Сторінка 6 з 8
З урядовими нагородами повернулися додому ті, хто, влившись до лав Червоної1 Армії після визволення міста, громили фашистського ворога.
Великих збитків завдали місту німецько-фашистські окупанти - майже на 15 млн. крб., вбили й закатували 2366 і відправили в рабство до Німеччини 1173 чоловіка. Їх прислужники -українські буржуазні націоналісти -спалили залізничний міст через Черемош, млиц, лісопилку, понад 500 будинків. Кути втратили вигляд міста: будинки в центральній частині були повністю зруйновані, майже наполовину зменшилося населення.
Одразу ж після визволення Кутів відновили роботу районні радянські і партійні органи. У 1944 році місто перейменували на селище міського типу. Селищну Раду депутатів трудящих очолив С. І. Гуцуляк. Стали до ладу промисловий і харчовий комбінати, артіль «Килимарка», торговельні підприємства. Відремонтували приміщення поліклініки, лікарні, школи, будинку культури. Уже в 1944-1945 рр. було відремонтовано 432 будинки. Із східних районів країни в Кути прибули вчителі, лікарі, культосвітні працівники. Держава подбала про сиріт, влаштувавши їх у дитячі будинки, подала допомогу потерпілим від окупантів та оунівців.
Відновила роботу Кутська МТС. Уже весною 1945 року 5 тракторів МТС вийшли в поле. У 1948 році Кутський район одним з перших на західноукраїнських землях завершив суцільну колективізацію. Розпочалася електрифікація селища й будівництво водопроводу. Методом народної будови, масових суботників впорядковано центральну площу ім. В. І. Леніна, вулиці селища, споруджено стадіон.
Протягом перших трьох післявоєнних років відбудова господарства селища була завершена. В 1949 році, крім раніше створених, діяли також лісосплавна контора, артілі «Промкооператор», «Червоне Прикарпаття», «Червоний мебляр», «Чоботар», 23 торговельні організації. Згодом артілі реорганізували в промислові підприємства. Артіль «Килимарка» стала фабрикою. У червні 1956 року при ній організовано керамічний цех під керівництвом гончара М. Я. Волощука. Вироби знатного майстра побували на багатьох виставках у Москві, Києві і Львові.
Продукція кутських гончарів користується широкою популярністю. Вироби учня й послідовника М. Я. Волощука, М. Ф. Угринюка експонуються в Коломийському державному музеї народного мистецтва Гуцульщини. У 1963 році фабрика відправила частину керамічних виробів у Канаду і США. Але основною продукцією підприємства є гуцульські килими й художня вишивка. Бригаді, якою керує комуністка Г. Петрук, першій у селищі присвоєно звання бригади комуністичної
праці. За прикладом В. Гаганової Г. Петрук перейшла у відстаючу бригаду й підняла її до рівня передових. Цех художньої вишивки виготовляє чоловічі сорочки «гуцулка», жіночі блузки, скатерки, портьєри, покривала, які користуються великим попитом не лише в СРСР, а й у Румунії, Польщі. 1967 року фабриці присвоєно звання ім. 50-річчя Великого Жовтня. Нині вона входить до Косівського художньопромислового об'єднання «Гуцульщина».
Великим промисловим підприємством була лісосплавна контора, створена 1949 року. Вона займалася сплавом лісу по Черемошу і перевантаженням його на залізницю. В Кутах перший сплав відзначався як свято - відбувалися мітинги, масові гуляння. Кожного року сезон відкривали брати Минайлюки з Устеріків, у сім'ї яких професія сплавників стала традиційною.
Сплавконтора провела значну роботу по благоустрою Кутів: збудовано ряд адміністративних приміщень, 6 багатоквартирних житлових будинків, обладнано стадіон. На лісодільницях до 1955 року не залишилося жодної колиби. На їх місці зведено гуртожитки, житлові будинки.
У 1966 році лісосплавна контора перебазувалася на протилежний берег річки, до міста Вижниці Чернівецької області. Наступного року в Кути з Верховинського району переведено лісокомбінат. Це - багатогалузеве господарство, яке займається лісорозробками, посадкою лісу, має пасіки, ферми овець. У самих Кутах розміщені З цехи лісозаводу комбінату.
Меблевий цех заводу спеціалізується на виготовленні меблів санаторно-курортного типу. Значна кількість виробів цеху лозоплетіння, зокрема господарські й різні ручні корзини, йде на експорт. В останні роки у лозоплетінні використовуються синтетичні різнокольорові матеріали.
На лісокомбінаті виросли чудові майстри, раціоналізатори, передовики виробництва, трудяться 100 комуністів. 15 бригад завоювали звання
Дивиться також інші населені пункти району: