Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Криворівня

Сторінка 4 з 8
У 1906-1912 рр. у Криворівні у селянина П. Потяка жив Гнат Мартинович Хоткевич - український письменник, артист і мистецтвознавець. Помітивши артистичні здібності селян, Г. Хоткевич створив 1910 року в сусідньому селі Красноїлові самодіяльний Гуцульський театр, для якого написав чотири п'єси. Лише в 1910- 1911 рр. Гуцульський театр побував у 62 містах Галичини.

Перебуваючи у селі Криворівні, Гнат Хоткевич написав повість «Камінна душа», історичну повість «Довбуш», п'єси «Довбуш», «Гуцульський рік», «Непросте», «Практикований жовнір». У творах, що ввійшли до збірок «Гуцульські оповідання», «Гірські акварелі», письменник відобразив величну красу карпатської природи, життя, боротьбу, заповітні мрії гуцулів.
На запрошення Хоткевича в 1909 році під час гастрольної поїздки за кордон Криворівню відвідали видатні діячі російського театру К. Станіславський, В. Немирович-Данченко, Л. Суляржицький. Вони були зачаровані красою Карпат, мистецтвом гуцулів. Пізніше між Г. Хоткевичем і К. Станіславським почалося листування
про можливість постановки п'єси «Довбуш» на сцені Московського художнього академічного театру. К. Станіславський вирішив запросити в Москву Г. Хоткевича для оформлення вистави, але перша світова війна перешкодила здійснити цей задум.
У 1912 році Г. Хоткевич, діставши дозвіл виїхати в Росію, з допомогою М. К. Заньковецької перевіз на Україну невеличку трупу (сім чоловік) гуцульського театру. З концертною програмою «Гуцульські вечори» трупа з великим успіхом виступала в Харкові, Одесі, Москві, Миколаєві, Херсоні.
У селі побували й відпочивали письменники Ю. Федькович, В. Стефаник, Ольга Кобилянська, Наталя Кобринська, Марко Черемшина, Осип Маковей, Антін
Крушельницький, Денис Лукіянович, М. Козоріс, історики М. Драгоманов, І. Крип'якевич, художники Іван Труш, Іван Северин.
У різні часи в селі проводили етнографічні дослідження, записували гуцульський фольклор польські письменники й етнографи Ю. Коженьовський, С. Вітвицький, Станіслав Вінценз, українські фольклорист М. Бучинський, економіст-статистик, етнограф і публіцист В. Навроцький, музикознавець і етнограф К. Квітка, педагог і етнограф В. Шухевич, етнограф, археолог і антрополог Ф. Вовк.
Під час першої світової війни Криворівня зазнала великих руйнувань, згорів будинок читальні. Майже все доросле чоловіче населення мобілізували до війська. Однак селяни не хотіли воювати за інтереси австро-угорської монархії і здавались у полон або дезертирували з фронту.
Під впливом перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції у Росії трудящі Криворівні посилюють боротьбу проти соціального й національного гніту. Криворівнянці В. І. Дячук, М. П. Харук, К. Сем'ян та ін., повернувшись з російського полону, розповідали своїм односельчанам про революційні події у Росії й на Україні. На зборах у березні 1919 року селяни засудили політику буржуазно-націоналістичного уряду ЗУНР і за прикладом своїх братів на Радянській Україні вимагали конфіскації поміщицьких земель і розподілу їх насамперед між малоземельними та інвалідами війни, безплатного випасу худоби в державних лісах тощо.
Весною 1919 року село Криворівню окупували румунські, а влітку цього ж року - польські війська. У ніч з 16 на 17 квітня 1920 року в сусідньому Верхньому Ясенові проти окупантів почалося повстання. Загін селян в кількості 600 чоловік організував оборону села; було зведено барикади з дерева, щоб не допустити ворога. Але повстання придушили. На знак солідарності з повсталими сусіднього села жителі Криворівні бойкотували заходи окупаційних властей, зокрема перепис населення 1921 року, вибори до сейму 1922 року, призов у польську армію. Комісар Криворівні С. Пшибиловський силою заганяв людей на вибори, а на початку 1923 року, щоб примусити молодь вступати до польської армії, викликав у село
каральну експедицію, яка ловила призовників й «обграбувала Криворівню до нитки».
Перша світова війна, колоніальна політика буржуазно-поміщицької Польщі, що призводили до масового зубожіння українських трудящих, виїзду їх за кордон у пошуках заробітку, змінили кількісний і соціальний склад населення Криворівні. 1921 року в селі налічувалося 383 двори, проживало 1653 мешканці, з них 1581 українець, 34 поляки і 38 євреїв. Більшість


Сучасна карта - Криворівня