Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В 1969 році колгоспові належало 3047 га сільськогосподарських угідь, з них 120 га орної землі, 1952 га сіножатей, 935 га пасовищ, 6090 га лісів і чагарників. На колгоспних ланах працює нова потужна техніка, якої в артілі стає все більше. В 1969 році колгоспний автопарк налічував 12 автомашин,
5 тракторів, чимало причіпного інвентаря, 4 агрегати для стрижки овець.
Колгосп добивається успіхів на всіх ділянках виробництва. Зростають прибутки артілі - підвищується оплата праці. В 1965 році колгоспники одержали по 1,19 крб., а в 1968 році - по 2,17 крб. на людино-день.
Швидкими темпами йде громадське будівництво. Лише з 1957 по 1968 рік споруджено корівник на 100 голів, вівчарник, гуртожиток для тваринників,"продуктовий магазин, школу, пологовий будинок, медпункт.
Про розвиток колгоспного виробництва та піднесення матеріального й культурного рівня сільських трударів постійно дбають партійна. організація артілі, створена 1953 року, та бригадна парторганізація Криворівні. За останні 3-5 років парторганізація зміцніла політично, організаційно, в 1969 році в ній налічувалося 62 члени КПРС.
Зростають добробут і культура колгоспного селянства. 108 чоловік одержують колгоспну пенсію. Щороку колгосп відраховує до пенсійного фонду району 16 тис. крб. Велике значення має перехід артілі в 1969 році на гарантовану грошову оплату праці. Нині середньомісячний заробіток доярки становить 100-120 карбованців.
Село змінило свій зовнішній вигляд. На місці курних хат виросли нові будинки. У післявоєнний час селяни звели 206 будинків, переважно 2-3-кімнатних, з просторими скляними верандами, з великими вікнами. Є і двоповерхові. Житла колгоспників обставлено хорошими сучасними меблями, які поступово заміняють саморобні мисники, лави, столи. Тепер у гуцульських оселях можна побачити тюлеві занавіски на вікнах, доріжки на підлозі. На ліжках - фабричні покривала замість верети чи ліжника, на стінах - вишиті рушники, килими, портрети Т. Г. Шевченка, І Я. Франка, репродукції картин радянських художників. Такий вигляд мають, зокрема, кімнати двоповерхового будинку столяра І. М. Цвілинюка. В одній з п'яти кімнат він розмістив власну бібліотеку, де переважають книги на історичну тематику. Його чотири брати - діти колишнього бідняка М. М. Цвілинюка, теж спорудили собі нові будинки.
Для побутового обслуговування населення в Криворівні працює лазня, 5 торговельних точок, сільське поштове відділення. Селяни
купують меблі, швейні машини, музичні інструменти, радіоі телеприймачі. Все більше в побут селян входять електроприлади, адже село 1969 року повністю електрифіковане.
Сталися великі зміни і в селянському одязі, харчуванні. Зовсім відійшли в минуле такі страви, як саламаха (бовтанка з товченим часником), чир (розведене водою борошно) та інші.
З 1947 року в селі працює медпункт, у 1960 році відкрито другий медпункт і пологовий будинок.
На території села є початкова та восьмирічна школи. При восьмирічній школі створено інтернат, краєзнавчу кімнату-музей.
Після закінчення восьмирічки багато криворівнянців вступає до Верховинської середньої школи. Серед тих, що закінчили вузи, В. М. Чуперчук - колишня артистка Гуцульського ансамблю пісні і танцю. Її брат Я. М. Чуперчук керує вокальнохореографічним ансамблем «Галичина» у Львові, 1969 року йому на міжнародному фестивалі фольклорного мистецтва у Франції присуджено золоту медаль.
З кожним роком збільшується число читачів та книжковий фонд сільської бібліотеки. В 1968 році тут було 8576 книг і 850 читачів. Працівники бібліотеки влаштовують читацькі конференції, організовують пересувні бібліотеки й виставки, проводять тематичні вечори.
Великою культурною подією для трудящих Криворівні і району було відкриття в 1953 році літературно-меморіального музею І. Франка в хаті, де жив письменник. До 1966 року музеєм завідувала дружина Г. Хоткевича Платоніда Володимирівна.
