Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Надвірна

Сторінка 2 з 8
австрійського парламенту 1900 року закликала трудящих не голосувати за представника експлуататорської верхівки міста. І тільки фальсифікація виборів та жандармські багнети забезпечили цьому кандидатові «більшість» голосів.
Великий вплив на посилення революційної боротьби надвірнянських трудящих справила революція 1905-1907 рр. У січні 1906 року в місті і навколишніх селах
скликалися народні віча, де висували вимоги забезпечити загальне виборче право. Налякані активністю мас місцеві власті заборонили проводити народні віча, поліція розганяла збори трудящих. Незважаючи на переслідування властей, народні віча не припиняли своєї діяльності.
В роки першої світової війни у районі Надвірної точилися жорстокі бої між австро-угорськими та російськими військами. 17 жовтня 1914 року російські війська оволоділи Надвірною, на початку 1915 року її знову захопили австрійці, а 30 липня 1916 року російські війська вибили їх із Надвірної і знаходились тут до 1917 року. Під час війни трудяще населення зазнало тяжких страждань. Австрійські власті насильно мобілізували до армії майже всіх здорових чоловіків і кинули їх на фронт. Не вистачало продуктів харчування, зросли ціни, а заробітки робітничих сімей стали ще жалюгіднішими. Австро-угорські війська грабували населення. Під час боїв місто було великою мірою зруйноване.
Коли до Надвірної дійшла звістка про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, робітники міста палко її вітали. На початку 1919 року з Росії до Надвірної повернулися військовополонені І. С. Свідрюк, Д. І. Випринюк, вони розповідали про ленінські декрети, про створення робітничо-селянського уряду в Росії. Робітники Надвірної розгортають революційну боротьбу під лозунгами Великого Жовтня, рішуче виступають проти буржуазно-націоналістичного уряду ЗУНР. і
Влітку 1919 року Надвірну загарбала буржуазно-поміщицька Польща. Іноземні визискувачі разом з місцевими багачами прибрали до своїх рук всі промислові підприємства міста: лісозавод став власністю фірми «Польська фореста», нафтові родовища експлуатували «Малопольське нафтове товариство», «Польська спілка по реалізації нафти», фірми «Бонаріва», «Брати Нобель», «Карпати», «Франко-Полонія». Ще гіршим стало життя трудового населення Надвірної. Робітники працювали в тяжких умовах по 10-12 годин на добу. На підприємствах нафтової і лісової промисловості фактично не було техніки безпеки, що часто призводило до нещасних випадків. Заробітна плата була дуже низькою. На підприємствах лісової промисловості денний заробіток становив 1 -3 злотих, а лише квартирна плата за одну невелику кімнату досягала 30 злотих на місяць. Трудящі міста терпіли також від безробіття, яке зростало з кожним роком. У 30-х роках Польщу охопила загальна криза, почалося масове звільнення робітників на підприємствах лісової і нафтової промисловості Надвірної. В 1935 році на 8,8 тис. чоловік населення було 700 безробітних. Особливо скрутно доводилося молоді. Ось про що повідомлялося в листівці Надвірнянського комітету комсомолу з цього приводу: «Зима лютує. Надвірнянська молодь, як і багато безробітних Західної України, терпить страшні муки» не маючи праці, ходить обдерта і голодна. Не хочемо загинути від голоду, вимагаємо праці, а не муштри в юнацьких таборах праці...».
Становище трудящих мас було важким ще й тому, що польські власті здійснювали політику національного гноблення. Забороняли українську мову, вдавалися до полонізації населення. Найбільше це позначилося на стані народної освіти: до 1937 року в Надвірній було лише дві невеличкі семирічні школи, де навчали польською мовою.
Трудящі Надвірної боролися проти експлуататорів. У місті створювалися підпільні комуністичні групи, які 1928 року об'єднували 16 чоловік. Роботою комуністичних організацій керував повітовий комітет. Комуністи спрямовували маси на
боротьбу проти експлуатації, за возз'єднання західних земель України з Радянською Україною. Вони розповсюджували марксистську літературу? організовували мітинги й демонстрації, розповідали про життя трудящих у Радянському Союзі.
Активними організаторами мас були Д. І. Випринюк, В. М. Гунда, Р. І. Свідрюк, Р. К. Вахтель, Я. О. Скаліш, М. Д. Боєчко, М. Безрукий. Під їх керівництвом 22 травня 1926 року відбувся страйк на лісозаводі фірми


Сучасна карта - Надвірна