Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Нижній Березів

Сторінка 2 з 8
агітація посланців Б. Хмельницького у галицькі землі напередодні визвольної війни 1648-1654 рр. Після перебування в Березові такого посланця, козака Ханенка, до загонів повстанців Семена Височана, що діяли в цей час на Прикарпатті, вступило з села 60 чоловік. Ханенко по закінченні війни назавжди залишився в селі. В 1648 році повстанці захопили й
зруйнували замок Яблоновських у Лючі, спалили двір у селі Текучій. Селяни Березова І. Іленишин, А. Негрич, Г. Заремба та інші здійснили напад на шляхтича Матіяша Злотниковича, який тікав з Коломиї.
Повернувшись пізніше до своїх маєтків, шляхта жорстоко розправилася з повсталими. За участь у повстанні королівські власті конфіскували майно у 25 жителів Березова, зокрема в І. Скільського, А. Симчича, А. Білавича, А. Фіцича, передавши його шляхтичеві Гаспарові Островському. Рятуючись від переслідування, багато жителів села тікало в ліси й гори, поповнюючи загони опришків, які продовжували боротьбу.
У 1703 році на Березів напав загін опришків під керівництвом Івана Пискливого і розправився з місцевим багатієм. Поблизу Березова в 1717 році діяли опришки Василя Солонинки, у 1739 - загін Олекси Довбуша, у 1759 році - загін Івана Бойчука.
Після загарбання Прикарпаття Австрією рух опришків продовжувався. У 1801 році 17 народних месників з Березова напали на будинок ксьондза Ступницького в селі Уторопах. Другого дня 5 опришків було спіймано й покарано. В 1817-1818 рр. сміливці вчинили напад на багатого попа Андруховича в селі Текучій, який жорстоко експлуатував селян, примушував їх пасти велику кількість овець.
Аграрні реформи, здійснені австрійським урядом наприкінці XVIII ст., не змінили становища селян. Патент від 5 квітня 1782 року скасував особисту залежність селян від поміщика, але вони залишилися прикріпленими до землі, підданими маєтку. Хоч селянські землі були відокремлені від домініальних, селяни одержали не право власності на землю, а лише право користуватися нею, необхідною умовою якого було виконання повинностей.
Процес обезземелення селянства не припинявся. Невпинно зростала кількість господарств. У 1787 році в Нижньому Березові налічувалося 97 господарств. їм належало 1462 морги землі, тобто в середньому по 14 моргів. У 1820 році в селі було
вже 159 дворів, з них 17 господарств мали до 1 морга землі, 74 - від 1 до 5, 39 - від 5 до 10, решта - від 10 до 30 моргів. Домінії належало 1017 моргів поля.
Після скасування панщини куркулі й лихварі за безцінь скуповували землю у зубожілих селян. У 80-х роках один з лихварів мав у Нижньому Березові маєток на 500 тис. золотих ринських і 400 моргів полонини.
У 1880 році в Нижньому Березові було 290 дворів, проживало 1274 чоловіка, з них 1113 українців, 34 поляки, 67 євреїв. Селянам належало 314 моргів орної землі, 25 моргів городів, 337 моргів пасовиськ, 129 моргів лісу і 681 морг лук. У 1886 році громада Нижнього Березова заплатила 903 золоті ринські домового, заробіткового й прибуткового податків. Крім цього, громада платила від цих податків 14 проц. адміністративного, 54 проц. шкільного, 3 проц. шляхового податків на різні громадські потреби.
В селі було два млини, олійниця, ступа для виготовлення сукна, крамниця різних товарів, мешкало кілька майстрів - будівельників, стельмахів, столярів. Більшість чоловіків виїжджала з села на сезонні роботи на лісорозробки. На невеличких клаптиках гірської землі селяни сіяли кукурудзу, овес, яре жито, коноплі, льон, садили картоплю, капусту, квасолю, горох, часник, цибулю.
Сільська біднота тулилася в дерев'яних прямокутної форми курних хатах - бурдеях. Житло це складалося з невеликої кімнати та сіней і мало двосхилий приплюснутий дощаний дах, притиснутий камінням, щоб не зносив вітер. Більш заможні будували хати з чотирисхилим дахом. Зовні стіни будинків не обмазували, а лише зсередини.
Носили селяни саморобний одяг з конопляного волокна - сорочка, штани, киптар, зимою кожух та з сукна петик. Улітку ходили босі, а взимку у постолах. Основними продуктами харчування були картопля, кулеша, молоко, яке вживали у т. зв. скоромні дні. М'ясо їли тільки під час великих свят. 200 днів на рік селяни постили, а молоко і яйця продавали на ринку в


Сучасна карта - Нижній Березів