Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В період визвольної війни українського народу, восени 1648 року, повстали міщани Тлумача, які об'єдналися з селянами навколишніх сіл. Полковником обрали
міщанина Ярему Поповича. Місто опинилося в руках повстанців і було перетворене на їх опорниипункт. Загін захоплює панський маєток і замки у селах Палагичах, Живачеві, замок і костьол у Тлумачі, двір шляхтича Яблоновського.
В ході визвольної війни місто кілька разів переходило з рук у руки. Тлумач був зовсім зруйнований. Протягом другої половини XVII ст. місто поступово відбудовується. Помітно розвивається Тлумач у XVIII ст., зростає його населення: 1775 року в місті було вже 860 жителів, а 1786 року - 1014 жителів.
З першої половини XVIII ст. Тлумачем володіли магнати Потоцькі. Вони мали тут два фільварки, сади й парки. їм належало 1223 морги землі. А тим часом у розпорядженні 504 дворів міщан було 1397 моргів орної землі, 1035 моргів сіножатей, 287 моргів лісу. Але господарства міщан не були рівноцінними: поруч із заможними існували й такі, що мали тільки городи до морга, або 250-300 кв. сажнів під будинком та садом, 14 проц. були зовсім безземельними. Бідніші верстви населення відчували основний тягар всіляких податків, платили феодалам безліч чиншів. В 1789 році населення міста заплатило 1258 флоринів 59 крейцарів податків.
На кінець XVIII ст. Тлумач мав вигляд типового феодального містечка з окремими вулицями: Тисменицькою, Палагицькою, Войтівською та кількома меншими вуличками. Працювали дві школи, будинок убогих (так називалась лікарня). В 1810 році Тлумацьке староство (Тлумач, села Надорожна, Долина, Озеряни, Грушка, Бортники тощо) передається графам Дзедушицьким, які й володіли ним до 50-х років XIX століття.
На поміщицьких полях вирощувалася картопля. Її збирання вимагало одночасно великої кількості робочих рук, а тому ставала необхідною праця за вільним наймом. У 3-х фільварках Тлумацького ключа, при яких було всього 477 господарств, в 1833 році на збиранні картоплі працювало 1016 найманих робітників.
Великі землевласники активно включаються у торгово-підприємницьку діяльність. З річного доходу Тлумацького ключа за 1807 рік, який становив 108,5 тис. злотих, 88,9 тис. злотих давали продукти панщинної праці кріпаків. Поміщик продавав зерно, худобу, продукти тваринництва, лісові матеріали та інше.
У 1838 році граф Дзедушицький у Тлумачі будує цукровий завод. Уже в 1843 році тут була парова машина, столярно-теслярські майстерні, цегельні і т. п. В сезон цукроваріння на заводі працювало до 800 чоловік, а річний оборот підприємства сягав 2,5 млн. злотих.1844 року в усій Галичині перероблялося 550 тис. цнт цукрових буряків, з них 510 тис. цнт - у Тлумачі. Але вихід цукру на той час становив лише 5 проц. Тому в одному з найкращих років1844 - завод виробляв лише 30 тис. цнт цукру. В 50-х роках створюється акціонерне об'єднання цукровиків, яке здійснило реконструкцію підприємства, завдяки чому зросла його потужність до 43-70 тис. цнт рафінованого цукру на рік. В той період завод досяг найбільшої продуктивності і став одним з найпотужніших цукрових підприємств у Європі. Він проіснував доі1882 року і через нерентабельність був закритий.
На цукроварні протягом сезону працювало 4-5 тис. робітників, переважно з навколишніх сіл. Пролетаріат, що зосереджувався тут, включається у революційну боротьбу. Відгуком на повстання польських буржуазних демократів у Кракові та антифеодальне повстання селян Західної Галичини (лютий 1846 року) було
заворушення робітників Тлумацького цукрового заводу, де вели агітацію емісари польських повстанців. Виступом керувала організована група робітників. Австрійські власті характеризували його як «політичну змову». Було заарештовано та ув'язнено чимало робітників та агітаторів польських повстанців. Арештовані, як показувало слідство, «робили революцію» і
Тлумач
Сторінка 2 з 7
являли собою земельні насипи з частоколом, а вхідні брами будувались з каменю. Про ці оборонні споруди пізніше згадує мандрівник І. Вердум, який подорожував по Галичині в 1670 - 1672 роках і позначив на своїй карті Тлумач як фортецю. Населення міста поповнювалось за рахунок селян, які тікали від кріпосників з навколишніх сіл. 1643 року до Тлумача втекло десять родин. міщанина Ярему Поповича. Місто опинилося в руках повстанців і було перетворене на їх опорниипункт. Загін захоплює панський маєток і замки у селах Палагичах, Живачеві, замок і костьол у Тлумачі, двір шляхтича Яблоновського.
