Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Колгосп розгортав будівництво. Тут спорудили конюшню, свинарник, зерносховище, критий тік. У 1950 році створено першу в районі племінну свиноферму. Через три роки господарство вже мало 100 коней, 109 голів великої рогатої худоби, близько 200 свиней, багато овець, птиці. Врожайність зернових культур збільши
лася на 3-4 цнт з одного гектара. Зростали прибутки артілі. У колгоспі з'явились перші передовики виробництва. В 1952 році ланки М. К. Копаницької та А. О. Коваль виростили по 48 цнт кукурудзи з гектара.
В селі працювали клуб, бібліотека, систематично демонструвалися кінофільми. Комуністи і комсомольці випускали стінні газети, польові «блискавки», читали лекції, доповіді, проводили бесіди, роз'яснювали політику Комуністичної партії і Радянського уряду, розповідали про реакційну суть ідеології українських буржуазних націоналістів, про міжнародні події. Учительський колектив провів значну роботу щодо
ліквідації неписьменності. На 1953 рік в Олешеві не було жодної дорослої неписьменної людини.
В 1953 році Олешівський і Буківнянський колгоспи об'єдналися. Через два роки до новоствореної артілі приєднався колгосп ім. Жданова с. Антонівки, а в 1959 році - колгосп ім. Івана Франка с. Острині. Об'єднана сільськогосподарська артіль дістала назву «Прогрес».
Колгосп «Прогрес» став великим, багатогалузевим господарством з земельним фондом 3172 гектари. Провідні культури колгоспу - озима пшениця й цукровий буряк. У 1968 році пшеницею засівали 650, а буряками - 260 гектарів. З ініціативи партійної організації у колгоспі розгорнулася боротьба за підвищення врожайності всіх сільськогосподарських культур і зниження їх собівартості. Для підвищення знань колгоспників створили агрошколу.
Велику допомогу колгоспові в поліпшенні агротехніки подає держава. За державний рахунок щороку вапнуються кислі грунти. Артіль одержує торф для виробництва органічних добрив; викорчовуються чагарники для збільшення посівних площ. Крім цього, держава дедалі збільшує постачання господарству різноманітної техніки. Зараз у колгоспі є 16 вантажних автомашин, 20 тракторів. Працюють також 6 зернових, 2 кукурудзозбиральні, 2 бурякозбиральні комбайни і багато інших машин. З 1962 року колгосп одержує від держави електроенергію.
Важливою галуззю сільськогосподарського виробництва артілі є тваринництво. Довгий час воно розвивалося дуже повільно. Партійна організація зосередила увагу на цій ділянці. Комуністи організували вивчення тваринниками передового досвіду, були зміцнені кадри працівників ферми. В артілі електрифіковані всі виробничі приміщення, в т. ч. тваринницькі ферми, а з 1967 року в колгоспі запроваджено електродоїння. Вжиті заходи забезпечили ріст поголів'я худоби. З року в рік колгосп став збільшувати виробництво м'яса, молока.
Зростає оплата праці колгоспників. У 1963 році вартість одного людино-дня складала 94 коп., а в 1968 році - 2 крб. 60 коп. З 1959 року в артілі запроваджено грошову оплату праці з щомісячним авансуванням. Значні кошти виділяються для пенсійного забезпечення її членів. У 1968 році пенсію одержували понад 500 колгоспників. 82 чоловіка (інваліди Великої Вітчизняної війни, рідні загиблих на фронті, багатодітні і одинокі матері) одержують пенсії від держави.
В колгоспі розгортається соціалістичне змагання за збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Серед трудівників багато таких, що добилися
високих показників у праці. Ланкова-механізатор комуніст С. М. Соловій, за прикладом О. В. Гіталова, почала вирощувати й збирати кукурудзу без затрат ручної праці. В 1968 році її ланка зібрала по 76 цнт цієї культури на площі 40 га. С. М. Соловій нагороджена орденом Леніна. Вона - член Івано-Франківського обкому КП України, була делегатом XXIII з'їзду КП України.
