Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Тисмениця

У відповідь на знецінення польської марки та зростаючу дорожнечу вони припинили роботу й добилися підвищення заробітної плати на 50 проц. Десятиденний страйк у липні 1923 року, очолюваний членами страйкового комітету у складі А. Бугайчука, М. Гринівського, Ф. Козловського та П. Турчина, закінчився перемогою пролетарів - заробітну плату підвищено на 65 процентів. Страйки робітників спалахували майже щорічно.

Для захисту своїх інтересів трудящі міста об'єднувалися в кооперативні організації «Самопоміч» і «Сила», у спілку шевців «Згода» і кравців «Злука», у кредитну«Віра», у професійні організації сільськогосподарських робітників. Восени 1927 року засновано комітет «Сельробу», який очолював комуніст П. П. Лишега. З 1935 року діяла організація МОДРу.
В процесі запеклої боротьби комуністи Тисмениці 1935 року створили місцевий і районний комітети КПЗУ та КСМЗУ, які працювали під керівництвом Станіславського окружкому. Активними членами КПЗУ були П. Лишега, Я. Піщак, О. і В. Василик, І. Маціборко, брати П. І. та М. І. Чорнодоли та ін. Поліція проводила у них обшуки, арештовувала їх за революційну боротьбу, але вони не припиняли своєї діяльності. Розповсюджували листівки, нелегальну літературу, організовували масово-політичні кампанії. У листівках 1934 року ЦК КПЗУ, окружкому КПЗУ, ЦК КСМЗУ містилися заклики: «Геть з війною проти СРСР! Хай живе світова революція!», «Хай живе уряд робітничих, селянських і солдатських депутатів!», «Геть з війною, геть з кривавим фашизмом, нехай живе комуна цілого світу!», «Женіть поміщиків-катів! Організовуйте самооборону проти фашистського терору! Хай живе КПЗУ!».
15 лютого 1935 року місцевий комітет профспілки шкіряників влаштував вечір художньої самодіяльності. Зібрані кошти призначалися для допомоги політв'язням.
Робітники Тисмениці солідаризувалися зі своїми класовими братами з інших міст Польщі, завжди підтримували їх справедливі вимоги. 2 квітня 1936 року комуністи звернулися із закликом до всіх трудящих міста взяти активну участь в страйку солідарності з пролетарями Кракова. Члени КПЗУ провели відповідну роботу, готувалися відзначити роковини кривавих подій у Львові, де пролилася робітнича кров. 16 квітня 1937 року в центрі міста було вивішено червоний транспарант з п'ятикутною зіркою і написом у траурній рамці: «Честь борцям, котрі полягли. КПЗУ». Так безперервно тривала революційна боротьба аж до визволення міста частинами Червоної Армії.
У вересні 1939 року Тисмениця назавжди скинула ярмо буржуазно-поміщицької Польщі. Було створено тимчасовий комітет на чолі з колишнім членом КПЗУ П. П. Лишегою. Нова влада велику увагу приділяла підготовці до скликання Народних Зборів Західної України. Трудящі обрали своїми депутатами П. П. Лишегу та Е. В. Секрету-Цуркан.
Тисмениця стала радянською. Запрацювали районний виконавчий комітет, районний комітет партії, які очолили боротьбу трудящих за здійснення соціалістичних перетворень у галузі економічного, політичного й культурного життя. Було націоналізовано капіталістичну власність. Безземельні й малоземельні селяни одержали 1961 ґа поміщицької землі. Стала до ладу хутрова фабрика. В 1940 році відкрилася промислова артіль, яка виробляла кожухи.
Наприкінці вересня 1939 року гостинно відчинилися двері середньої школи, в ній навчалося понад 300 дітей. Багато юнаків та дівчат, які ще недавно не насмі
лювалися й мріяти про гімназію, тепер сіли за парти у 8-10 класах. Відкрилася агротехшкола, почала видаватися в друкарні література.
В листопаді почали прийом хворих поліклініка, лікарня з хірургічним, терапевтичним, стоматологічним і гінекологічним відділеннями, медична консультація з відділом охорони материнства й дитинства. В лікарні працювало 6 лікарів та близько 20 допоміжних медпрацівників.
Важливу масово-політичну й організаторську роботу, спрямовану на зміцнення Радянської влади, вели комуністи, колишні члени КПЗУ та безпартійні активісти. Вони часто виступали перед жителями з бесідами, доповідями про переваги соціалізму над капіталізмом, роз'яснювали права й обов'язки радянських громадян. Активну допомогу в цій справі подавала комсомольська організація.



Сучасна карта - Тисмениця