Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Косів

Сторінка 3 з 11
обов'язковою для всіх учнів. У 1883 році шкільна рада Косова просила сейм виділити їй 8000 злотих безпроцентної позики на будівництво нової школи. Проте ці просьби не були задоволені.
В другій половині XIX ст. на Косів поширився революційно-демократичний напрям суспільного руху, який сприяв розгортанню революційної боротьби ремісників і селян. Пропагандистами й активними діячами цього напряму в Косові і за його межами стають І. Я. Франко, М. І. Павлик, його сестра Ганна, брати Фокшеї, вчитель Геник та ін. В 70-х роках XIX ст. вони заснували культурно-освітні товариства, розповсюджували легальні і нелегальні прогресивні видання.
М. І. Павлик в листі до Драгоманова (1876 рік) писав із Косова про те, що місцеві жителі захоплюються ідеями соціалізму. Газета «Хлібороб», яку видавав М. І. Павлик разом з І. Я. Франком, підкреслювала, що в 1877- 1880 рр. до Д. Фокшея «сходилися люди читати наші перші соціалістичні видання та радити над людською бідою і темнотою». Поширення соціалістичних ідей так занепокоїло власті і клерикалів, що вони вимагали від священиків більше повчати громадян християнських догматів.
За пропаганду соціалістичних ідей не раз заарештовували і притягали до суду Ганну Павлик. У січні 1880 року поліція затримала на пошті в Кутах анонімний лист, адресований селянам Москалівки. Експертиза виявила, що його написала Г. І. Павлик. Вона закликала селян не боятися панів і попів, сміливіше виступати проти них.
Того ж року поліція заарештувала 19 жителів Косова. Справу розглядав коломийський повітовий суд. Підсудні мужньо трималися на судовому процесі. Ганна Павлик заявила, що вона визнає соціалістичні ідеї і буде їх далі поширювати серед народу. Брати Фокшеї звинувачувалися в організації таємних сходок селян, на яких читалась соціалістична література, обговорювалися різні соціальні питання. Вони навіть у тюрмі вели пропаганду серед в'язнів.
Завдяки соціалістичній агітації у Косівському повіті 1890 року сталися селянські заворушення. Активну участь у них взяли й селяни Косова. Вони відмовилися платити податки, намагалися розправитися з місцевим війтом. У 1893 році робітники міста розгорнули боротьбу за загальне виборче право. їх підтримали селяни. На спільних робітничо-селянських вічах обговорювалися питання економічної і політичної боротьби, виборчої системи.
На початку 1900 року трудящі Косова знайомляться з ідеями В. І. Леніна. Ганна Павлик, повернувшись із в'язниці, разом з братом продовжує революційну діяльність, розповсюджує «Маніфест Комуністичної партії» К. Маркса і Ф. Енгельса, праці В. І. Леніна, ленінську «Искру».
Під впливом революційних подій в Росії 1905-1907 рр. у Косівському повіті пройшли збори селян. їх учасники вимагали виборчої реформи. 10 січня 1906 року в Косові відбулися збори й демонстрації. Трудящі несли транспаранти з написом: «Домагаємось загального, таємного, безпосереднього права виборчого!». Під тиском народних мас австрійський уряд змушений був у січні 1907 року запровадити нове виборче право.
У 1909 році на Косівській солеварні засновано першу профспілкову організацію, ініціатором її створення і першим головою був І. М. Кременюк. Під керівництвом профспілки почала працювати бібліотека, яка мала соціалістичну літературу, зо
крема твори К. Маркса і Ф. Енгельса. В бібліотеці влаштовували бесіди, читали лекції на політичні теми.
1 травня 1911 року в Косові відбувся великий святковий мітинг, де виступив І. М. Кременюк. Після мітингу колона, незважаючи на заборону поліції, з піснею «Червоний прапор» пройшла вулицями міста. 19 жовтня у зборах робітників солеварні взяв участь польський соціалдемократ В. І. Морачевський. Він закликав боротися за підвищення зарплати і скорочення робочого дня з 12 до 8 годин. А 30 жовтня в народному домі відбулося віче, яке ухвалило боротися за загальне виборче право, за створення народно-кооперативної школи в Косові.
Австро-угорський уряд жорстоко переслідував виступи трудящих. 30 листопада 1912 року жандарми заарештували в Косові М. І. Гавриша та І. М. Кременюка. «За образу цісаря» військовий трибунал засудив М. І. Гавриша на 8 місяців суворого тюремного режиму, а І. М. Кременюка - на 2 місяці.


Сучасна карта - Косів