Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Рогатин

Сторінка 5 з 9
Лукіянович, історик І. П. Крип'якевич, художник Ю. І. Панькевич та інші зазнали переслідувань. Це примусило багатьох з них переїхати до Радянського Союзу.
Не дбаючи про благоустрій міста, медичну справу і освіту, уряд всіляко зміцнював адміністративний апарат гноблення. В місті було 2 контори адвокатів, суд, староство. В 6 поліцейських відділках нараховувалося
близько 90 жандармів і слідчих. Українців дуже обмежували в правах. У 1933 році з 16 мандатів міського магістрату українці одержали лише 4 мандати, хоч вони становили майже 37 проц. всього населення міста. Під їх впливом 3 вересня 1935 року після демонстрування радянського кінофільму «Загибель Челюскіна» глядачі влаштували бурхливу овацію, співали «Інтернаціонал».
Рогатинська організація КПЗУ керувала демократичною молодіжною організацією «Каменяр», зміцнила діяльність комуністичних осередків у друкарні, цегельні, кравецьких майстернях. Значну допомогу комуністам Рогатина в ці роки подавав активний діяч КПЗУ П. Майданський. На початку 30-х років у місті виникають молодіжні комуністичні організації. У 1936 році утворюється повітовий підпільний комітет комсомолу, до складу якого увійшли М. І. Оршуляк, О. П. Сьома та інші.
В час, коли міжнародна реакція готувала війну проти першої у світі соціалістичної держави, трудящі повіту, керовані комуністами, вели активну антивоєнну кампанію. В місті і у навколишніх селах вони розповсюджували листівки, в яких закликали до боротьби проти війни і фашизму, вивішували транспаранти з написами: «Геть війну!», «Геть напад на СРСР! », «Хай живе КПЗУ!». На зборах трудящі міста висловлювали свій протест проти фашистської інтервенції в Іспанії, вимагали конфіскації поміщицьких маєтків, забезпечення роботою безробітних, викривали зрадницькі дії націоналістів. Улітку 1938 року відбулися страйки шляхових робітників. Один з них -двотижневий страйк, керований комуністами П. І. Беньковським і Т. Товарницьким, закінчився перемогою робітників - їм підвищили заробітну плату.
Репресії польських властей завдавали відчутних втрат рогатинським комуністам. За березень-квітень 1937 року в повіті було проведено 34 обшуки і заарештовано 16 комуністів.
Восени 1939 року над Рогатином замайорів червоний прапор свободи - міста визволили Радянські війська, створюється тимчасове повітове управління, головок якого обрали Г. І. Сидоренка.
Рогатин став районним центром. Почали працювати районний виконавчий комітет і міська Рада.
Радянська влада відкрила широкі перспективи розвитку економіки міста. Тут створюються промкомбінат та харчокомбінат, які обслуговували потреби трудящих. Почали працювати крохмальний цех, млин. Значного розвитку набиралокооперативне будівництво. Міські кустарі об'єдналися в швейну і шевську артілі. Запрацювали майстерні ремонту взуття та одягу. Вже з перших днів Радянської влади не стало безробіття.
Відкрито було школи з українською мовою навчання. Майбутніх вчителів готувало педагогічне училище. Кадри сільськогосподарських механізаторів випускала, з лютого 1940 року Рогатинська шестимісячна школа трактористів. Гостинно відчинили двері для трудящих міський будинок культури, бібліотека, краєзнавчий музей.
Важливу роль у соціалістичному перетворенні сільського господарства відігравала Рогатинська МТС.
Швидко зростав авторитет комуністів. На кінець травня 1941 року в районі діяло 12 парторганізацій, які об'єднували близько 90 комуністів. Комсомольська організація нараховувала понад 400 комсомольців.
Та мирне життя порушила війна. У червні 1941 року Рогатин захопили фашисти. Почалися грабежі, арешти. До рогатинської тюрми потрапили колишні члени КПЗУ Т. Я. Столярчук, І. М. Розкош, комсомольці А. М. Демчишин, М. Й. Малий, І. М. Малецький, І. С. Білецький, М. І. Захарків.
20 березня 1942 року фашисти зігнали до центру міста понад 3 тис. чоловік, протримали їх до ночі на морозі, потім вивели за місто й розстріляли. Дітей кидали до ями живцем. 21-22 вересня того ж року розстріляли ще 300 чоловік, 700 вивезлидо табору смерті Бельзеця. 8 грудня 1942 року гітлерівці стратили 500 чоловік, а 1400 відправили до табору смерті.


Сучасна карта - Рогатин