Криворівню відвідують багато туристів, діячів культури і науки. Під враженням від перебування в Криворівні М. Стельмах написав повість «Над
Криворівня
Сторінка 7 з 8
тваринницька ферма у 1969 році збільшилася до 730 голів великої рогатої худоби; 3400 овець, 67 коней.В 1969 році колгоспові належало 3047 га сільськогосподарських угідь, з них 120 га орної землі, 1952 га сіножатей, 935 га пасовищ, 6090 га лісів і чагарників. На колгоспних ланах працює нова потужна техніка, якої в артілі стає все більше. В 1969 році колгоспний автопарк налічував 12 автомашин,
Колгосп добивається успіхів на всіх ділянках виробництва. Зростають прибутки артілі - підвищується оплата праці. В 1965 році колгоспники одержали по 1,19 крб., а в 1968 році - по 2,17 крб. на людино-день.
Швидкими темпами йде громадське будівництво. Лише з 1957 по 1968 рік споруджено корівник на 100 голів, вівчарник, гуртожиток для тваринників,"продуктовий магазин, школу, пологовий будинок, медпункт.
Про розвиток колгоспного виробництва та піднесення матеріального й культурного рівня сільських трударів постійно дбають партійна. організація артілі, створена 1953 року, та бригадна парторганізація Криворівні. За останні 3-5 років парторганізація зміцніла політично, організаційно, в 1969 році в ній налічувалося 62 члени КПРС.
Зростають добробут і культура колгоспного селянства. 108 чоловік одержують колгоспну пенсію. Щороку колгосп відраховує до пенсійного фонду району 16 тис. крб. Велике значення має перехід артілі в 1969 році на гарантовану грошову оплату праці. Нині середньомісячний заробіток доярки становить 100-120 карбованців.
Село змінило свій зовнішній вигляд. На місці курних хат виросли нові будинки. У післявоєнний час селяни звели 206 будинків, переважно 2-3-кімнатних, з просторими скляними верандами, з великими вікнами. Є і двоповерхові. Житла колгоспників обставлено хорошими сучасними меблями, які поступово заміняють саморобні мисники, лави, столи. Тепер у гуцульських оселях можна побачити тюлеві занавіски на вікнах, доріжки на підлозі. На ліжках - фабричні покривала замість верети чи ліжника, на стінах - вишиті рушники, килими, портрети Т. Г. Шевченка, І Я. Франка, репродукції картин радянських художників. Такий вигляд мають, зокрема, кімнати двоповерхового будинку столяра І. М. Цвілинюка. В одній з п'яти кімнат він розмістив власну бібліотеку, де переважають книги на історичну тематику. Його чотири брати - діти колишнього бідняка М. М. Цвілинюка, теж спорудили собі нові будинки.
Для побутового обслуговування населення в Криворівні працює лазня, 5 торговельних точок, сільське поштове відділення. Селяни
купують меблі, швейні машини, музичні інструменти, радіоі телеприймачі. Все більше в побут селян входять електроприлади, адже село 1969 року повністю електрифіковане.
Сталися великі зміни і в селянському одязі, харчуванні. Зовсім відійшли в минуле такі страви, як саламаха (бовтанка з товченим часником), чир (розведене водою борошно) та інші.
З 1947 року в селі працює медпункт, у 1960 році відкрито другий медпункт і пологовий будинок.
На території села є початкова та восьмирічна школи. При восьмирічній школі створено інтернат, краєзнавчу кімнату-музей.
Після закінчення восьмирічки багато криворівнянців вступає до Верховинської середньої школи. Серед тих, що закінчили вузи, В. М. Чуперчук - колишня артистка Гуцульського ансамблю пісні і танцю. Її брат Я. М. Чуперчук керує вокальнохореографічним ансамблем «Галичина» у Львові, 1969 року йому на міжнародному фестивалі фольклорного мистецтва у Франції присуджено золоту медаль.
З кожним роком збільшується число читачів та книжковий фонд сільської бібліотеки. В 1968 році тут було 8576 книг і 850 читачів. Працівники бібліотеки влаштовують читацькі конференції, організовують пересувні бібліотеки й виставки, проводять тематичні вечори.
Великою культурною подією для трудящих Криворівні і району було відкриття в 1953 році літературно-меморіального музею І. Франка в хаті, де жив письменник. До 1966 року музеєм завідувала дружина Г. Хоткевича Платоніда Володимирівна.
Криворівню відвідують багато туристів, діячів культури і науки. Під враженням від перебування в Криворівні М. Стельмах написав повість «Над
Дивиться також інші населені пункти району:
- Яблуниця
- Устеріки
- Стебнів
- Пробійнівка
- Перехресне
- Кривопілля
- Красноїлів
- Зелена
- Замагорів
- Довгопілля
- Гринява
- Голови
- Верхній Ясенів
- Білоберізка
- Бистрець