Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ділятин

Сторінка 3 з 7
заводи в Ділятині були закриті. їх власникам після кризи вдалося лише на певний час пожвавити роботу підприємств. Але вже улітку 1938 року через брак сировини вони знову припинили роботу.
Ділятин був значним поселенням. На початку 1936 року в ньому проживало 8815 чоловік, з них: українців - 4939, євреїв - 2487, поляків - 1389. Але майже не приділялося уваги поліпшенню добробуту населення, охороні здоров'я. В Ділятині був лише 1 лікар та 4 акушерки. Через антисанітарні умови життя і праці, а також відсутність медичної допомоги серед населення були поширені інфекційні
хвороби. Зовсім не було державних культурно-освітніх закладів. Працювали лише семирічна і 2 початкові школи, основною мовою викладання в яких була польська. Однак і за тих умов прогресивна інтелігенція прагнула до розвитку культури серед населення. Певну культурно-освітню роботу вели 4 читальні «Просвіти», де працювали бібліотека, хор та драматичний гурток. Кошти, зібрані за платні концерти, витрачалися на придбання музичних інструментів, декорацій, утримання читальні.
У 30-х роках значно активізується діяльність осередку КПЗУ та інших прогресивних організацій. Тут діють місцеві комітети КПЗУ та КСМЗУ, осередок МОДРу. На ці часи припадає багато фактів розповсюдження комуністичної літератури, листівок. Триває страйкова боротьба. Навесні 1934 року припинили роботу місцеві річковики, висуваючи поряд з економічними і політичні вимоги. Комуністам завжди загрожували переслідування властей. 5 березня 1935 року заарештували 4 активних діячів партійної організації та ліквідували явочні квартири. Але незважаючи на репресії, комуністи продовжували революційну діяльність. Напередодні 1 Травня 1935 року вони вивісили в місті три червоних прапори й плакати з написом: «Геть з нападом на СРСР і УРСР, хай живе світова революція, хай живе КПЗУ і КПП!». Після цього поліція арештувала ще чотирьох чоловік. Комуністи закликали до боротьби проти загрози нової світової війни, і 29 вересня 1935 року на будинках Ділятина з'явилися антивоєнні плакати.
30 квітня 1936 року були розкидані по вулицях міста 60 листівок ЦК КПЗУ, складених українською та польською мовами. В одній з них говорилося: «У нас на окупованій Західній Україні масове безробіття, голод, холод і плямистий тиф. Таку долю Бек і Гітлер та їх гайдуки Луцький, Целевич та Коновалець готує нашим радянським братам. Товариші! Боронімо до останньої краплі крові нашу вільну соціалістичну Україну перед зазіханням польських і німецьких імперіалістів та їх нікчемних запроданців з табору української націоналістичної контрреволюції!».
Свободу й щастя трудящим Ділятина приніс золотий вересень 1939 року. Ще до приходу Червоної Армії у Ділятині з ініціативи колишніх членів КПЗУ створюється ревком і народна міліція, які налагодили громадський порядок у місті. Вони примусили рештки польської армії скласти зброю, захищали місцеве населення від мародерства відступаючих польських військових. Було вжито також заходів щодо охорони мостів та інших важливих об'єктів.
Урочисто й радо зустріли трудящі Ділятина частини Червоної Армії. Задовго до прибуття радянських бійців скрізь замайоріли червоні прапори. На площі біля школи зібралося майже все населення. З хлібом-сіллю, вигуками «ура» зустрічали визволителів робітники лісопильного заводу. Дівчата вручили бійцям букети квітів. Радянські офіцери й солдати розповіли про визвольний похід Червоної Армії, про успіхи Країни Рад. Одразу ж після цієї визначної події населення взяло активну участь у виборах депутатів до Народних Зборів Західної України. В Ділятині створено міську Раду, першим головою її став С. В. Зварищук, а секретарем П. Д. Козак. З 1940 року Ділятин віднесено до категорії селищ міського типу, він деякий час був центром району, а згодом, у 1941 році, селище разом з навколишніми селами відійшло до Яремчанського району.
Було націоналізовано ділятинські промислові підприємства: лісопильний завод, цегельню, пекарню. Всі вони забезпечувалися необхідною сировиною й почали працювати безперебійно. З перших днів своєї діяльності місцеві радянські органи
розподілили між населенням націоналізовану землю. Біднота одержала безплатну допомогу насінням і сільськогосподарським реманентом.
Подбали і про забезпечення промислових підприємств, установ та організацій висококваліфікованими спеціалістами. До Ділятина на роботу прибули фахівці із східних областей України, які передавали свій досвід


Сучасна карта - Ділятин