В ході визвольної війни місто кілька разів переходило з рук у руки. Тлумач був зовсім зруйнований. Протягом другої половини XVII ст. місто поступово відбудовується. Помітно розвивається Тлумач у XVIII ст., зростає його населення: 1775 року в місті було вже 860 жителів, а 1786 року - 1014 жителів.
З першої половини XVIII ст. Тлумачем володіли магнати Потоцькі. Вони мали тут два фільварки, сади й парки. їм належало 1223 морги землі. А тим часом у розпорядженні 504 дворів міщан було 1397 моргів орної землі, 1035 моргів сіножатей, 287 моргів лісу. Але господарства міщан не були рівноцінними: поруч із заможними існували й такі, що мали тільки городи до морга, або 250-300 кв. сажнів під будинком та садом, 14 проц. були зовсім безземельними. Бідніші верстви населення відчували основний тягар всіляких податків, платили феодалам безліч чиншів. В 1789 році населення міста заплатило 1258 флоринів 59 крейцарів податків.
На кінець XVIII ст. Тлумач мав вигляд типового феодального містечка з окремими вулицями: Тисменицькою, Палагицькою, Войтівською та кількома меншими вуличками. Працювали дві школи, будинок убогих (так називалась лікарня). В 1810 році Тлумацьке староство (Тлумач, села Надорожна, Долина, Озеряни, Грушка, Бортники тощо) передається графам Дзедушицьким, які й володіли ним до 50-х років XIX століття.
На поміщицьких полях вирощувалася картопля. Її збирання вимагало одночасно великої кількості робочих рук, а тому ставала необхідною праця за вільним наймом. У 3-х фільварках Тлумацького ключа, при яких було всього 477 господарств, в 1833 році на збиранні картоплі працювало 1016 найманих робітників.
Великі землевласники активно включаються у торгово-підприємницьку діяльність. З річного доходу Тлумацького ключа за 1807 рік, який становив 108,5 тис. злотих, 88,9 тис. злотих давали продукти панщинної праці кріпаків. Поміщик продавав зерно, худобу, продукти тваринництва, лісові матеріали та інше.
У 1838 році граф Дзедушицький у Тлумачі будує цукровий завод. Уже в 1843 році тут була парова машина, столярно-теслярські майстерні, цегельні і т. п. В сезон цукроваріння на заводі працювало до 800 чоловік, а річний оборот підприємства сягав 2,5 млн. злотих.1844 року в усій Галичині перероблялося 550 тис. цнт цукрових буряків, з них 510 тис. цнт - у Тлумачі. Але вихід цукру на той час становив лише 5 проц. Тому в одному з найкращих років1844 - завод виробляв лише 30 тис. цнт цукру. В 50-х роках створюється акціонерне об'єднання цукровиків, яке здійснило реконструкцію підприємства, завдяки чому зросла його потужність до 43-70 тис. цнт рафінованого цукру на рік. В той період завод досяг найбільшої продуктивності і став одним з найпотужніших цукрових підприємств у Європі. Він проіснував доі1882 року і через нерентабельність був закритий.
На цукроварні протягом сезону працювало 4-5 тис. робітників, переважно з навколишніх сіл. Пролетаріат, що зосереджувався тут, включається у революційну боротьбу. Відгуком на повстання польських буржуазних демократів у Кракові та антифеодальне повстання селян Західної Галичини (лютий 1846 року) було
заворушення робітників Тлумацького цукрового заводу, де вели агітацію емісари польських повстанців. Виступом керувала організована група робітників. Австрійські власті характеризували його як «політичну змову». Було заарештовано та ув'язнено чимало робітників та агітаторів польських повстанців. Арештовані, як показувало слідство, «робили революцію» і