Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Кути

Сторінка 5 з 8
очолювали в різний час Д. М. Букатчук, В. Д. Подюк і О. Фогель. У 1936 році в місті було кілька десятків комуністів, 12 членів КСМЗУ.
Під керівництвом комуністів значну агітаційну роботу проводила серед населення організація «Сельроб-єдність». У вересні 1932 року польська поліція заборонила діяльність цієї організації і зробила в Кутах 23 обшуки.
З кутськими комуністами тісний зв'язок підтримували С. В. Букатчук з
Кобаків і М. І. Підлетейчук з Химчина. За рішенням підпільної повітової конференції КСМЗУ, в роботі якої взяв участь член КПЗУ С. В. Букатчук, 1 травня 1932 року трудящі Кутів разом з селянами Химчина, Рожнева, Кобаків, Старого Косова вийшли на демонстрацію. З революційними піснями і червоними прапорами вони вирушили до Косова. Там демонстрантів розігнали польські жандарми, багатьох заарештували.
Революційними виступами особливо насиченим був 1934 рік. У січні після багатолюдних зборів (400 чоловік) відбувся страйк килимарників Кутів, що закінчився перемогою робітників. У лютому килимарники, зібравшись на мітинг, прийняли резолюцію, в якій заявили про свою солідарність з героїчною боротьбою робітників Відня. Засуджуючи фашистський терор у Німеччині та інших країнах, вони закликали до боротьби з фашизмом. До боротьби проти окупації Галичини, проти фашистського терору, до підтримки Ліського збройного повстання закликали також листівки КПЗУ, розповсюджені в Кутах у липні 1934 року. 1935 року в Кутах знову страйкували килимарники.
У день вступу Червоної Армії у вересні 1939 року в місті відбувся багатолюдний мітинг. На ньому обрали тимчасове управління на чолі з С. І. Гуцуляком. Робітничу гвардію очолив Т. С. Дутковський. Народні органи влади роззброювали рештки польських військ, встановлювали і підтримували революційний порядок, здійснювали націоналізацію промислових і торговельних підприємств.
С. І. Гуцуляка було обрано депутатом до Народних Зборів Західної України. В березні 1940 року трудящі Кутів голосували за кандидатів у депутати Верховних Рад СРСР, УРСР, місцевих Рад депутатів трудящих. Головою міської Ради обрано шевця О. І. Бойчука.
У грудні 1939 року Кути стали центром новоствореного Кутського району. Районні партійні, комсомольські і профспілкові організації очолили боротьбу трудящих за соціалістичні перетворення. Розгорнулося промислове будівництво. Шляхом об'єднання кустарів виникли артілі чоботарів і обробки шкіри, «Червоний мебляр», «Килимарка». Працювали 2 лісозаводи, 3 млини, 2 пекарні, 6 крамниць, культмаг, раймаг. На базі господарсько-споживчої спілки «Верховина» заснували міське споживче товариство, яке постачало населенню необхідні товари.
Здійснено реорганізацію старих шкіл, створено 2 нові, які займалися також ліквідацією неписьменності серед дорослих. У 1940 році в середній школі навчалося 219 учнів і 220 дорослих. Крім місцевих, працювали і вчителі, направлені сюди із східних областей. Для допомоги вчителям в Кутах був створений методкабінет. Відкрились бібліотеки для дорослих і дітей. Почали працювати дитячий садок, поліклініка, лікарня.
Та будівництво соціалістичного життя раптово перервала війна. 1 липня 1941 року до Кутів вдерлися угорські фашисти. В серпні місто було передано німецько-фашистській адміністрації.
Окупанти вбивали радянських людей, грабували й нищили громадське майно і власність населення. 9 квітня 1942 року вони вбили 1038 чоловік. 15 серпня, заарештувавши 1181 жителя, фашисти відправили їх у коломийську тюрму, а потім розстріляли у Шепарівському лісі. 28 квітня 1944 року окупанти вбили на вулиці Шевській 31 жителя.
Мешканці Кутів боролися проти окупантів і оунівців. І. Т. Луканюк, С. Г. Нагорняк, І. Ю. Бельмега розповсюджували серед населення радянську літературу, вели антифашистську агітацію, саботували заходи окупаційних властей.
26 червня 1944 року місто визволили від окупантів воїни 5-го гвардійського повітряно-десантного полку. В боях з фашистами смертю хоробрих полягли 21 українець, 20 росіян, 4 білоруси, 4 казахи, 2 удмурти, 2 башкири. Жителі Кутів старанно доглядають могили воїнів-визволителів, а також полеглих від рук українськобуржуазних націоналістів.


Сучасна карта - Кути