Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З допомогою українських буржуазних націоналістів гітлерівці відновили на Прикар
патті капіталістичні порядки. У 46 тисяч селянських господарств вони відібрали 52 тис. га землі і передали поміщикам, уніатській церкві та куркулям. 295 колгоспів перетворили на т. зв. лігеншафти, де запровадили примусові роботи. Для населення було встановлено понад 25 видів різних данин і повинностей.
Водночас фашисти конфісковували майно, худобу, продовольство, внаслідок чого за роки окупації поголів'я великої рогатої худоби в області скоротилося на 53,4, коней - на 45,2, свиней - на 83, овець - на 63 проценти. Культурно-освітні і лікувальні заклади були розорені. З дикою ненавистю знищувались радянські твори літератури, науки і мистецтва.
Трудящі краю не корилися фашистському режимові й піднімалися на боротьбу проти окупантів та оунівських бандитів. Вони ховали від загарбників худобу, хліб, відмовлялися їхати до Німеччини й виконувати примусові роботи. Опір трудящих спрямовували й очолювали комуністи, колишні члени КПЗУ, комсомольці, активісти.
У липні 1941 року ЦК КП(б)У відрядив на Прикарпаття групу комуністів. Ставилось завдання, щоб вони створили й очолили підпільний обком партії. Його секретарем було затверджено голову виконкому Станіславської районної Ради депутатів трудящих Ю. С. Безкровного, а членами обкому - секретаря того ж райвиконкому В. П. Єфремова та секретаря Перегінського РК КП(б)У В. І. Андрієнка. В складних умовах обкому доводилось розгортати агітаційно-пропагандистську роботу, організовувати трудящих на боротьбу проти гітлерівців. Гестапо вдалося напасти на слід підпільників. Ю. С. Безкровного та В. П. Єфремова було схоплено і після жорстоких катувань страчено в листопаді того ж року.
На Покутті діяла Заболотівська районна підпільна комуністична організація, яку очолював секретар Заболотівського райкому комсомолу І. І. Голубцов, що входив до складу групи Ю. С. Безкровного. Вона вела збройну боротьбу та широку антифашистську агітацію. Підпільні антифашистські групи, очолені комуністами й комсомольцями, діяли також в інших районах області. Косівське антифашистське підпілля очолював голова художньо-промислової артілі М. Ф. Кіщук, Кінашівське - колишній член КПЗУ П. М. Сірко, Конюшківське - колишній член КПЗУ В. Л. Печарський, Чорноославське - депутат обласної ради Н. М. Чуревич.
Активно виступали проти окупантів підпільні комсомольські організації. їх очолювали в Зеленій Надвірнянського району О. Д. Смеречук, у Солотвині Богородчанського району - Й. М. Бергенфельд, у Кінашеві Галицького району - О. Ф. Недобиток та ін. В антифашистському опорі на території області безпосередню участь брали майже 5 тис. чоловік.
Радо зустрічали црикарпатці партизанське з'єднання С. А. Ковпака, яке влітку 1943 року здійснювало знаменитий Карпатський рейд. Народні месники по території області пройшли з боями від Більшівців до гірського села Поляниці, побувавши у 518 населених пунктах. Населення допомагало їм продуктами, одягом, переховувало й лікувало поранених. У з'єднанні С. А. Ковпака перебували М. О. Іваночко, К. М. Ільків, Г. І. Ткачук, І. С. їжак, П. М. Мельник, Д. П. Самокіщук, М. П. Коржук та інші прикарпатці.
Проти партизанів фашистське командування кинуло великі військові сили. Кілька днів у горах тривали кровопролитні бої. В ніч на 4 серпня партизани завдали удару по головних силах окупантів у Ділятині і вирвалися з оточення. В бою біля села Заріччя загинув комісар з'єднання генерал-майор С. В. Руднєв, якому посмертно при
своєно звання Героя Радянського Союзу. Після Карпатського рейду значно активізувалася діяльність патріотичних антифашистських груп і організацій в області.
