Сторінка 8 з 9
стадіон, впорядковано міський пляж, човнову станцію. З 1964 року житлові будинки й промислові підприємства опалюються природним газом.
Снятин розташований у такому місці, яке має дуже вигідні шляхи сполучення. Через Снятинський автовокзал проходить 68 автобусних
маршрутів. З 1959 року встановлено регулярний авіазв'язок міста з Івано-Франківськом, Чернівцями та Городенкою. Тричі на добу тут приземляються поштово-пасажирські літаки. Із Снятина за 20-30 хвилин пасажир може дістатися літаком обласного центру, а звідти потрапити до будь-якого міста країни. Через залізничну станцію Снятин проходять поїзди Москва -Івано-Франківськ, Одеса -Івано-Франківськ, Львів -
Чернівці, на Варшаву, на Бухарест, а також багато поїздів приміського сполучення.
В місті є лікарня на 100 ліжок, дитяча лікарня, тубдиспансер, ясла, два дитячі садки. Трудящих обслуговують 34 лікарі та 95 медичних працівників середньої кваліфікації. Жителі користуються добре обладнаною поліклінікою, дитячою консультацією, 2 аптеками.
Створені всі умови для розвитку освіти і культури. У Снятнні функціонують середня школа ім. В. Стефаника, середня школа-інтернат, працює 110 вчителів. За післявоєнні роки середню освіту тут здобули 1460 юнаків та дівчат. В дитячій музичній школі на відділах скрипки, фортепіано, баяна, домри, духового оркестру навчається 290 дітей, працює 29 кваліфікованих спеціалістів. Мешканці міста, які з тих чи інших причин не змогли своєчасно здобути середню освіту, вчаться тепер без відриву від виробництва у середній школі робітничої молоді та в середній заочній школі.
Люблять свій будинок піонерів снятинські діти. Тут працює 7 різних гуртків. У дитячій спортивній школі набувають майстерності 210 дітей. У ювілейному 1967 році юні спортсмени одержали чудовий подарунок від Батьківщини - спортивний комплекс, де є закритий басейн для плавання. В місті є 3 спортзали, стрілецький тир, стадіон, 3 баскетбольні, 4 волейбольні майданчики.
1969 року відзначив своє 30-річчя Снятинський сільськогосподарський технікум. 48 висококваліфікованих спеціалістів готують кадри на відділах агрономії, механізації та електрифікації. Для практичних занять учнів технікум має добре обладнані лабораторії, новозбудовану майстерню, сільськогосподарські машини, 410 га орної землі, тваринницьку ферму. Щороку тут навчається понад 700 чоловік на очному і понад 600 - на заочному відділеннях. На 1 січня 1969 року середню спеціальну освіту здобули 2520 чоловік.
В Снятинському культосвітньому училищі навчається близько 400 чоловік, працює 52 викладачі. Училище має відділи: диригентськохоровий, духовий, хореографічний, народних інструментів, театральний. За роки свого існування училище випустило 1260 спеціалістів культосвітньої роботи, які працюють здебільшого на Івано-Франківщині.
Трудящі Снятина мають всі умови для культурного відпочинку. В місті є будинок культури, працюють 13 гуртків художньої самодіяльності, народний університет культури, широкоформатний і літній кінотеатри, бібліотека для дорослих. У 1949 році в Снятині відкрито літературномеморіальний музей Марка Черемшини. Він міститься в будинку, де у 1922 - 1927 рр. жив письменник.
За роки Радянської влади в місті виросли нові кадри інтелігенції. На кінець 1968 року в Снятині, крім учителів шкіл, технікумів, лікарів, працювали близько 200 спеціалістів з вищою й середньою спеціальною освітою.
Багато мешканців Снятина стали знатними людьми. Найбільш відомі -народний художник СРСР, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка В. І. Касіян. Художник підтримує тісні зв'язки з своїми земляками, часто відвідує Снятин, подарував ряд своїх робіт музею Марка Черемшини.
В 1877-1882 рр. жила в Снятині з сім'єю письменниця демократичного напрямку, публіцистка й громадська діячка Наталія Іванівна Кобринська (Озаркевич). 28 лютого 1901 року тут народився український радянський композитор і педагог Р. А. Симович. Він написав ряд симфоній, увертюр, симфонічних поем та камерно-інструментальних творів. 1954 року Р. А. Симовича було удостоєно звання заслуженого діяча мистецтв Української РСР. В 1944-1949 рр. у Снятині жив і працював український письменник П. І. Мельник (псевдонім Петро Голота).
Дивиться також інші населені пункти району: