Сторінка 7 з 8
розширено і реконструйовано під'їзні шляхи до цехів переробки. Завдяки цьому добова переробка цукрової сировини зросла до 2 тис. тонн. Цукровий завод успішно виконав семирічний план. Колектив його змагався за звання комуністичного. Першою в місті 1967 року завоювала це звання бригада парокотельного цеху, очолювана комуністом М. М. Ґудзиком. В ювілейному 1967 році багатьох цукровиків нагороджено орденами і медалями, зокрема апаратника В. С. Курганевича - орденом Леніна.
Одночасно розвивалися й інші галузі промисловості. Великим підприємством став сироварний завод. «Російський», «Степовий», «Станіславський», «Лиманський» сири та бринза відомі як продукція відмінної якості. Майстри сироварного цеху К. П. Короташ і П. Я. Яремович - орденоносці. Досвідчені майстри передають свої знання молодій зміні. Завдяки вдосконаленню технології виробництва, сироварний завод у 1970 році почав переробляти 6 тис. цнт молока за добу. Понад 50 проц. продукції заводу йде на експорт у НДР, Чехословаччину, Францію, на Кубу та в інші країни.
Значних успіхів у розвитку громадського господарства досяг колгосп «Маяк». З 1961 року господарство спеціалізувалося на відгодівлі великої рогатої худоби та птиці, а також вирощенні цукрових буряків. У 1969 році колгосп «Маяк» об'єднано з колгоспом ім. 17 вересня. Нове господарство
має 5200 га угідь, в т. ч. 4 тис. га орної землі. Держава асигнувала кошти для створення великого спеціалізованого приміського господарства. В колгоспі створено птахоферму на 50 тис. курей, де працює пташницею колишня доярка Герой Соціалістичної Праці А. І. Шабат. Буряківнича ланка, яку очолює орденоносець Г. П. Токарик, 1968 року виростила по 786 цнт цукрових буряків на гектарі.
В Городенці в післявоєнні роки широко розгорнулося будівництво, особливо після створення в 1962 році спеціальної будівельної організації, яка одержала сучасну техніку - баштові крани, бетономішалки, транспортери тощо. Нові приміщення побудовано на цукровому комбінаті. Споруджено приміщення райпромкомбінату, газобалонного господарства, автобази, майстерні училища механізації, автовокзал. Виріс цілий комплекс культурно-освітніх та побутових споруд: середня школа, палац культури цукровиків, кінотеатр, готель, їдальня, ресторан, лазня, швейна майстерня, 6 магазинів, поліклініка. Споруджено близько 200 житлових будинків. 1962 року, коли став до ладу міський водопровід, остаточно розв'язано одвічну проблему постачання міста водою. З 1963 року Городенку підключено до державної електромережі. Вечірнє місто сяє вогнями, на вулицях встановлено світильники денного світла. За післявоєнне двадцятиліття зріс міський транспорт. Понад 600 машин щодоби перевозять тисячі тонн різноманітних вантажів. Автостанція міста приймає і відправляє 120 автобусів різних рейсів. В місті є понад 50 магазинів та ларків, 24 заклади громадського харчування. Для них споруджені сучасні красиві приміщення, зокрема універмаг «Ювілейний» та магазин «Кооператор».
Мешканці Городенки забезпечені висококваліфікованою медичною допомогою. В місті працює 40 лікарів, 128 чоловік середнього медперсоналу. На 37 жителів припадає 1 лікарняне ліжко. Мережа медичних закладів складається з міської лікарні, дитячої лікарні, двох диспансерів та двох здоровпунктів. Всі вони устатковані першокласним медичним обладнанням. Добре налагоджена медико-профілактична робота.
Високого рівня досягла в місті освіта. Діють 2 денні, вечірня і заочна середні та восьмирічна школи, а також професійно-технічне училище сільського господарства та дитяча спортивна школа. , В 1962 році в Городенці почала працювати музична школа по класу скрипки і форіепіано. Всі школи працюють в одну зміну. За довголітню і бездоганну роботу вчителька О. І. Шукіль удостоєна звання заслуженого вчителя УРСР, нагороджена орденом Леніна. В Городенці є будинок вчителя. З 1951 року працює будинок піонерів.
Трудящі Городенки за роки Радянської влади подолали культурну відсталість. У процесі розвитку економіки зростав і культурний рівень жителів міста. Своє дозвілля вони проводять у районному будинку культури, 2 кінотеатрах, 8 бібліотеках, двох клубах та двох палацах культури. Понад двадцятиліття при будинку культури працює ансамбль «Дністрові зорі». Йому присвоєно звання народного. До 100-річчя
Дивиться також інші населені пункти району: