Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В процесі колективного виробництва виросли досвідчені кадри. Колгоспні спеціалісти сільського господарства піклуються про те, щоб у кожній бригаді, ланці люди набували не тільки майстерності, а й наукових знань. Агроном, зоотехнік, головний механік керують гуртками, де колгоспники підвищують свою кваліфікацію.
Колгосп ім. Т. Г. Шевченка - типово передгірський. Тому доводиться докладати багато праці, щоб родила земля. Колгоспники прагнуть зробити рентабельними всі галузі, зокрема й допоміжні, в яких зайнято 250 чоловік. Столярна майстерня виготовляє кузови для автомашин. Замовлення на них надходять з Вінницької, Одеської, Миколаївської та інших областей. Майстерня також виробляє віконні блоки й рами, парникові рами й короби, дерев'яні фургони для автомашин технічної допомоги, будиночки для меліораторів тощо. Чималі прибутки дає колгоспу цегельний завод. Тут встановлено новий прес, автоматичний транспортер для подачі глини, механізовано завантаження і вивантаження цегли з печей, розширено сушильне господарство, запроваджено автоматичне різання цегли, прокладено вузькоколійку. В 1969 році відкрито нові цехи - керамічний та кахляний. Колгосп має художню та кравецьку майстерні. Крім одягу, тут освоєно випуск оригінальних господарських і пляжних сумок, целофанових чохлів для одягу тощо. В художній майстерні виконують замовлення київської бази «Укроптгалантерея» на виготовлення головних хусток, різних прикрас, плакатів.
Істотна частка одержуваних прибутків витрачається колгоспом на розширене відтворення та спорудження культурно-побутових об'єктів. За останні 10 років зведено кілька тваринницьких приміщень, зокрема два 4-рядні комплексно механізовані корівники, кормоцех, збудовано два льонопереробні цехи, два криті токи, консервний цех, 2-поверховий будинок побуткомбінату. Колгосп ім. Т. Г. Шевченка
спільно з сусідньою артіллю «Більшовик» будує пансіонаї, де відпочиватимуть колгоспники й туристи. За цей же період загальний фонд оплати праці колгоспників збільшився у 5 разів. Великі кошти витрачає колгосп на оздоровлення і лікування трудівників. Лише за два роки 18 колгоспників побували на курортах і в будинках відпочинку.
Типовим прикладом докорінного поліпшення умов життя селян Ценяви є зміни в родині колишнього бідняка Андрія Грицькова. Здобувши зг радянських часів середню спеціальну освіту, сам він працює старшим інспектором райфінвідділу. Син Любомир закінчив Чернівецький університет, працює інженером-гідрологом в Івано-Франківську. Молодший - Мирослав закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу, нині - інженер-геолог в Миргороді.
Лише за Радянської влади, в умовах колгоспного життя змогла вирватися з темряви і злиднів багатодітна сім'я О. Г. Федорова. Дружина його Марія Миколаївна нагороджена орденом «Материнська слава», тепер вона на пенсії, живе в новій хаті. 8 їхніх дітей вже здобули освіту, оволоділи спеціальностями і працюють в різних галузях народного господарства, а двоє молодших ще навчаються у профтехучилищі та школі-інтернаті.
Колгоспний лад назавжди поклав край нестаткам. За польської окупації Ю. С. Максимів мав гектар землі, коня, корову, але прогодувати своїх трьох дітей без додаткових заробітків не міг і мусив працювати на лісорозробках в Осмолоді. Нині всі сини Ю. С. Максимова мають спеціальність, живуть заможно. Батьки після багаторічної сумлінної праці в колгоспі пішли на заслужений відпочинок, одержують пенсії, мають повний достаток.
