Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Снятин

Сторінка 6 з 9
проходило засідання, висловили протест проти тих, які пролізли в партію і шкодять визвольній боротьбі. Жінки звернулися із закликом до рядових радикалів, щоб вони не піддавалися профашистським верховодам і відстоювали інтереси трудового народу.
В 30-х роках у Снятині діяли місцевий комітет КПЗУ, комсомольський комітет та організація МОДРу. Це були ті центри, які скеровували трудящих на вірний шлях визвольної боротьби. У жовтні 1936 року комуністи організували страйк робітників снятинських взуттєвих майстерень. Власники майстерень змушені були підвищити заробітну плату.
Активними борцями проти панського гніту були комсомольці. В ніч на 7 листопада 1937 року В. Чепіга, М. Якимець, В. Ґончарик, І. Бурляк вивісили червоні прапори на найвищих спорудах та деревах міста, а на фасадах будинків центральної вулиці написали революційні заклики.
Коли у вересневі дні 1939 року Червона Армія почала визвольний похід на Західну Україну, з ініціативи' колишніх членів КПЗУ та КСМЗУ в місті було створено революційний комітет. До нього ввійшли М. Чепіга, В. Чепіга, В. Ніцович, Е. Жукатинський. Ревком організував збройні загони, які взяли під охорону вузол зв'язку, банк, залізничну станцію та інші установи, підтримували порядок у місті й повіті, роззброювали поліцію, збирали зброю. 19 вересня населення Снятина урочисто, з хлібом-сіллю зустріло червоних бійців. Люди вийшли з червоними прапорами, співали пісень. Революційний комітет на міському стадіоні скликав багатолюдний мітинг, присвячений визволенню міста Червоною Армією від польських окупантів.
Першими кроками Радянської влади в Снятині була передача землі селянам, націоналізація промислових і торговельних підприємств, надання матеріальної допомоги біднякам. У місті відкрили середню школу з українською мовою навчання, в колишньому поміщицькому будинку - дитячий будинок, організували дитячий
садок та ясла. До роботи в школах міста було залучено 26 учителів, 17 з яких до визволення не мали роботи. Із східних областей приїхало ще 32 досвідчені вчителі. На 1940/41 навчальний рік держава асигнувала на ремонт закладів освіти 75 тис. крб. Почали також працювати бібліотеки, кінотеатр, будинок культури, гуртки художньої самодіяльності.
Пленум Снятинського райкому КП(б)У, що відбувся 19 квітня 1940 року, обрав бюро та затвердив завідуючих відділами. Комуністи обговорили питання про організацію МТС, колективізацію сільського господарства. У Снятині на керівну роботу з місцевого населення було висунуто 18 чоловік, у т. ч. 4 жінки.
У жовтні 1940 року в Снятині створено міську партійну організацію, яка налічувала 22 комуністи. Районна комсомольська організація, заснована ще на початку року, нараховувала 242 члени ВЛКСМ.
Та німецько-фашистські окупанти принесли мирному населенню міста страждання й горе. Вони захопили Снятин 1 липня 1941 року/
Снятинці не корилися фашистським окупантам, ухилялися від поставок хліба, одягу й різних матеріалів для фашистської армії. Найбільш яскравим прикладом є вчинок робітника Снятинського млина І. Г. Бордуна, який заховав від фашистів усі приводні ремені, лабораторне устаткування млина тощо. Коли Снятин було визволено, він передав командуванню Червоної Армії збережене устаткування млина, а також 127 тонн зерна, 120 тонн борошна, 650 штук мішкотари.
Встиг заховати червоні прапори голова Снятинського райвиконкому Г. П. Кононенко. Його дружина Ганна Прокопівна завезла їх до Ладижина на Житомирщині. Там, у своєї сестри, жінка заховала їх у застінок. Коли в 1944 році Житомирщину було визволено від окупантів, Ганна Прокопівна передала червоні прапори партійним органам для передачі снятинцям.
Окупанти жорстоко розправлялися з радянськими активістами. Вони замучили М. Чепігу, В. Шувальського, О. Смеречинського, К. Чепігу, Р. Виноградника, Р. Маслянку, М. Бордуна, В. Гуцуляка, Р. Худяк. Від рук фашистів загинули перші комсомольці Снятина М. Сав'юк, І. Ніцович, К. Одинська. За містом, у лісі біля села Потічка, гітлерівці знищили близько 5 тис. жителів Снятинського району. 110 чоловік, у т. ч. 27 жінок, вони вивезли на каторжні роботи до Німеччини, заарештували й катували 98 чоловік.


Сучасна карта - Снятин