Ланка, яку очолює М. А. Рудяк, у 1968 році виростила по 300 цнт картоплі на кожному га. Серед тваринників кращих успіхів досягли доярки О. П. Онищук, А. І. Волошин, Р. І. Матвій, Г. М. Бойчук, М. П. Андрусишин. Вони
Олешів
Сторінка 5 з 7
придбання худоби й реманенту. Хліборобів постачали посівним матеріалом, мінеральними добривами, МТС обробляла машинами землю, допомагала в збиранні та обмолоті зернових.Колгосп розгортав будівництво. Тут спорудили конюшню, свинарник, зерносховище, критий тік. У 1950 році створено першу в районі племінну свиноферму. Через три роки господарство вже мало 100 коней, 109 голів великої рогатої худоби, близько 200 свиней, багато овець, птиці. Врожайність зернових культур збільши
В селі працювали клуб, бібліотека, систематично демонструвалися кінофільми. Комуністи і комсомольці випускали стінні газети, польові «блискавки», читали лекції, доповіді, проводили бесіди, роз'яснювали політику Комуністичної партії і Радянського уряду, розповідали про реакційну суть ідеології українських буржуазних націоналістів, про міжнародні події. Учительський колектив провів значну роботу щодо
ліквідації неписьменності. На 1953 рік в Олешеві не було жодної дорослої неписьменної людини.
В 1953 році Олешівський і Буківнянський колгоспи об'єдналися. Через два роки до новоствореної артілі приєднався колгосп ім. Жданова с. Антонівки, а в 1959 році - колгосп ім. Івана Франка с. Острині. Об'єднана сільськогосподарська артіль дістала назву «Прогрес».
Колгосп «Прогрес» став великим, багатогалузевим господарством з земельним фондом 3172 гектари. Провідні культури колгоспу - озима пшениця й цукровий буряк. У 1968 році пшеницею засівали 650, а буряками - 260 гектарів. З ініціативи партійної організації у колгоспі розгорнулася боротьба за підвищення врожайності всіх сільськогосподарських культур і зниження їх собівартості. Для підвищення знань колгоспників створили агрошколу.
Велику допомогу колгоспові в поліпшенні агротехніки подає держава. За державний рахунок щороку вапнуються кислі грунти. Артіль одержує торф для виробництва органічних добрив; викорчовуються чагарники для збільшення посівних площ. Крім цього, держава дедалі збільшує постачання господарству різноманітної техніки. Зараз у колгоспі є 16 вантажних автомашин, 20 тракторів. Працюють також 6 зернових, 2 кукурудзозбиральні, 2 бурякозбиральні комбайни і багато інших машин. З 1962 року колгосп одержує від держави електроенергію.
Важливою галуззю сільськогосподарського виробництва артілі є тваринництво. Довгий час воно розвивалося дуже повільно. Партійна організація зосередила увагу на цій ділянці. Комуністи організували вивчення тваринниками передового досвіду, були зміцнені кадри працівників ферми. В артілі електрифіковані всі виробничі приміщення, в т. ч. тваринницькі ферми, а з 1967 року в колгоспі запроваджено електродоїння. Вжиті заходи забезпечили ріст поголів'я худоби. З року в рік колгосп став збільшувати виробництво м'яса, молока.
Зростає оплата праці колгоспників. У 1963 році вартість одного людино-дня складала 94 коп., а в 1968 році - 2 крб. 60 коп. З 1959 року в артілі запроваджено грошову оплату праці з щомісячним авансуванням. Значні кошти виділяються для пенсійного забезпечення її членів. У 1968 році пенсію одержували понад 500 колгоспників. 82 чоловіка (інваліди Великої Вітчизняної війни, рідні загиблих на фронті, багатодітні і одинокі матері) одержують пенсії від держави.
В колгоспі розгортається соціалістичне змагання за збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Серед трудівників багато таких, що добилися
високих показників у праці. Ланкова-механізатор комуніст С. М. Соловій, за прикладом О. В. Гіталова, почала вирощувати й збирати кукурудзу без затрат ручної праці. В 1968 році її ланка зібрала по 76 цнт цієї культури на площі 40 га. С. М. Соловій нагороджена орденом Леніна. Вона - член Івано-Франківського обкому КП України, була делегатом XXIII з'їзду КП України.
Ланка, яку очолює М. А. Рудяк, у 1968 році виростила по 300 цнт картоплі на кожному га. Серед тваринників кращих успіхів досягли доярки О. П. Онищук, А. І. Волошин, Р. І. Матвій, Г. М. Бойчук, М. П. Андрусишин. Вони