Зростання артільного господарства, розвиток усіх його галузей завжди в полі зору партійної організації, на обліку в ній тепер 38 комуністів. 16 років керує колгоспом комуніст В. М. Джурин. Розпочав своє трудове життя він у ранньому дитинстві, коли пас в наймах худобу. Під час служби в рядах
Ценява
Сторінка 5 з 7
на високорозвинуте багатогалузеве господарство. За виробничі успіхи артіль в 1968 році нагороджено перехідним Червоним прапором РК КП України, а також занесено на обласну Дошку пошани. Не менше уваги приділяли піднесенню тваринництва колгоспу. З-поміж кращих трудівниць підібрали доярок і телятниць, організували їх навчання. Встановили додаткову грошову оплату. Тим часом розгорнули будівництво 10 тваринницьких приміщень, закупили значну кількість худоби. Тепер стадо налічує 1 тис. голів (у т. ч. 390 корів). На фермах запроваджено внутрігосподарську спеціалізацію. Колгосп ім. Т. Г. Шевченка - типово передгірський. Тому доводиться докладати багато праці, щоб родила земля. Колгоспники прагнуть зробити рентабельними всі галузі, зокрема й допоміжні, в яких зайнято 250 чоловік. Столярна майстерня виготовляє кузови для автомашин. Замовлення на них надходять з Вінницької, Одеської, Миколаївської та інших областей. Майстерня також виробляє віконні блоки й рами, парникові рами й короби, дерев'яні фургони для автомашин технічної допомоги, будиночки для меліораторів тощо. Чималі прибутки дає колгоспу цегельний завод. Тут встановлено новий прес, автоматичний транспортер для подачі глини, механізовано завантаження і вивантаження цегли з печей, розширено сушильне господарство, запроваджено автоматичне різання цегли, прокладено вузькоколійку. В 1969 році відкрито нові цехи - керамічний та кахляний. Колгосп має художню та кравецьку майстерні. Крім одягу, тут освоєно випуск оригінальних господарських і пляжних сумок, целофанових чохлів для одягу тощо. В художній майстерні виконують замовлення київської бази «Укроптгалантерея» на виготовлення головних хусток, різних прикрас, плакатів.
Істотна частка одержуваних прибутків витрачається колгоспом на розширене відтворення та спорудження культурно-побутових об'єктів. За останні 10 років зведено кілька тваринницьких приміщень, зокрема два 4-рядні комплексно механізовані корівники, кормоцех, збудовано два льонопереробні цехи, два криті токи, консервний цех, 2-поверховий будинок побуткомбінату. Колгосп ім. Т. Г. Шевченка
спільно з сусідньою артіллю «Більшовик» будує пансіонаї, де відпочиватимуть колгоспники й туристи. За цей же період загальний фонд оплати праці колгоспників збільшився у 5 разів. Великі кошти витрачає колгосп на оздоровлення і лікування трудівників. Лише за два роки 18 колгоспників побували на курортах і в будинках відпочинку.
Типовим прикладом докорінного поліпшення умов життя селян Ценяви є зміни в родині колишнього бідняка Андрія Грицькова. Здобувши зг радянських часів середню спеціальну освіту, сам він працює старшим інспектором райфінвідділу. Син Любомир закінчив Чернівецький університет, працює інженером-гідрологом в Івано-Франківську. Молодший - Мирослав закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу, нині - інженер-геолог в Миргороді.
Лише за Радянської влади, в умовах колгоспного життя змогла вирватися з темряви і злиднів багатодітна сім'я О. Г. Федорова. Дружина його Марія Миколаївна нагороджена орденом «Материнська слава», тепер вона на пенсії, живе в новій хаті. 8 їхніх дітей вже здобули освіту, оволоділи спеціальностями і працюють в різних галузях народного господарства, а двоє молодших ще навчаються у профтехучилищі та школі-інтернаті.
Колгоспний лад назавжди поклав край нестаткам. За польської окупації Ю. С. Максимів мав гектар землі, коня, корову, але прогодувати своїх трьох дітей без додаткових заробітків не міг і мусив працювати на лісорозробках в Осмолоді. Нині всі сини Ю. С. Максимова мають спеціальність, живуть заможно. Батьки після багаторічної сумлінної праці в колгоспі пішли на заслужений відпочинок, одержують пенсії, мають повний достаток.
Зростання артільного господарства, розвиток усіх його галузей завжди в полі зору партійної організації, на обліку в ній тепер 38 комуністів. 16 років керує колгоспом комуніст В. М. Джурин. Розпочав своє трудове життя він у ранньому дитинстві, коли пас в наймах худобу. Під час служби в рядах