Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Поряд з будівництвом хіміко-металургійного комбінату в Калуші було розгорнуто велике житлове й комунально-побутове будівництво. Сучасними будівлями з усіма вигодами забудовано 3 мікрорайони, де в 1968 році жило вже близько 20 тис. чоловік. Крім цього, прокладено 15 км автошляхів, споруджено 200 км високовольтних ліній передач та понад 15 км магістральних водопроводів.
На будівництві Калуського хіміко-металургійного комбінату склався дружний багатонаціональний колектив. Тут працюють представники 32 національностей: українці, росіяни, білоруси, грузини, литовці та ін. Машини, матеріали й механізми для новобудови надходять з 467 заводів, зокрема з Москви, Ленінграда, Свердловська, Києва, Харкова, Ворошиловграда, Мінська, Горького, Ульяновська, Ташкента.
На хімкомбінаті виросли нові люди, передовики виробництва, які в соціалістичному змаганні показують чудові зразки праці. На січень 1969 року на будові працювало 1286 ударників комуністичної праці та 45 колективів комуністичної праці. 18 колективів було удостоєно імені. 50-річчя Великого Жовтня. Першою завоювала звання колективу комуністичної праці бригада монтажників, яку очолює заслужений будівельник республіки В. І. Мартинюк. Партія й уряд щедро відзначили натхненну працю трудівників Калуша. Лише в хімічній промисловості орденів і медалей Союзу РСР удостоєно близько 330 передовиків виробництва. Орденом Леніна нагороджені О. І. Кілко, К. Р. Панкратов, М. С. Спірін. Широко розгорнуто на підприємстві рух раціоналізаторства. У 1968 році понад 200 інженерів і техніків комбінату, наслідуючи почин начальника цеху Горлівського азотно-тукового заводу О. П. Штиха, почали працювати за особистими планами і зобов'язалися на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна впровадити у виробництво 846 удосконалень з економічним ефектом 450 тис. карбованців. Зобов'язання своє вони виконали.
Працює в Калуші і науково-дослідна лабораторія Всесоюзного науково-дослідного інституту галургії, яка має групи: гірничу, геологічну, гідрогеологічну, технологічну, апаратурну і газопилоочистки. Лабораторія вивчає питання видобутку й переробки полімінеральних руд Прикарпаття, розробляє рекомендації для Калуського хіміко-металургійного комбінату. Працівники лабораторії ведуть велику наукову роботу, Е. П. Сивоконь, М. С. Спірін стали кандидатами наук.
Робітничі колективи підприємств міста Калуша трудяться в тісному зв'язку з колгоспниками. У перші важкі післявоєнні роки робітники підприємств допомагали селянам відбудувати колгоспи, налагодити роботу МТС. Нині вони разом з хліборобами працюють над механізацією виробничих процесів на фермах, електрифікують села. З їх участю відремонтовано колгоспну техніку.
Величезні зміни сталися за післявоєнні роки в Калуші у розвитку культури, освіти й охорони здоров'я.
У 1969 році в Калуші працювало 4 початкові, одна восьмирічна та 5 середніх шкіл, 2 середні школи робітничої молоді, заочна середня школа, 4 професійно-технічні училища, спецшкола для глухонімих, музична школа, хіміко-технологічний технікум. Працює вечірнє відділення Івано-Франківського інституту нафти і газу. Всього у школах, училищах і технікумі навчалося понад 10 тис. чоловік. Більш як 2,5 тис. дітей виховуються в яслах та дитячих садках.
У навчальних закладах міста в 1969 році працювало понад 358 вчителів, серед них заслужені вчителі УРСР Г. Г. Голод, Г. Г. Потравна, 5 вчителів нагороджені орденами й медалями Союзу РСР, 14 - значками «Відмінник народної освіти». За період з 1945 по 1969 рік середні школи Калуша закінчили 3890 чоловік, з них 973 вже здобули вищу освіту.
Широкого розмаху досягла фізична культура. На кінець 1969 року тут було 26 первинних фізкультурних колективів, 2 дитячі спортивні школи, стадіон, 25 волейбольних та баскетбольних майданчиків, стрілецький гир, 4 спортзали та інші спортивні споруди.
