Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Печеніжин

Сторінка 8 з 8
й вишивані рушники дуже пасують до нових меблів. У 1967 році через центр селища прокладено асфальтоване шосе, а по обидва боки його - тротуари. Вулиці обсаджені живоплотом. Закладено 2 парки, кілька скверів, в яких відкрито пам'ятники В. І. Леніну, Т. Г. Шевченку, радянським воїнам-визволителям. З 1965 року працюють майстерні побутового обслуговування населення - кравецька, шевська, ремонту радіоприймачів, електроприладів, годинників.

Одним з яскравих покажчиків підвищення матеріального добробуту жителів селища є збільшення числа вкладників у ощадній касі. Якщо на початку 1963 року їх налічувалося 640, то на початок 1969 року стало 1100 чоловік.
Мешканці Печеніжина забезпечені висококваліфікованою медичною допомогою. Тут функціонує дільнична лікарня на 50 ліжок і шкірно-венерологічний диспансер, в яких працюють 10 лікарів і 36 чол. середнього медичного персоналу.
Великим здобутком трудящих Печеніжина в післявоєнні роки є повна ліквідація неписьменності, небувалий розвиток народної освіти. Відразу після визволення в селищі працювали семирічна та початкова школи. 1949 року семирічну школу перетворено на середню. Печеніжинська середня школа за двадцятиріччя існування видала 755 атестатів зрілості. Вечірня школа робітничої молоді за останнє десятиліття дала освіту 300 чоловікам. Понад 100 мешканців Печеніжина здобули вищу і середню спеціальну освіту, а син печеніжинського селянина-бідняка Василя Грабовецького Володимир здобув вчений ступінь доктора історичних наук. За післявоєнні роки 4 чол. закінчили Львівську консерваторію, 5 чол.- музичні училища, 105 чоловік навчаються у вузах і технікумах. Кожний третій мешканець Печеніжина нині вчиться.
Людно вечорами в будинку культури, де демонструються широкоекранні фільми, виступають гуртки художньої самодіяльності. Особливо популярні гурток сопілкарів, творчі колективи меблевого комбінату, вчителів. У двох бібліотеках селища налічується близько 40 тис. примірників політичної, художньої і наукової літератури. Тут проводяться читацькі конференції, диспути, бесіди про новини книжкового світу, читаються лекції членами товариства «Знання», яких в селищі 32 чоловіка. В селищі відкрито філію Коломийської дитячої музичної школи, а при середній школі створено музичну студію. В Печеніжині майже кожна сім'я користується радіо, передплачує газети й журнали. В селищі працюють 2 музеї - В. І. Леніна та історико-краєзнавчий.
Багатий Печеніжин народними талантами. З селища вийшли видатні різьбярі - І. Г. Семенюк, Іван Лугов'як, твори яких експонуються в Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини. В Печеніжині живе талановитий різьбяр М. І. Семенюк. Його вироби відзначаються особливою красою орнаменту й витонченістю.
Перед працьовитими людьми відкрито всі шляхи для удосконалення майстерності, творчого зростання. В дальшому поступові - завтрашній день Печеніжина.


Дивиться також інші населені пункти району:

Сучасна карта - Печеніжин