ - 1341 га, орної землі - 133 га, саду - 21 га. Основною галуззю господарства є тваринництво, зокрема вівчарство. У 1967 році артіль мала близько 1100 голів великої рогатої худоби та понад 4700 овець. З кожним роком збільшується в колгоспі виробництво молока, м'яса, вовни. У 1969 році вироблено м'яса на 100 га угідь 103,9 цнт. Зростають


Сучасна карта - Яворів