Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Кути

Сторінка 4 з 8
австро-угорське військо, напав на Кути і роззброїв польську жандармерію. Потім загін перейшов на територію Чехословаччини. Послана сюди каральна експедиція жорстоко розправилася з населенням.
На цей період припадає початок діяльності перших комуністів міста і їх організацій, що входили до складу КПСГ. Революційну роботу вів студент А. Бергман. Згодом він взяв участь у крайовій конференції комуністів у Львові, був заарешто
ваний. В листопаді 1922 року за поширення комуністичних лозунгів його ув'язнено вдруге. До політичної діяльності включився П. Д. Мисякевич, який 1921 року повернувся з Радянської Росії. Під час першої світової війни він здався в полон, працював у Петрограді, пізніше вступив до Червоної Армії, воював проти Денікіна. Він розповідав про Жовтневе збройне повстання у Петрограді, учасником якого був, про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції в Росії, про утворення Радянської держави.
Комуністи міста були організаторами бойкоту багатьох заходів польських властей, зокрема виборів до сенату і сейму. У виборах 1922 року в Кутах взяло участь у голосуванні лише 16 чоловік українців. 1923 року відновила роботу читальня, на яку комуністи поширили свій вплив. Сюди за кошти робітників і селян надходили різні газети, книги, серед них твори прогресивних українських письменників. Заснований при читальні драмгурток підготував ряд п'єс. 1925 року розпочалося будівництво народного дому за кошти самих трудящих. 100 злотих передало для цієї мети товариство «Каменяр».
Після ув'язнення повернувся до Кутів А. Бергман. В одному з донесень польської поліції за 1925 рік зазначалося, що він є головним діячем КПЗУ і з ним тісний контакт підтримують 28 селян із Старих Кутів. У районі Кутів діяла також підпільна комуністична організація, яку очолювали Габріель Гроссер (псевдонім «Чорний») і його заступник Іван Бойчук. Комуністи закликали до збройного виступу проти польського буржуазного уряду, до возз'єднання з Радянською Україною. У квітні 1926 року поліція заарештувала 10 членів цієї організації, а в липні 1927 року - ще 20 чоловік. Та, незважаючи на арешти, комуністи продовжували свою діяльність. У 1928 році в Кутах був 21 член КПЗУ.
Кути були типовим ремісничо-купецьким містом. У 1931 році тут налічувалося 1040 будинків, 5387 жителів, 9 невеликих майстерень по виробництву шкіри, зокрема сап'яну, килимарня, де працювало 153 робітники, 2 цегельні, 6 столярних і 9 бляхарських майстерень, 5 перукарень, лісопилка водяна, 4 пекарні, різні крамниці, гончарня, кошикарня, кравецькі майстерні, 3 водяні млини, фірма, що займалася сплавом лісу.
У Кутах стали будувати пансіонати для польських офіцерів. 1935 року в них перебувало 1378 чоловік. Відпочиваючі були основними покупцями кераміки, кошиків, киптарів та інших гуцульських і буковинських виробів, які у великій кількості продавалися на ярмарках.
Документи того часу, особливо скарги робітників, свідчать про жорстоку експлуатацію трудящих. Власники кравецьких майстерень примушували робітників працювати по 10-12 годин в нестерпних санітарних умовах.
У 1928 році робітники лісового промислу зверталися до своєї фірми з проханням підвищити зарплату. Праця сплавників важка, не один з них, казали делегати, підірвав собі здоров'я або загинув у Черемоші. Проте просьба ця не була задоволена. У 1934 році в Кутах налічувалося 731 селянське господарство. Селяни володіли 281 га орної землі.
Окупаційна влада не дбала про охорону здоров'я трудящих. Державних медичних закладів у Кутах взагалі не було, працювало кілька приватних лікарів, до яких бідняки через високу ціну не зверталися. За операцію апендициту, наприклад, платили 70 злотих. Мешканці міста хворіли на туберкульоз, венеричні та інші хвороби.
Населення міста часто терпіло через стихійні лиха. У 1927 році повінь завдала шкоди 700 будинкам. Видавши жертвам стихії мізерну допомогу, державні
органи в той же час заборонили громадським організаціям збирати для них кошти.
В 30-х роках революційну роботу проводили підпільні комуністичні й комсомольські осередки, Косівський повітовий комітет КСМЗУ, який


Сучасна карта - Кути