Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Рогатин

Сторінка 4 з 9
Натхнені перемогою Жовтневої революції, трудящі Рогатина і його околиць прагнули «зробити те саме, що зроблено в Росії». Жителі міста та селяни повіту виступали і проти аграрної політики уряду ЗУНР, який обстоював недоторканність поміщицьких маєтків.
З утворенням Комуністичної партії Східної Галичини буржуазним елементам протистояв організований фронт трудящих. Робітничо-селянський з'їзд Рогатинщини, що проходив 6 квітня 1919 року в селі Більшівцях, засудив політику уряду ЗУНР, вимагав скасувати приватну поміщицьку власність на землю і передати її селянам.
Коли ж Галичину захопила буржуазно-поміщицька Польща, революційна боротьба трудящих загострилася. У квітні 1920 року в Рогатині й селі Княгиничах під керівництвом комуністів готувалося повстання проти польських загарбників. Поліції вдалось розкрити організацію, зірвати повстання і арештувати найбільш активних її членів - Д. Деркача, В. Маланчина, Я. Підселу. Незабаром Червона Дрмія визволила від білополяків Україну і принесла волю в Галичину. Почалося нове життя в Рогатині. Багато трудящих вступили до радянського війська. Серед них були Ф. М. Кондрадський, Л. Ф. Смулка, Г. І. Михашула, С. П. Костюк та інші. 7 вересня 1920 року почав роботу Рогатинський повітовий революційний комітет, який очолював М. Волошин. На деякий час ревком перемістився у село Верхню Липицю. Рогатинський ревком облікував землі і майно у панських маєтках. Трудящі маси підтримували і допомагали втілювати у життя заходи ревкому.
Війська панської Польщі, перейшовши у наступ, зазнали рішучої відсічі збоку населення й червоних козаків. Рогатин став ареною запеклих боїв. Тоді загинули розвідник С. Глот, помічник командира 5-го полку І. Поух і ще 14 червоних козаків, їх поховано на міському кладовищі. За виявлену відвагу в боях за Рогатин командир червоних козаків К. Наливко нагороджений орденом Червоного Прапора. Місцеве населення робило все, щоб зберегти Радянську владу, допомагало Червоній Армії. Та ворог кинув проти частин Червоної Армії переважаючі сили і знову захопив Рогатин.
Але трудящі не припиняли боротьбу. Ще довго на Рогатинщині діяли партизанські загони. 1924 року в місті розгорнула роботу підпільна організація, якою керував колишній будьоннівець Василь Козин. Учасники її розповсюджували комуністичну літературу, листівки. В одній з листівок вони закликали робітників і селян до зброї.
З 1924 року в Рогатині й повіті створюються осередки КПЗУ. До Рогатинського осередку входили робітники: М. Волошин, С. Л. Білоус, М. К. Качеровський, П.І. Беньковський, Т. Товарницький, художник В. А. Стрийський. Вони цього ж року розповсюдили багато літератури серед населення. Поліція заарештувала 22 українських селян, у яких вилучила багато газет і книжок, серед них: «Завдання спілок молоді» В. І. Леніна, Звіт про Святоюрський процес, брошуру К. Лібкнехта «Павуки і мухи», «Маніфест Комуністичної партії» К. Маркса і Ф. Енгельса та інше.
Напередодні першотравневих свят 1926 року в місті було розповсюджено листівки, вивішено червоні прапори, з'явилися комуністичні лозунги. Робітник М. В. Благий був відданий до суду за те, що вивісив червоний прапор у передмісті Залужжі.
Для посилення зв'язків з трудящими комуністи використовували легальні організації: профспілки, читальні «Просвіти», «Сельроб-єдності». Окремі члени КПЗУ входили до «Сельроб-єдності» і спрямовували його роботу.
В роки тимчасової польської окупації Рогатин залишався відсталим в економічному й культурному відношенні. В місті працювали дрібні кустарні столярські, шевські, ковальські майстерні, цегельня, млин, друкарня і фабрика свічок.
На 1935 рік тут проживало 7707 чоловік.
Світова економічна криза 1929-1933 рр. значно погіршила становище трудящих. Зросла армія безробітних. У місті й повіті загострювалась класова боротьба. Польські власті застосовували криваві розправи, т. зв. пацифікації - втихомирення. За 1930 рік у 43 населених пунктах повіту були проведені поліцейські, а у 33 - військові операції втихомирення. Поліція зробила 745 обшуків. У вересні 1930 року Рогатин зазнав пацифікації двічі, під час першої було розгромлено кооперативні організації, українську гімназію, приватні будинки, а за другої - закрито українську гімназію. Прогресивні викладачі, громадські діячі: письменники А. В. Крушельницький, Д. Я.


Сучасна карта - Рогатин