Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
магазинів, 13 корчем. У Тлумачі нараховувалось 166 ремісників, переважно шевців, кравців, ковалів, слюсарів, будівельників, столярів, різників, перукарів.
Більшість жителів Тлумача не мала можливості користуватися медичною допомогою, вчити своїх дітей у школах. На весь Тлумач були лише 6 приватних лікарів і аптека. І хоч тут працювали 7-класні чоловіча та жіноча українські школи, початкова українська школа, польська державна гімназія та польська приватна жіноча семінарія5, проте значна частина дітей трудящих лишалася поза навчанням. Не досить дбали місцеві власті і про розвиток культурних закладів: у Тлумачі було невеличке польське театральне товариство та культурно-освітні товариства «Просвіта» і «Каменяр».
Становище робітників лишалося тяжким. Зростала кількість безробітних. Якщо в 1931 році їх налічувалось 31 чоловік, то в 1938 році - вже 182 чоловіка. Зубожіння трудящих досягає страхітливих розмірів. Деякі з доведених до відчаю робітників ставали на шлях самогубства.
Боротьбу трудящих очолювали районний і місцевий комітети КПЗУ. Вони існували в Тлумачі з 1929 року. Першим секретарем районного комітету став Г. В. Луцик. У 30-і роки до складу місцевого і районного комітетів КПЗУ входили Г. П. Дутчак, М. П. Дутчак, А. М. Фуштей та ін.8. Активними агітаторами
були Р. М. Грос та інші комуністи. Вони вели агітаційну роботу серед населення, розповсюджували твори класиків марксизму-ленінізму, а також листівки й відозви. Комуністи керували страйковою боротьбою трудящих, відзначали революційні свята, збирали кошти у фонд комуністичної преси й допомоги політичним в'язням тощо. В січні 1929 року в день пам'яті В. І. Леніна у місті з'явилися написи: «Хай живе революція!». В серпні 1934 року поліцейські власті в Тлумачі знайшли комуністичну брошуру, яка закликала бідняцьку молодь до боротьби з фашистською диктатурою та утворення єдиного фронту. В липні 1936 року комуністи організували похід безробітних Тлумача та навколишніх сіл. Вони вимагали роботи, зниження податків. Староста наказав учасникам походу розійтись і подавати скарги лише в індивідуальному порядку.
Комуністи боролися за вплив на легальні політичні організації та культурноосвітні товариства. В Тлумачі активно діяла організація «Сельроб», що перебувала під впливом КПЗУ. Комуністи Г. П. Дутчак та Г. В. Луцик були делегатами від Тлумача на II конгрес «Сельроб-єдності». В 1936 році комуністи посилили вплив на культурно-освітні товариства «Просвіта» та «Каменяр». На виборах до повітової ради «Каменяра» у квітні 1937 року вони здобули цілковиту перемогу. Водночас на повітовому з'їзді буржуазної соціалрадикальної партії у Тлумачі комуністи виступили з пропозиціями - вимагати, щоб навчання у школах здійснювалось рідною мовою, організувати виступи народних мас проти заселення польськими колоністами українських земель. Але радикали їх не підтримали.
В Тлумачі працювали також районний та місцевий комітети комуністичної спілки молоді. Керівниками їх були М. В. Луцик і Ф. П. Луцик. У квітні 1937 року комсомольці організували демонстрацію трудящих Тлумача.
Комуністи й комсомольці зазнавали жорстоких репресій місцевих властей. Тільки в березні-квітні 1937 року у Тлумачі було проведено 33 обшуки, затримано 12 чоловік і віддано до суду 7. У 1938 році польські власті заарештували кількох членів повітового комітету КПЗУ. Миколу й Григорія Дутчаків вивезли до концентраційного табору - Берези Картузької.
Боротьба трудящих за своє визволення успішно завершилась у вересневі дні 193?Ьроку. 19 вересня вночі до Тлумача ввійшли частини Червоної Армії. Ранком 20 вересня весь трудовий Тлумач був на вулицях і вітав своїх визволителів, а через два дні відбувся загальноміський мітинг. Громадський порядок у Тлумачі підтримував загін народної міліції з 52 міських активістів. Трудящі взяли активну участь у виборах до Народних Зборів Західної України. На Народних Зборах у Львові представник Тлумача Ф. П. Луцик виступив з промовою, в якій розповів про тяжке життя трудящих
Тлумач
Сторінка 4 з 7
році припадав 1121 житловий будинок. Ці «господарства» мали невеличкі клаптики землі, а деякі були й цього позбавлені. А от тлумацькій поміщиці Долайсовій належало 147 га землі, 50 га приміських лісів володів ксьондз Табачківський. У Тлумачі працювали лише приватна електростанція, три млини, 8 приватних майстерень, торгувало кілька десятків невеличких Більшість жителів Тлумача не мала можливості користуватися медичною допомогою, вчити своїх дітей у школах. На весь Тлумач були лише 6 приватних лікарів і аптека. І хоч тут працювали 7-класні чоловіча та жіноча українські школи, початкова українська школа, польська державна гімназія та польська приватна жіноча семінарія5, проте значна частина дітей трудящих лишалася поза навчанням. Не досить дбали місцеві власті і про розвиток культурних закладів: у Тлумачі було невеличке польське театральне товариство та культурно-освітні товариства «Просвіта» і «Каменяр».
Становище робітників лишалося тяжким. Зростала кількість безробітних. Якщо в 1931 році їх налічувалось 31 чоловік, то в 1938 році - вже 182 чоловіка. Зубожіння трудящих досягає страхітливих розмірів. Деякі з доведених до відчаю робітників ставали на шлях самогубства.
Боротьбу трудящих очолювали районний і місцевий комітети КПЗУ. Вони існували в Тлумачі з 1929 року. Першим секретарем районного комітету став Г. В. Луцик. У 30-і роки до складу місцевого і районного комітетів КПЗУ входили Г. П. Дутчак, М. П. Дутчак, А. М. Фуштей та ін.8. Активними агітаторами
були Р. М. Грос та інші комуністи. Вони вели агітаційну роботу серед населення, розповсюджували твори класиків марксизму-ленінізму, а також листівки й відозви. Комуністи керували страйковою боротьбою трудящих, відзначали революційні свята, збирали кошти у фонд комуністичної преси й допомоги політичним в'язням тощо. В січні 1929 року в день пам'яті В. І. Леніна у місті з'явилися написи: «Хай живе революція!». В серпні 1934 року поліцейські власті в Тлумачі знайшли комуністичну брошуру, яка закликала бідняцьку молодь до боротьби з фашистською диктатурою та утворення єдиного фронту. В липні 1936 року комуністи організували похід безробітних Тлумача та навколишніх сіл. Вони вимагали роботи, зниження податків. Староста наказав учасникам походу розійтись і подавати скарги лише в індивідуальному порядку.
Комуністи боролися за вплив на легальні політичні організації та культурноосвітні товариства. В Тлумачі активно діяла організація «Сельроб», що перебувала під впливом КПЗУ. Комуністи Г. П. Дутчак та Г. В. Луцик були делегатами від Тлумача на II конгрес «Сельроб-єдності». В 1936 році комуністи посилили вплив на культурно-освітні товариства «Просвіта» та «Каменяр». На виборах до повітової ради «Каменяра» у квітні 1937 року вони здобули цілковиту перемогу. Водночас на повітовому з'їзді буржуазної соціалрадикальної партії у Тлумачі комуністи виступили з пропозиціями - вимагати, щоб навчання у школах здійснювалось рідною мовою, організувати виступи народних мас проти заселення польськими колоністами українських земель. Але радикали їх не підтримали.
В Тлумачі працювали також районний та місцевий комітети комуністичної спілки молоді. Керівниками їх були М. В. Луцик і Ф. П. Луцик. У квітні 1937 року комсомольці організували демонстрацію трудящих Тлумача.
Комуністи й комсомольці зазнавали жорстоких репресій місцевих властей. Тільки в березні-квітні 1937 року у Тлумачі було проведено 33 обшуки, затримано 12 чоловік і віддано до суду 7. У 1938 році польські власті заарештували кількох членів повітового комітету КПЗУ. Миколу й Григорія Дутчаків вивезли до концентраційного табору - Берези Картузької.
Боротьба трудящих за своє визволення успішно завершилась у вересневі дні 193?Ьроку. 19 вересня вночі до Тлумача ввійшли частини Червоної Армії. Ранком 20 вересня весь трудовий Тлумач був на вулицях і вітав своїх визволителів, а через два дні відбувся загальноміський мітинг. Громадський порядок у Тлумачі підтримував загін народної міліції з 52 міських активістів. Трудящі взяли активну участь у виборах до Народних Зборів Західної України. На Народних Зборах у Львові представник Тлумача Ф. П. Луцик виступив з промовою, в якій розповів про тяжке життя трудящих