Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Після реформи 1848 року дещо пожвавлюється економічний розвиток Тлумача. Тут працювали ґуральня, два млинй, три приватні цегельні, деревообробна майстерня і кілька дрібних кустарних підприємств. 1886 року прокладено залізницю Тлумач - Палагичі, віднині стає близькою важлива залізнична магістраль Станіслав-Гусятин. У Тлумачі розвивається товарне тваринництво, він відіграє важливу роль у постачанні м'яса на ринок. Завдяки спорудженій залізниці створюються сприятливі умови для вивозу сільськогосподарської сировини з цього краю. З Тлумача, Отині, Калуша та їх околиць щороку відправлялося 15 тис. голів худоби до Відня й Будапешта. Розвиток економіки супроводжувався посиленням експлуатації трудового населення, збільшенням повинностей. Так, навесні 1887 року трудящі Тлумача й Тлумацького повіту виступили проти нового дорожнього закону, за яким кожен селянський двір був зобов'язаний щорічно виконувати по 4 дні шарварків.
Наприкінці XIX ст. у Тлумачі зводять дво-та триповерхові будинки. На головній вулиці прокладено каналізацію й водопровід, здійснюються меліоративні роботи по осушенню лук. Дещо робилось для розвитку освіти й охорони здоров'я. Тривіальна школа, яка існувала з 1823 року, в 80-х роках реорганізується в п'ятикласну, а 1897 року на її базі створюються дві (чоловіча та жіноча), розпочинає діяльність школа по підготовці стельмахів. У цей час у Тлумачі було 3 лікарі та 3 акушерки, працювала аптека. Але і освіта, і медична допомога були доступні лише заможним верствам населення. З 100 народжених 1896 року в Тлумацькому повіті дітей померло 24,1 процента.
На початку XX ст. розгортається страйковий рух на підприємствах Тлумача, який особливо посилюється під впливом першої російської революції. Селяни Тлумача й повіту брали участь у селянських вічах в Коломиї, де вони висували ряд політичних та економічних вимог, зокрема, вимагали запровадити загальні й таємні вибори, відкрити школи з викладанням українською мовою, забезпечити можливість висувати своїх кандидатів на вибори до парламенту. У 1905-1910 роках відбулося кілька страйків, в т. ч. аграрних.
У роки першої світової війни цей район дуже потерпів. Протягом лютого -червня 1915 року тут йшли вперті бої між російськими та австро-угорськими військами. Тлумач неодноразово переходив з рук у руки. В лютому 1917 року його знов зайняли російські війська, але невдовзі змушені були відступити. Тлумач зруйнували, залишилися тільки окремі кам'яні будинки. Занепали промисловість, транспорт, торгівля.
Ідеї Великого Жовтня зробили глибокий вплив на тлумацьких трудящих. Активізуються їх виступи з політичними вимогами. Восени 1918 року в Тлумачі відбулося віче, на якому прийнято резолюцію про возз'єднання всіх українських земель в єдиній Українській Радянській державі. Про це йшлося також на першотравневому мітингу 1919 року, в якому взяли участь і селяни з навколишніх сіл. Навесні 1919 року, коли Червона Армія підійшла до ріки Збруча, трудящі Тлумацького повіту піднялися на боротьбу проти уряду ЗУНР. Вони громили панські маєтки, забирали хліб, організували селянську Раду, що називалася «Хлопським революційним комітетом». Він почав ділити поміщицькі землі. Але урядові ЗУНР вдалося придушити революційні виступи трудящих: «Хлопський революційний комітет» розігнали, його організатора судив військовий трибунал.
Коли Тлумач опинився під владою буржуазної Польщі, робітники й трудящі селяни не мирилися з окупацією. В 1922 році вони бойкотували вибори до польського сейму та сенату. І хоч на час виборів до міста ввели батальйон піхоти, вибори були зірвані: по Тлумацькому повіту проголосувало всього 24,5 проц. виборців до сейму та 21,5 проц. до сенату.
Тоді Тлумач залишався невеликим провінціальним містечком з слаборозвинутою економікою. Не вистачало роботи. На 628 дворів у 1933
Тлумач
Сторінка 3 з 7
закликали до повалення влади австрійської монархії, знищення шляхти і звільнення селян від кріпацтва. На завод для придушення виступів робітників прибув військовий загін. Навесні 1846 року в Тлумачі та його околицях діяли групи польських повстанців. Місцева влада змушена була посилити військовий гарнізон та провести арешти серед співчуваючих повстанцям. У числі 13 в'язнів були організатори змови - Фелікс Томчинський, Згурський і Пужанський. Наприкінці XIX ст. у Тлумачі зводять дво-та триповерхові будинки. На головній вулиці прокладено каналізацію й водопровід, здійснюються меліоративні роботи по осушенню лук. Дещо робилось для розвитку освіти й охорони здоров'я. Тривіальна школа, яка існувала з 1823 року, в 80-х роках реорганізується в п'ятикласну, а 1897 року на її базі створюються дві (чоловіча та жіноча), розпочинає діяльність школа по підготовці стельмахів. У цей час у Тлумачі було 3 лікарі та 3 акушерки, працювала аптека. Але і освіта, і медична допомога були доступні лише заможним верствам населення. З 100 народжених 1896 року в Тлумацькому повіті дітей померло 24,1 процента.
На початку XX ст. розгортається страйковий рух на підприємствах Тлумача, який особливо посилюється під впливом першої російської революції. Селяни Тлумача й повіту брали участь у селянських вічах в Коломиї, де вони висували ряд політичних та економічних вимог, зокрема, вимагали запровадити загальні й таємні вибори, відкрити школи з викладанням українською мовою, забезпечити можливість висувати своїх кандидатів на вибори до парламенту. У 1905-1910 роках відбулося кілька страйків, в т. ч. аграрних.
У роки першої світової війни цей район дуже потерпів. Протягом лютого -червня 1915 року тут йшли вперті бої між російськими та австро-угорськими військами. Тлумач неодноразово переходив з рук у руки. В лютому 1917 року його знов зайняли російські війська, але невдовзі змушені були відступити. Тлумач зруйнували, залишилися тільки окремі кам'яні будинки. Занепали промисловість, транспорт, торгівля.
Ідеї Великого Жовтня зробили глибокий вплив на тлумацьких трудящих. Активізуються їх виступи з політичними вимогами. Восени 1918 року в Тлумачі відбулося віче, на якому прийнято резолюцію про возз'єднання всіх українських земель в єдиній Українській Радянській державі. Про це йшлося також на першотравневому мітингу 1919 року, в якому взяли участь і селяни з навколишніх сіл. Навесні 1919 року, коли Червона Армія підійшла до ріки Збруча, трудящі Тлумацького повіту піднялися на боротьбу проти уряду ЗУНР. Вони громили панські маєтки, забирали хліб, організували селянську Раду, що називалася «Хлопським революційним комітетом». Він почав ділити поміщицькі землі. Але урядові ЗУНР вдалося придушити революційні виступи трудящих: «Хлопський революційний комітет» розігнали, його організатора судив військовий трибунал.
Коли Тлумач опинився під владою буржуазної Польщі, робітники й трудящі селяни не мирилися з окупацією. В 1922 році вони бойкотували вибори до польського сейму та сенату. І хоч на час виборів до міста ввели батальйон піхоти, вибори були зірвані: по Тлумацькому повіту проголосувало всього 24,5 проц. виборців до сейму та 21,5 проц. до сенату.
Тоді Тлумач залишався невеликим провінціальним містечком з слаборозвинутою економікою. Не вистачало роботи. На 628 дворів у 1933