Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Печеніжин

Сторінка 7 з 8
довелося ще певний час тримати оборону на північно-західній околиці Печеніжина.
Внаслідок окупації та воєнних дій у Печеніжині було зруйновано 2 школи, лікарню, близько 40 громадських приміщень, понад 640 житлових будинків, зірвано мости.
Щоб швидше підняти селище з руїн, державні та партійні органи вирішили насамперед налагодити виробництво пиломатеріалів та столярних виробів. Наприкінці 1945 року став до ладу цегельно-черепичний завод. Спеціальна будівельно-ремонтна бригада відбудовувала приміщення державних
установ. Створений у 1947 році комбінат побутових підприємств теж розпочав будівельні роботи. Було зведено магазин, їдальню, лазню, кілька житлових будинків.
Відроджувати зруйноване перешкоджали оунівці. Вони замордували близько 30 чоловік (зокрема голову селищної Ради І. В. Майданського), підпалювали установи та хати радянських активістів. Для боротьби з націоналістичними бандами мешканці селища створили винищувальний батальйон, з якого формувалися чергові патрульні групи. За допомогою державних органів невдовзі покінчили з підступним ворогом.
Наприкінці 1947 року відбудова селища в основному була завершена. Однак з відродженням сільського господарства справи стояли складніше. Засуха 1946 року, нестача робочої худоби, посівного матеріалу призвели до того, що частина земель не оброблялася. Поголів'я худоби, коней, свиней фашисти знищили більш як наполовину. Печеніжинці восени 1946 року дістали державну допомогу - 100 цнт насіння. їм також було продано по твердій ціні 180 коней. Працювали селяни під лозунгом: «Жодного незасіяного гектара!» В 1947 році печеніжинці освоїли всю довоєнну посівну площу. Одночасно організаційно-масова робота серед селян спрямовувалася на створення умов для об'єднання одноосібних господарств у артіль. Завдяки систематичним роз'ясненням комуністів, наполегливості селянактивістів Ю. Ф. Свищука, П. І. Мазурика, А. Г. Чупрея, І. Ю. Кузика та інших навесні 1950 року в селищі засновано колгосп імені Івана Франка, який об'єднував 292 двори.
Трудівники колгоспних полів і ферм, долаючи значні економічні труднощі, поступово зміцнювали матеріально-технічну базу артілі, поліпшували організацію
праці. В 1959 році артіль об'єднано з колгоспом с. Малого Ключева. Нове господарство названо ім'ям Олекси Довбуша. Об'єднання допомогло краще застосовувати техніку, добитися трудових успіхів. Коли ще в 1947 році на селянських нивах використовувалося для оранки 1200 корів, то в 1963 році колгосп ім. Олекси Довбуша мав 8 тракторів, 6 автомашин, 4 комбайни, 9 сівалок, 3 льономолотарки. Тут працювали 16 трактористів, 6 шоферів.
Колгосп поступово спеціалізувався на тваринництві. В 1965 році він мав 416 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 227 корів), близько 2 тис. овець. Земельна площа колгоспу становила 4430 га, в т. ч. 1512 га орної землі, 970 га сіножатей і пасовищ. У рільництві провідну галузь господарства становить льонарство. 1968 року доходи від цієї високоприбуткової культури зросли до 200 тис. крб. Спеціалізація колгоспу на вирощуванні льону-довгунця (з 1965 року) забезпечила рентабельність господарства.
Завдяки цьому артіль змогла щорічно асигнувати значні суми на капітальне будівництво. Якщо під час семирічки колгоспники звели тваринницьку ферму, кормопереробний цех, приміщення для переробки льону, то лише за 3 роки наступної п'ятирічки спорудили ще одну ферму, гаражі, пилораму, будинок для тваринників тощо.
В Печеніжині розвивається меблева промисловість. Продукція меблевого комбінату - столи, шафи, етажерки, тумбочки - користується широким попитом. Її збувають не тільки в межах області. Вироби комбінату надходять у Донбас, Крим, Молдавію. Невпинно зростає механізація трудомістких процесів, підвищується продуктивність праці. Наприклад, лише завдяки впровадженню 17 раціоналізаторських пропозицій 1968 року комбінат одержав 10 тис. крб. економії.
За роки Радянської влади старовинне селище Печеніжин значно виросло. Тепер тут зводять 2-3-кімнатні будинки, з широкими вікнами, красивими верандами. Таких будинків споруджено понад 600. Зникають з ужитку такі хатні речі, як мисники, полиці, скрині, тапчани. Натомість з'являються серванти, дивани, фурніровані ліжка, трюмо, гардероби. А барвисті килими


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Печеніжин