Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Тисмениця

Сторінка 3 з 8
Боротьба трудящих особливо посилилася під впливом революції 1905 року в Росії. Тоді в місті відбувалися мітинги робітників, селян, прогресивної інтелігенції, на яких висувалися політичні вимоги - запровадити загальне виборче право, забезпечити демократичні свободи.
Прогресивні діячі міста наполягали відзначити ювілей Б. Хмельницького. Незважаючи на заборону галицького намісника, 25 листопада 1905 року
вечір, присвячений Б. Хмельницькому, відбувся нелегально. З цього приводу тлумацький повітовий староста повідомляв галицького намісника, що в місті «виникла загроза громадській безпеці».
Почалася перша світова війна, місцеві власті вдалися до масових обшуків та арештів серед прогресивної української інтелігенції, яку підозрювали в симпатіях до Росії. Місто стало ареною запеклих боїв між російськими та австро-угорськими військами. У вересні 1914 року сюди вступили російські війська. Навесні 1915 року тут жила М. І. Ульянова, яка була медсестрою в одній з частин російської армії. В першій половині травня того року вона виступала на зборах солдатів.
1917 року місто знову захопили австро-угорські війська. Тисменицю було зруйновано й спалено на 60 процентів.
Звістка про перемогу Великого Жовтня в Росії окрилила трудящих Тисмениці. Вони вірили, що незабаром стануть вільними. Проте австро-угорське ярмо змінилося польсько-шляхетським, у 1919 році місто окупували польські війська, які запровадили жорстокий окупаційний режим. Промисловість міста розвивалася дуже повільно. Лише в кінці 20-х років відбудували підприємства, зруйновані війною. На початку світової кризи з 1929 році місцева промисловість міста занепадає. Тимчасово припинила роботу хутрова фабрика.
На початку 30-х років XX ст. запрацювали кушнірська, хутрова фабрики та кустарні підприємства. В часи промислового піднесення в місті налічувалося близько тисячі робітників, ремісників та заробітчан. Окремі групи робітників виконували замовлення вдома. Переважна більшість трудящих була зайнята на кушнірській та хутровій фабриках. Засобом існування робітників було також сільське господарство. Хутрова фабрика належала акційному товариству, а кушнірська - власникові Крайнісу.
1939 року, коли панська Польща гарячково готувалася до війни, виробництво хутрової фабрики зростає. Підприємство виконувало переважно урядові замовлення, виробляючи кожухи для війська, поліції та залізничників. Річний обсяг виробництва становив 150 тонн, або 250 тисяч овечих шкір.
Фабриканти жорстоко визискували робітників, не дотримували елементарних вимог техніки безпеки та гігієни праці. Робочий день тривав по 11-12 годин.
Сільське господарство Тисмениці було на низькому рівні. Землю обробляли примітивно. Використовували працю найманих робітників. Чимало землі належало католицьким монастирям та багатіям. Селяни лишалися зовсім без неї або мали щонайбільше 0,5-1 гектар.
Про охорону здоров'я майже не дбали. З 1930 по 1939 роки в місті працювало всього троє лікарів. Платити за медичну допомогу доводилось багато, серед населення лютували різні хвороби.
В цей час у Тисмениці мешкало 7257 жителів, серед них - 5052 українці, 1139 - євреїв та 1066 поляків. Неписьменність серед них становила 25 процентів. Освіта й шкільна справа повністю підлягали інтересам і завданням колоніальної політики уряду, спрямованої на підкорення «східних кресів». Населення терпіло і від національних утисків. У місті було лише дві семирічні і дві початкові школи, де навчалося лише 450-470 дітей. Переважали українці, але викладали в семирічках польською мовою, лише початкові школи були двомовними. Неодноразові вимоги українців вчити дітей рідною мовою лишалися без уваги.
Трудящі не припиняли боротьби за свої соціально-економічні и політичні права. Від перших стихійних виступів за підвищення заробітної плати до організованих політичних страйків, що відбувалися під керівництвом комуністів,- так мужнів робітничий рух, зростала класова свідомість робітників в період 1922- 1939 рр. Перший страйк, що спалахнув на кушнірській фабриці, тривав з 12 квітня до 5 листопада 1922 року. Двічі страйкували робітники в січні і лютому 1923 року.


Сучасна карта - Тисмениця