Сторінка 5 з 8
виробничники деревообробного комбінату. Успіхи трудящих Надвірної примножувались і далі. Особливо інтенсивно розвивалася тут нафтова промисловість. У 1953 році на базі цеху буріння Битківського нафтопромислу і Надвірнянської нафторозвідки створено Битківську контору буріння, а після відкриття нових родовищ у 1957 році - нафтогазодобувне управління «Надвірнанафтагаз».
Швидкими темпами зростала Надвірна в роки семирічки. Колективи нафтоуправління «Надвірнанафтагаз», нафтопереробного і цегельного заводів, райхарчокомбінату, райпромкомбінату неодноразово перевиконували планові завдання. Значно розширився у 1959-1965 рр. Надвірнянський лісокомбінат. Тут запроваджено нову технологію заготівлі та переробки деревини, механізовано трудомістку ручну працю. Пам'ятним для трудящих Прикарпаття був другий рік семирічки, коли відзначали 100-річчя з дня заснування Надвірнянського нафтопромислу. ЦК КП України і Рада Міністрів УРСР сердечно поздоровили надвірнянських нафтовидобувників. Того ж року працівникам управління «Надвірнанафтагаз» присвоєно звання колективу комуністичної праці. В 1967 році на честь цієї дати споруджено пам'ятник «100 років Надвірнянської нафти».
Поряд з нафтодобуванням та заготівлею деревини, що мають давні традиції у цій місцевості, значну роль в економіці Надвірної відіграють нові галузі промисловості. До них найперше належить видобуток газу. В лютому 1964 року в місті утворено Надвірнянське газопромислове управління. Газ використовується для побутових і господарських потреб Івано-Франківської та деяких інших областей Української РСР, транспортується доБілоруської РСР та Прибалтики, а також газопроводом «Дружба»-до Чехословацької Соціалістичної Республіки. За дострокове виконання семирічного плану видобутку газу і високі показники в соціалістичному змаганні групу працівників газопромислового управління нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу.
Протягом семирічки у Надвірній здійснювалися великі будівельні роботи. Зокрема, був повністю реконструйований Надвірнянський нафтопереробний завод. Він перетворився на велике сучасне підприємство. Тут збудовано ТЕЦ, на якій працює перша в Радянському Союзі парогазова установка вітчизняного виробництва. Реконструкція підприємства забезпечила збільшення переробки нафти в 1966 році порівняно з 1946 роком у 104 рази. Завод випускає нафтопродукти в широкому асортименті: автобензин, дизельне паливо, паливний мазут, нафтобітум різних марок, зріджений газ, парафін, в т. ч. для потреб харчової промисловості, електродний кокс. Став до ладу цех синтетичних жирних кислот, який виготовляє кислоти для виробництва мила, пластмас та інше.
Широко розгорнулося у Надвірній спорудження промислових і культурно-побутових об'єктів, яке здійснювалося будуправліннями № 91, № 65, «Промжитлобуд». Серед пущених об'єктів: газобензиновий завод, високовольтна лінія електропередачі, автодороги до Битківського і Пасічнянського нафтопромислів, автобаза на 250 машин, промислова база вишкомонтажної контори та інше. Важливе значення для збільшення масштабів будівельних робіт мало створення в 1963 році Надвірнянського кар'єроуправління, яке постачало будовам щебінь, гравій, пісок і вапно.
В місті розвивалася також харчова промисловість. Зокрема, Надвірнянський сироварний завод, оснащений новою технікою, перетворився на передове підприємство. Його продуктивність з 1959 по 1966 рік зросла вдвоє, асортимент виробів збільшився з 5 до 25 видів. «Станіславський» та «Костромський» сир експонувався на Міжнародному ярмарку в Марселі і посів одне з перших місць за якістю і зовнішнім виглядом. Розширився і харчокомбінат, до складу якого входять млин, хлібопекарня, булочний цех. В 1965 році для нього споруджено нове приміщення.
Значними є успіхи промислового виробництва Надвірної після XXIII з'їзду КПРС. Перед веде нафтогазодобувне управління «Надвірнанафтагаз». На підприємстві в 1966 році запроваджено автоматизацію 'свердловин, завдяки цьому збільшився випуск продукції, зросла продуктивність праці. В боротьбі за виконання завдань п'ятирічки провідне місце належить партійній організації управління, в якій на початку 1969 року налічувалося 175 комуністів. Зразком у виконанні виробничих планів є комуністи: депутат Верховної Ради СРСР В. С. Перев'язко, колишній член КПЗУ, оператор Р. І. Свідрюк, а також І. М. Тулейбич,
Дивиться також інші населені пункти району: