Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ділятин

Сторінка 6 з 7
антирадянську агітацію, намагалися зірвати роботу радянських установ. Комуністи очолили боротьбу з націоналістичними бандами, разом з безпартійними активістами вживали заходів, щоб ліквідувати бандерівські групи. В цій боротьбі від кривавих бандитських рук загинули М. І. Гринишин,М. П. Матіюк, П. Д. Романюк і М. Д. Романюк. Та націоналістичні банди були ліквідовані.
Трудящі продовжували відбудовувати пошкоджене війною господарство. Вже на початку 1945 року лісозавод реорганізували в лісокомбінат, до складу якого входили два лісопункти. На комбінаті у вересні 1946 року створено партійну організацію. Поступово підприємство зростало. До його складу входили лісопильний завод, цехи: столярний, меблевий, деревообробний. Комбінат нині виготовляє столи» шафи, тумбочки, пасажирські ліфти. Його продукція, зокрема пиломатеріали, йде у соціалістичні країни, а також ФРН. Зріс і рівень механізації лісозаготівель. Якщо в 1959 році заготівля лісу електропилами і бензопилами становила лише 73,7 проц., то вже у 1967 році вона досягла майже 100 проц. У роки післявоєнних п'ятирічок адміністрація і партійна організація комбінату доклали багато зусиль до створення культурно-побутових умов для робітників: тут побудовано шість гуртожитків, відкрито сім магазинів, дві їдальні, хлібопекарню.
На комбінаті виросли нові люди, такі, як Д. М. Гоголь. Його біографія схожа на життєвий шлях багатьох мешканців Ділятина. Народився Д. М. Гоголь у бідній селянській сім'ї. В дитячі роки, закінчивши всього три класи, він заробляв собі на шматок хліба, а в чотирнадцять років став лісорубом. Лише за Радянської влади Д. М. Гоголь відчув себе повноправним громадянином, що будує нове життя. За трудові успіхи в роки післявоєнних п'ятирічок йому присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці. Ветераном підприємства є М. М. Дутчак. Трудящі селища висловили їй високе довір'я, обравши депутатом обласної Ради депутатів трудящих. Серед трудівників Прикарпаття відоме ім'я І. Д. Касіянчука. Зміна, яку він очолював, одною з перших почала випуск бездефектної продукції. І. Д. Касіянчук бере активну участь у громадській роботі, трудящі Надвірнянського району обрали його депутатом Верховної Ради УРСР. Невпинно зростає число висококваліфікованих спеціалістів на комбінаті. В 1969 році тут працювало 44 інженери, 96 техніків. Багато робітників навчаються у вузах і технікумах без відриву від виробництва, здобувають середню освіту в школі робітничої молоді.
Помітне місце в економіці Ділятина належить деревообробній фабриці, яка випускає віконні та дверні блоки, меблі для установ і шкіл. Добре обладнаний і успішно працює Ділятинський харчокомбінат, що складається з хлібобулочного, сокодавного, виноробного, кондитерського цехів та цеху безалкогольних напоїв. За останні роки значно збільшився випуск продукції. Лише випікання хліба зросло з 6 тонн в 1960 році до 12 тонн у 1967 році. Колектив комбінату успішно освоїв випуск широкого асортименту продукції, у т. ч. хліб «Закарпатський», шипуче вино «Прикарпатське». З 1955 року функціонує комбінат комунальних підприємств, який дбає про благоустрій. У селищі 1962 року створено газове господарство, що забезпечує паливом понад 280 сімей.
Багато чого зроблено в Ділятині й для охорони здоров'я, розвитку освіти, культури. Тепер у селищі є лікарня з пологовим відділенням, тубдиспансер, амбулаторія, аптека. Завдяки зростанню життєвого рівня трудящих та поліпшенню профілактичних заходів різко скоротилося число захворювань. Діти ділятинських трудівників здобувають знання в загальноосвітній трудовій політехнічній школі, двох восьмирічних. А музично обдаровані відвідують філію Надвірнянської музичної школи. Є в Ділятині і вечірня школа робітничої молоді. Понад 500 його уродженців - випускники вищої та середньої школи.
За післявоєнні роки великі успіхи досягнуті в розвитку культури. В 1946 році тут споруджено кінотеатр, будинок культури, клуб. Значні досягнення мають ділятинці в розвитку художньої самодіяльності. Вони пишаються своїм земляком І. П. Лазаревим, який протягом багатьох років є переможцем районних і обласних конкурсів. За майстерне виконання пісень І. П. Лазарєв став лауреатом республіканського конкурсу, брав участь у Всесоюзному фестивалі молоді, був нагороджений золотою й срібною медалями. Його виконання пісні «Верховино, мати моя» широко відоме в республіці. В числі


Сучасна карта - Ділятин