Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Городенка

Сторінка 6 з 8
комсомольці розшукали рідних героїв, зібрали великий біографічний матеріал про кожного воїна і в будинку піонерів відкрили музей борців за Радянську Батьківщину. Щовесни до Городенки приїжджають з усіх куточків нашої країни рідні воїнів.
Після визволення 734 жителі Городенки пішли в Червону Армію і громили фашистів на фронтах. Визволена Городенка лежала в руїнах. Окупанти спалили майже половину будинків трудящих, всі школи, будинок культури, зруйнували лікарню, зірвали міську електростанцію та вивели з ладу лінії електропередач. Награбоване промислове устаткування, обладнання культурно-освітніх закладів та інші матеріальні цінності, а також худобу фашисти вивезли до Німеччини. До того ж, у місті були поширені різні інфекційні хвороби як наслідок жахливих умов за часів окупації.
Найпершим завданням усіх радянських органів стала боротьба з епідемією висипного тифу. Було завезено медикаменти, відкрито лазні з дезкамерами, виділено приміщення для інфекційних ізоляторів, забезпечено лікарню медперсоналом, ліками, вакциною, транспортом. Всі мешканці підлягали профілактичному огляду з обов'язковою дезинфекцією одягу і житла. Через 3 місяці подолали цю важку перешкоду на шляху нормалізації життя міста.
Районний комітет партії та райвиконком підняли трудящих на відбудову міста. Починали з розчистки вулиць і під'їзних комунікацій. Розбирали руїни, ремонтували житлові будинки, медичні заклади. Працювали під лозунгом: «Якнайскоріше загоїмо рани рідного міста і достроково відбудуємо промислові об'єкти!». За 2 місяці після визволення став до ладу залізничний вузол, через півроку дала струм електростанція. Генератори на електростанцію надіслано з Москви, електродвигуни - з Уралу. З Середньої Азії надійшло обладнання для цукрового заводу, з Донбасу - вугілля. Саратовські робітники надіслали устаткування для відділення зв'язку. На кінець 1944 року введено в дію заводи: цукровий, спиртовий та маслоробний.
Одночасно йшла напружена підготовка до нового навчального року - в тимчасових майстернях виготовлялися парти, столи, класні дошки. Допомагали й учні, мобілізовані міськкомом ЛКСМУ. 1 вересня перед дітьми відчинилися двері
всіх шкіл міста - середньої та 3 семирічних. Тоді ж почалися заняття в школі механізаторів сільського господарства. За короткий час було підготовлено механізаторів багатьох спеціальностей. Наприкінці 1944 року відновився вихід районної газети «За
більшовицьку працю», щодня випускалися листки Інформбюро. Перемоги Червоної Армії на фронтах надихали трудящих міста на самовіддану працю.
Для поліпшення партійного керівництва на місцях восени 1946 року відкрито курси партійно-радянського активу, а в 1947 році почала працювати районна партійна школа. У села району було направлено 24 комуністи. Для подання практичної допомоги в здійсненні колективізації у 1947-1948 рр. створено 6 постійних бригад. Кожну з них очолював член райкому партії. Навесні 1948 року на території міста було організовано колгосп. Першим головою його обрано колишнього бідняка М. С. Ощипка. За артіллю було закріплено 2440 га землі, в т. ч. 2200 га орної. Завдяки активній участі робітників промислових підприємств і радянсько-партійних працівників Городенки в колгоспному будівництві в 1949 році колективізацію в районі було завершено. Колективи промислових підприємств Городенки успішно справилися з завданнями відбудови міста. Достроково виконали п'ятирічний план цукровий і спиртовий заводи та інші підприємства.
У 1955 році завершено реконструкцію цукрового комбінату (з 1946 р.) потужність зросла до 14 тис. цнт переробки буряків за добу. Стали до ладу хлібозавод та цегельно-черепичний завод. Прагнучи дати якомога більше продукції Батьківщині, робітники шукали шляхів підвищення продуктивності праці. Тільки на цукрокомбінаті в 1955 році запроваджено у виробництво 130 раціоналізаторських пропозицій, автором 7 з них був бригадир ремонтників X. П. Сидор. За п'ятирічку подвоїлася технічна озброєність МТС, що забезпечило механізацію основних виробничих процесів у всіх колгоспах району. Виросли також кадри механізаторів.
Протягом семирічки значно розширено основне підприємство міста - цукровий комбінат. Тут переобладнано основні цехи, реконструйовано складські приміщення, поліпшено умови праці, культуру виробництва,


Сучасна карта - Городенка