Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Галич

Сторінка 3 з 10
пам'ятками високої культури живопису є ікона «Покрови богоматері» та мініатюри Галицького євангелія XIV ст., які зберігаються в Державній Третьяковській галереї у Москві. Під час татарської навали у 1241 році Галич було зруйновано. Князь Данило переніс свою столицю до Холма, а пізніше до Львова. Крилос залишився місцем перебування галицького єпіскопату. Пристань у гирлі Лукви на Дністрі зберегла певне торгове значення. Тут згодом виріс сучасний Галич.

У XIV ст. Галич вже не мав фортечних стін і належної системи укріплень. Через це він став легкою здобиччю під час наскоків удільних князів і бояр, загонів татар та угорців. 1349 року польський король Казимир III захопив Галич і приєднав його до Польщі. Галич став центром староства. Ним управляли магнати Потоцькі. З 1353 року Галичем на короткий час оволоділи литовські феодали.
Управляти містом старості допомагали члени ради міста, названі «радцями». Самоврядування було надто обмеженим. Міське самоврядування за т. зв. магдебурзьким правом (з 1367 року) привело до посилення впливу іноземців, насамперед поляків і німців, які разом з місцевими багатіями обмежували в правах галицьких міщан.
У зв'язку з частими антифеодальними виступами та нападами на Галичину татарських, молдавських та угорських феодалів, польський сейм вирішив укріпити новий Галич. У 1367.році почалося будівництво на горі, над Дністром і Луквою, замку, основної твердині Галицького староства. Спочатку це була дерев'яна споруда, обнесена земляними валами.
У 1370 році Галич опинився під владою угорського короля Людовіка Анжуйського, потім підлягав його васалові князеві Владиславу. Через 17 років Галич захопив польський король Ягайло, і відтоді місто стало на довгі роки власністю польської корони.
У 1405 році король приєднав до Галича територію лівого берега Дністра, т. зв. оболонь. На ній дозволено було розширити межі забудови міста і використовувати пасовиська. Водночас визначалися й значні повинності, які мали виконувати жителі міста.
Посилення процесу закріпачення селян викликало значне зростання класової боротьби. Від пасивних форм опору вона зростає до збройних виступів. У селянському повстанні під проводом Мухи, що охопило в 1490-1492 рр. територію Галичини і Північної Буковини, брало участь багато трудящих Галича. Повстанці розгромили каральні загони Я. Потоцького та місцевої шляхти й у 1490 році ово
лоділи Галичем, а звідти пішли на Львів. Після придушення повстання шляхта жорстоко розправилася з його учасниками.
У XVI і на початку XVII ст. в Галичі продовжували розвиватися промисли й ремесло. За описом 1570 року в місті існувало 2 солеварні, броварня, працювали 10 різників худоби, 11 шевців. 1579 року тут налічувався вже 81 ремісник, тоді як у 1565 році їх було тільки 18 чоловік. 1585 року в місті засновано кушнірський цех. Цеховий статут закріплював нещадну експлуатацію ремісничої бідноти, т. зв. челядників.
У дуже тяжких умовах іноземного поневолення розвивалася в Галичі українська культура й освіта. 1568 року створюється рукописне українське євангеліє. У 90-х роках XVII ст. тут виникло братство, а наприкінці століття - братська школа. В 1604-Ї606 рр. у місті існувала «руська» друкарня, відкрита Гедеоном Балабаном та його братом Федором.
На економічний культурний розвиток Галича негативно впливали часті напади татар. 3 І590 по 1633\рік на місто зроблено 29 татарських нападів, найбільш руйнівні з них були в 1594, 1612, 1624 роках. У 1621 році татари зруйнували Галич. На відбудову замку та оборонних споруд польські феодали стягли з трудящих міста понад 40 тис. злотих.
І все ж Галич поступово розвивався й зростав. Основну частину населення міста складали ремісники. В 1616 році тут проживало 2749 чоловік, з них 1566 були ремісники і члени їх родин. Переважну більшість становила міська біднота. 151 ремісник мав власний промисел, за який сплачував податок, було ще 189 власників будинків, 9 землевласників, 40 землеробів-загородників та ін. 1612 року в місті виник кравецький цех. Українці православної віри до керівництва цехами не допускалися.
На початку XVII ст. галицькі селяни замість грошової данини виконували всіляку роботу на користь пана по 5-6 днів на тиждень від лану. Крім того,


Сучасна карта - Галич