Івано-Франківська область
Сторінка 18 з 29
Захопивши Прикарпаття, фашисти включили його до складу т. зв. генерал-губернаторства і встановили жорстокий режим. Переслідування радянських активістів переросло у масове винищення населення. Села й міста стали свідками найстрахітливіпшх злочинів окупантів і оунівців. З особливою жорстокістю вони катували комуністів і комсомольців. У містах області були створені концентраційні табори, гетто, куди зганялися десятки тисяч людей. На Прикарпатті окупанти фізично знищили. 223 920 громадян. На каторжні роботи до Німеччини вивезли 68 361 чоловіка. З допомогою українських буржуазних націоналістів гітлерівці відновили на Прикар
патті капіталістичні порядки. У 46 тисяч селянських господарств вони відібрали 52 тис. га землі і передали поміщикам, уніатській церкві та куркулям. 295 колгоспів перетворили на т. зв. лігеншафти, де запровадили примусові роботи. Для населення було встановлено понад 25 видів різних данин і повинностей.
Водночас фашисти конфісковували майно, худобу, продовольство, внаслідок чого за роки окупації поголів'я великої рогатої худоби в області скоротилося на 53,4, коней - на 45,2, свиней - на 83, овець - на 63 проценти. Культурно-освітні і лікувальні заклади були розорені. З дикою ненавистю знищувались радянські твори літератури, науки і мистецтва.
Трудящі краю не корилися фашистському режимові й піднімалися на боротьбу проти окупантів та оунівських бандитів. Вони ховали від загарбників худобу, хліб, відмовлялися їхати до Німеччини й виконувати примусові роботи. Опір трудящих спрямовували й очолювали комуністи, колишні члени КПЗУ, комсомольці, активісти.
У липні 1941 року ЦК КП(б)У відрядив на Прикарпаття групу комуністів. Ставилось завдання, щоб вони створили й очолили підпільний обком партії. Його секретарем було затверджено голову виконкому Станіславської районної Ради депутатів трудящих Ю. С. Безкровного, а членами обкому - секретаря того ж райвиконкому В. П. Єфремова та секретаря Перегінського РК КП(б)У В. І. Андрієнка. В складних умовах обкому доводилось розгортати агітаційно-пропагандистську роботу, організовувати трудящих на боротьбу проти гітлерівців. Гестапо вдалося напасти на слід підпільників. Ю. С. Безкровного та В. П. Єфремова було схоплено і після жорстоких катувань страчено в листопаді того ж року.
На Покутті діяла Заболотівська районна підпільна комуністична організація, яку очолював секретар Заболотівського райкому комсомолу І. І. Голубцов, що входив до складу групи Ю. С. Безкровного. Вона вела збройну боротьбу та широку антифашистську агітацію. Підпільні антифашистські групи, очолені комуністами й комсомольцями, діяли також в інших районах області. Косівське антифашистське підпілля очолював голова художньо-промислової артілі М. Ф. Кіщук, Кінашівське - колишній член КПЗУ П. М. Сірко, Конюшківське - колишній член КПЗУ В. Л. Печарський, Чорноославське - депутат обласної ради Н. М. Чуревич.
Активно виступали проти окупантів підпільні комсомольські організації. їх очолювали в Зеленій Надвірнянського району О. Д. Смеречук, у Солотвині Богородчанського району - Й. М. Бергенфельд, у Кінашеві Галицького району - О. Ф. Недобиток та ін. В антифашистському опорі на території області безпосередню участь брали майже 5 тис. чоловік.
Радо зустрічали црикарпатці партизанське з'єднання С. А. Ковпака, яке влітку 1943 року здійснювало знаменитий Карпатський рейд. Народні месники по території області пройшли з боями від Більшівців до гірського села Поляниці, побувавши у 518 населених пунктах. Населення допомагало їм продуктами, одягом, переховувало й лікувало поранених. У з'єднанні С. А. Ковпака перебували М. О. Іваночко, К. М. Ільків, Г. І. Ткачук, І. С. їжак, П. М. Мельник, Д. П. Самокіщук, М. П. Коржук та інші прикарпатці.
Проти партизанів фашистське командування кинуло великі військові сили. Кілька днів у горах тривали кровопролитні бої. В ніч на 4 серпня партизани завдали удару по головних силах окупантів у Ділятині і вирвалися з оточення. В бою біля села Заріччя загинув комісар з'єднання генерал-майор С. В. Руднєв, якому посмертно при
своєно звання Героя Радянського Союзу. Після Карпатського рейду значно активізувалася діяльність патріотичних антифашистських груп і організацій в області.