Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Кути

Сторінка 2 з 8
Станіслав. Лише в 1754 році шляхті з Кутів і Косова вдалося спіймати Баюрака, і його стратили у місті Станіславі.
Поблизу міста Снятина в 1771 році стояв військовий загін власника села П'ядиків Твардовського. Селяни й міщани навколишніх сіл, не витримавши знущання солдатів загону, звернулися по допомогу до козаків, які в цей час отаборилися на Буковині. 100 кінних козаків на чолі з сотником Павлюком напали на Твардовського, який після втечі з Снятина перебував у Кутах, і розбили його загін чисельністю до 200 чоловік.
З 1765 року Кути з навколишніми селами були в посесії Людвіги з МнішківПотоцьких, краківської каштелянки. Місто мало 360 будинків і давало власникові 24 606 злотих прибутку на рік. Лише міщани платили щороку 10 000 злотих чопової оренди, 5533 злоті мита і 5 тис. злотих від млинів. Частина селян займалася сільським господарством. їм належало 120 моргів орної землі і 288 моргів сіножатей. Обробляли клаптикові ділянки, як правило, вручну - мотикою.
У місті процвітало лихварство. Верхівка міста навчала своїх дітей у Коломиї, Станіславі, у Відні, Варшаві. Селяни ж, як і раніше, були позбавлені можливості вчитися. У відкритій 1794 року початковій школі викладали німецькою мовою. В 1826/27 навчальному році її відвідувало лише 45 дітей. Вірмени мали свою школу.
Розвивалися традиційні промисли: гончарство, килимарство, обробка шкіри. На початку XIX ст. у Кутах було 70 майстрів, переважно вірмен, 30 челядників і 40 помічників. Вони виготовляли на експорт сап'ян (близько 70 тис. шкір щороку).
Після скасування кріпацтва місто помітно зростало, ставало центром розробки лісу. Звідси йшли зручні торгові шляхи на Коломию, Станіслав, а через Вижницю - на Буковину й далі на Молдавію. До міста наїхали різні шахраї, іноземні ділки. Якщо 1786 року в Кутах було 458 будинків, проживало 2787 чоловік, то в середині XIX ст. тут мешкало 3700 жителів8.
Вирубкою і сплавом лісу в районі Кутів займалася австро-німецька приватна компанія. Умови праці були дуже важкі, про техніку безпеки ніхто не дбав. Багато сплавників гинуло, розбиваючись об скелі. В кінці XIX - на початку XX ст. в місті
діяло акціонерне товариство для заготівлі лісу, кілька дрібних шкіряних заводів,
2 млини, 6 невеликих майстерень, близько 10 крамниць, кілька кредитних товариств.
У 1886-1887 рр. в місті та його околицях стався великий голод. Селянські господарства, що розорялися, продавалися на публічних торгах, тобто підлягали т. зв. ліцитації. Спеціально для стягнення податків у 1892 році в Кутах було створено податкову установу.
Тут проживав один з керівників радикальної партії, популяризатор марксистського економічного вчення Северин Данилович (1860-1939). Він протягом багатьох років підтримував тісні зв'язки
3 М. Драгомановим, який улітку 1875 року, їдучи на Буковину до Ю. Федьковича, побував у Кутах. У 1891 році селяни висували Даниловича своїм кандидатом до рейхсрату, але через шахрайство виборчої комісії його кандидатура не пройшла. «Данилович - мій учитель соціалізму»,- згадував Василь Стефаник після того як улітку 1897 року побував у Кутах. Тут він написав новели «Виводили з села», «Стратився». Бував у Кутах і Лесь Мартович. Під впливом Даниловича він став активним популяризатором «Капіталу» К. Маркса.
У Кутах жили художник Ю. Панькевич - один з організаторів Товариства малярського у Львові, прогресивний педагог і етнограф Б. Р. Заклинський.
1901 року Кути відвідали Леся Українка та Іван Франко. їх зацікавила Сокільська гора в околицях Кутів, де два невідомі гуцули-каменярі витесали з білого каменя колону і на ній великими літерами викарбували слова Т. Г. Шевченка: «Схаменіться! Будьте люди, бо лихо вам буде! Розкуються незабаром заковані люди - настане суд!». 1905 року І. Франко знову відвідав Кути.
Певну культурно-освітню роботу проводила філія товариства «Просвіта», заснована в місті 1897 року. За рахунок членських внесків товариство комплектувало свою бібліотеку. В ній були твори І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, С. Руданського, М. Гоголя та багатьох


Сучасна карта - Кути