Всі 15 бібліотек міста укомплектовано книгами кількома мовами. Районній та міській бібліотекам у 1961 році присвоєно звання бібліотеки відмінної роботи.
Калуш
Сторінка 7 з 8
трудящі Калуша 50-річчя Великого Жовтня. В ювілейному році підприємства міста виробили понад план продукції на суму понад 1 млн. карбованців.Поряд з будівництвом хіміко-металургійного комбінату в Калуші було розгорнуто велике житлове й комунально-побутове будівництво. Сучасними будівлями з усіма вигодами забудовано 3 мікрорайони, де в 1968 році жило вже близько 20 тис. чоловік. Крім цього, прокладено 15 км автошляхів, споруджено 200 км високовольтних ліній передач та понад 15 км магістральних водопроводів.
На хімкомбінаті виросли нові люди, передовики виробництва, які в соціалістичному змаганні показують чудові зразки праці. На січень 1969 року на будові працювало 1286 ударників комуністичної праці та 45 колективів комуністичної праці. 18 колективів було удостоєно імені. 50-річчя Великого Жовтня. Першою завоювала звання колективу комуністичної праці бригада монтажників, яку очолює заслужений будівельник республіки В. І. Мартинюк. Партія й уряд щедро відзначили натхненну працю трудівників Калуша. Лише в хімічній промисловості орденів і медалей Союзу РСР удостоєно близько 330 передовиків виробництва. Орденом Леніна нагороджені О. І. Кілко, К. Р. Панкратов, М. С. Спірін. Широко розгорнуто на підприємстві рух раціоналізаторства. У 1968 році понад 200 інженерів і техніків комбінату, наслідуючи почин начальника цеху Горлівського азотно-тукового заводу О. П. Штиха, почали працювати за особистими планами і зобов'язалися на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна впровадити у виробництво 846 удосконалень з економічним ефектом 450 тис. карбованців. Зобов'язання своє вони виконали.
Працює в Калуші і науково-дослідна лабораторія Всесоюзного науково-дослідного інституту галургії, яка має групи: гірничу, геологічну, гідрогеологічну, технологічну, апаратурну і газопилоочистки. Лабораторія вивчає питання видобутку й переробки полімінеральних руд Прикарпаття, розробляє рекомендації для Калуського хіміко-металургійного комбінату. Працівники лабораторії ведуть велику наукову роботу, Е. П. Сивоконь, М. С. Спірін стали кандидатами наук.
Робітничі колективи підприємств міста Калуша трудяться в тісному зв'язку з колгоспниками. У перші важкі післявоєнні роки робітники підприємств допомагали селянам відбудувати колгоспи, налагодити роботу МТС. Нині вони разом з хліборобами працюють над механізацією виробничих процесів на фермах, електрифікують села. З їх участю відремонтовано колгоспну техніку.
Величезні зміни сталися за післявоєнні роки в Калуші у розвитку культури, освіти й охорони здоров'я.
У 1969 році в Калуші працювало 4 початкові, одна восьмирічна та 5 середніх шкіл, 2 середні школи робітничої молоді, заочна середня школа, 4 професійно-технічні училища, спецшкола для глухонімих, музична школа, хіміко-технологічний технікум. Працює вечірнє відділення Івано-Франківського інституту нафти і газу. Всього у школах, училищах і технікумі навчалося понад 10 тис. чоловік. Більш як 2,5 тис. дітей виховуються в яслах та дитячих садках.
У навчальних закладах міста в 1969 році працювало понад 358 вчителів, серед них заслужені вчителі УРСР Г. Г. Голод, Г. Г. Потравна, 5 вчителів нагороджені орденами й медалями Союзу РСР, 14 - значками «Відмінник народної освіти». За період з 1945 по 1969 рік середні школи Калуша закінчили 3890 чоловік, з них 973 вже здобули вищу освіту.
Широкого розмаху досягла фізична культура. На кінець 1969 року тут було 26 первинних фізкультурних колективів, 2 дитячі спортивні школи, стадіон, 25 волейбольних та баскетбольних майданчиків, стрілецький гир, 4 спортзали та інші спортивні споруди.
Всі 15 бібліотек міста укомплектовано книгами кількома мовами. Районній та міській бібліотекам у 1961 році присвоєно звання бібліотеки відмінної роботи.